Художня література

До видання ввійшли повісті «Тіні забутих предків» і «Fata Morgana» класика української літератури.

У цю книгу ввійшло три тексти: «Тисяча дев’ятсот вісімдесят перший» (п’єса вперше поставлена у 2013 р.), «Сім куховарок, чотири солдати і три софії» (2015; премія ім. Славка Ґрума за найкращий драматичний твір) та «Ми, європейські трупи» (2016).

Михайла Старицького називали батьком українського театру, одним з корифеїв вітчизняної театральної сцени. Його знамениті рядки «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!» стали народним надбанням. Йому належать переклади поезій Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича та багатьох інших світових митців. Більшість свого часу Старицький присвятив українському театру, вклавши всі сили та неабиякі кошти у його розвиток.

Батьки Мінели Меддокс померли. Ставши сиротою, дівчина з прикрістю для себе зрозуміла, що не зможе залишатись у Деррінґемі - маєтку, в якому вона зростала.

У неї відібрали ідентичність, а тепер прийшли по її дитину...

Справді народними стали п’єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які відзначаютьсяправдивим відтворенням життя і побуту простих людей, чудовим знанням краю.

Ньют — яскрава представниця урбаністичної молоді.

Одне з найдавніших сказань людства, передане по-новому та відтворене в сучасних образах. 

Тому, хто живе щасливо, важко уявити, що завтра несподівано насунеться біда – страшна, невідворотна та незрозуміла, зустріч з якою змушує лише приречено чекати загибелі. Та сильна людина, перебувши шоковий стан, здатна свідомо рушити краєм прірви у пошуках її закінчення з бажанням не тільки вижити, а й перемогти. І тоді відкривається таке, про що у спокійному повсякденному житті навіть не здогадуєшся. Відчайдушно рятуючись, герой роману несамохіть втручається у вічну суперечку сил добра та зла, вплинувши таким чином на долі інших людей – живих і не тільки…

Головна героїня роману є своєрідним провідником у замкнений світ пацієнтів психодиспансеру, а функція її полягає в тому, щоб їх просто вислухати.

«Поза межами болю» — автобіографічна повість Осипа Турянського, в якій він зобразив страшний досвід полону під час Першої світової війни. Шістдесят тисяч австрійських полонених опинилися в руках сербів, і ті, відступаючи на захід, гнали їх етапом через гори в Албанію.  Зрештою сорок п’ять тисяч бранців загинуло від холоду та хвороб.

Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму.

П’єси Д. Димітріадиса називають «театром катастрофи», оскільки, занурюючись у глибини несвідомого, опрацьовуючи механізми травми і втрати, автор препарує ідею нормальності.

Борис Антоненко-Давидович — письменник, перекладач і мовознавець. Засуджений спершу до страти, а потім — до довічного заслання.

Останні дні листопада 2013-го, країну лихоманить. Мар’яна не звертає уваги на це — усі її думки лише про чоловіка, який насправді не вартий сліз. Зустріч із дивним хлопцем Ярком змінює все. «Ти моя жінка», — сказав він. І від того стало так солодко...

У завершальній частині роману Анатолія Дімарова «Біль і гнів» німці продовжують хазяйнувати на українській землі. Дії партизанів призводять до каральної експедиції нацистів на Тарасівку, яка гине у вогні. Лише небагатьом вдається вціліти, на прикладі Ганни Приходько автор показує, що війну перемагає саме народне життя.

Казку «Цар Плаксій та Лоскотон» Василь Симоненко створив для свого сина Лесика за одну ніч. Цар Плаксій – король країни Сльозолий, який хоче, щоб усі діти завжди плакали. Натомість дядько Лоскотон несе радість і сміх, його люблять люди. До збірки ввійшли казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, новели.