Художня література

Наталія Ошатна після смерті чоловіка всю любов дарувала доньці Ларисі. У важкі часи безгрошів’я намагалася утримувати себе та її, як уміла. А коли Лара завагітніла, вмовила не брати гріх на душу й зберегти дитинці життя. Так народилася Надійка. Згодом Лариса їде за кордон, сподіваючись знайти щастя там. Бабуся й онука залишаються вдвох. Чи пробачать вони Ларі втечу? Доля приготувала кожній непростий шлях.

Юля, переживши фантастичну подорож у минуле, досліджує можливий зв’язок між Трипільською цивілізацією та міфічною Атлантидою.

Мія — модна письменниця, що працює над зйомками фільму за своїм романом. Яким же було її здивування, коли на головну роль у фільмі погодився він — столична зірка Роман Звягівський. Але між чоловіком та Мією спалахує неприязнь. Колеги вдаються до радикального кроку: зачиняють обох у готельному номері на ніч. Та очікуваного примирення не відбулося. Мію дратує кожен Романів крок. Що може знати про життя цей балуваний мазунчик? Хіба він пережив би те, що сталося колись з Мією? Кілька років тому вона втратила коханого, репутацію та... дитину. І тепер хоче повернути втрачене. Але Роман зовсім не той, ким видається на перший погляд.

Зеленоока Цірі продовжує пошуки Ґеральта і Йеннефер, вона стрибає поміж світами в пошуках відповідних часу й місця. Усі світи різні — безпроблемні, де можна перепочити, і проблемні, де її то наздоганяють ельфи, то замахуються на життя аборигени. У рідному світі Цірі, далеко в майбутньому, є ті, які прагнуть допомогти їй виконати призначене. Німуе — Володарка Озера — залучає силу снячих, щоб з’ясувати суперечливі моменти легенди про відьмака й відьмачку та спрямувати Призначення у правильному напрямку.

Будь-який досвід завжди унікальний, та коли мова твору наближається до ступеня неординарності Великого Досвіду, якщо автору пощастить увійти в справді відсторонений стан, то написаний текст міститиме ті зерна істини, які дають книжці шанс пережити свій час.

Вікінги шанують Веґарда з Горобинового фіорду, очільника багатьох вдалих походів, за непогамовну жагу до життя, сміливість і відвагу, готовність ділити всі труднощі та знегоди з товаришами. Його прозвали Два Сонечка: усмішка чоловіка світліша за ясний день, а мечі в обох руках у битві немов перетворюються на два блискучі сонця. Проте удача, яка супроводжує Веґарда в торгівлі і боях, зрадила йому в особистому житті: він звабив дружину берсерка Г’ятлі Акули, а тоді під час сутички вбив і його самого. Тепер Двом Сонечкам і його рідним загрожує помста.

Ці драматичні твори визнаних класиків української літератури не потребують рекомендацій: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’я­нен­ка, «За двома зайцями» М. Старицького, «Куди вітер віє» С. Васильченка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого.

«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» з перших рядків приголомшує читача: 1860 року в Балтиморі народилася дитина, яка має вигляд 70-річного чоловіка і може гово­рити. Коли «хлопчику» виповнюється 12 років, стає зро­зумілим,  що він росте «навпаки»...

Він молодий, розумний, добре освічений, має патріотичні почуття. Але в результаті непорозуміння змушений тікати з України.

«Пасажир» — роман неймовірного напруження від автора «Семи днів таліону».

Юрій Косач — прозаїк і поет, племінник Лесі Українки й онук Олени Пчілки, автор, чиє життя могло би стати сюжетом авантюрного роману.

«Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.

Головний герой циклу «Зі спогадів Ійона Тихого» польського письменника-фантаста С. Лема — капітан міжзоряного корабля, космічний вовк, а водночас знаний вчений і відомий дослідник.

Драма-парабола «Крах “Атласа”» — крах ілюзії про те, що можна безкарно втрутитися в певний порядок, святкувати тріумф, не сплативши ціну за перемогу.

Марія — шкільна вчителька. Мама двох маленьких діток і дружина Романа, з яким живе за звичкою, та аж ніяк не через кохання. Її молодість минає у сірості, й так само, мабуть, мине все життя. Без пристрасті й почуттів.

...Грудень 1929 року. У Данциґу безслідно зникають молоді привабливі жінки.