Фоліо

У книзі представлені 17 біографій гетьманів — вірних і самовідданих проповідників і захисників ідеї Козацької держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили усі свої таланти, поставивши за мету вибороти державність для українського народу. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Книжка «Як ми говоримо», основна праця Антоненка-Давидовича, присвячена чистоті української мови.  У доступній формі автор наводить найпоширеніші  приклади помилкового або сумнівного вживання слів, зворотів і висловів, розмірковує про скарбницю мовної спадщини українського народу. Кожне твердження супроводжується цитатами з української класичної літератури, фольклору і живого народного мовлення.

У своєму творі «Тлумачення снів» (1900) автор пояснив широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей.  «Тлумачення снів, — стверджував  Зиґмунд Фройд, — є королівською дорогою до пізнання підсвідомого…».

Роман «З-під Полтави до Бендер» завершує цикл Богдана Лепкого про гетьмана Івана Мазепу. У ньому розповідається про події після Полтавської битви та про те, як склалися долі головних героїв епопеї. У видавництві «Фоліо» уже вийшли друком попередні романи циклу — «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

У виданні презентований величезний пласт українського галицького мудрослів’я (прислів’я, приказки, порівняння, прикмети, примовки, «мудрування» тощо — більше 30 тис. зразків) з коментарями і поясненнями самого Івана Франка.

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

У романі «Ярославна» зображено віковічну боротьбу з кочівниками та княжі міжусобиці, що колись занапастили Русь. Ярославна — одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю» — одна з найвизначніших історичних праць ученого, яка є вершиною української консервативної думки та державницької школи історіографії.

У виданні презентований величезний пласт українського галицького мудрослів’я (прислів’я, приказки, порівняння, прикмети, примовки, «мудрування» тощо — більше 30 тис. зразків) з коментарями і поясненнями самого Івана Франка.

У книжці «Пантелеймон Куліш. Життя і творчість» Віктор Домонтович аналізує знакові твори письменника, розповідає про перипетії життя і відносини з часописами.

Читачі роману знову будуть у захваті від пригод Арсена Звенигори, який нарешті повертається додому. Проте війна з турками ще раз змушує його вирушити у похід разом зі своїми побратимами. Тим паче у вирі війни зникає його кохана — Златка. Стало відомо, що вона потрапила в гарем великого візира Кара-Мустафи. Й Арсен подається до Стамбула, заприсягнушись врятувати кохану або загинути у бою. Автор також розповідає про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (1683 р.).

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.