Художня література

У романі «Сансіро» (1908) Нацуме Сосекі  розкриває історію особистісного становлення двадцятитрирічного юнака Сансіро Оґави, який вирушає на навчання до самого серця Японії —Токіо. Головний герой лише починає свій шлях у великому місті: знайомиться з однокурсниками, наставниками, діячами культури, занурюється у вир можливостей, спокус та розчарувань. Майже щодня Сансіро стикається з безліччю сумнівів і переживань. Як знайти своє місце в новому світі, що постійно змінюється? Як не втратити себе в емоційному лабіринті та невпинному русі студентського життя? Як зробити крок назустріч своєму коханню?..

Оповідання Олени Пчілки — це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття. 

На хуторі з’являється тендітна міська дівчина Майя. Навіщо вона тут? Невже міська повія приїхала сюди зваблювати чоловіків? Так вважає місцева красуня Тоня.

В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції.

Я була щасливою, поки доля не втрутилась в моє життя. В один жахливий день вона забрала усіх, кого я найбільше любила. Разом з ними я втратила і сенс свого існування. Розбита, зневірена, самотня, я не розрізняла дні, тижні та місяці. Тієї миті, коли я майже розучилася чекати на щось хороше, з’явився він. Той, хто простягнув мені записку з такими простими, але потрібними словами. Кажуть, випадкові зустрічі ламають долі. Та іноді випадковості стають нашою долею. Ким стане для мене він?..

Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович.

Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть красуню Христину з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву.

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, фантасмагорія, еротика й джаз, роздвоєння особистості — про все це на сторінках роману «Степовий вовк». Гарі Галер — головний герой твору  — називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя й тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій змушують його переглянути свої погляди.

У житті Тіни все летить шкереберть. Завчасно повернувшись додому, вона застає чоловіка з коханкою. Як за рятівну соломинку жінка хапається за спогади про своє велике кохання — Артема. Тіна впевнена: зустріч із ним допоможе їй склеїти розбите серце. Однак життя підкидає нові негаразди: на роботі конфлікт із керівником обертається звільненням. Що ж, кожна проблема — це нова сходинка до успіху. Утриматися на плаву Тіні допомагають найкращі подруги та… Дмитро — той, хто одного разу вже врятував їй життя. Тіна не здогадується, що доля готує їй і приємний сюрприз — омріяну зустріч із Артемом. Від щастя її відділяє один крок. Бо щастя — це бути поруч із тим, кого любиш і хто гідний твоєї любові.

Історія про молодих людей, які дорослішали у буремні 90-і (коли розпався СРСР і Україна стала незалежною державою), а тепер відвойовують для себе життєвий простір у рідному місті.

Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.

Поєднання приватної драми подружжя із тлом довкілля, яке перебуває на грані катастрофи, перетворює книжку на крик про допомогу і водночас — на заклик до надії.

Двоє молодих українців зустрічаються у Варшаві 1929 року.

Її краса стала її прокляттям: чоловіки жадали її — і вони отримали бажане, а вона — невиліковну хворобу. Вона знаходить притулок у глухому селі Чорнобильської зони. Позаду залишаються понівечене життя в родині пияків, чи то дитбудинок, чи то дім розпусти, зґвалтування за зґвалтуванням і син, якого в неї вкрали... Відверта сповідь грішниці, яка понад усе переймалася чужим болем!

«Шпиталь Преображення» — це твір, з якого починається письменницька кар’єра Станіслава Лема.