Фоліо

Сельма Лаґерлеф (1858—1940) — авторка художніх, історичних і краєзнавчих книжок, перша жінка, відзначена в 1909 році Нобелівською премією з літератури. У своїх творах вона зуміла відобразити найхарактерніші риси шведського національного характеру. Казка «Чудесна мандрівка Нільса з дикими гусьми» — це чарівна історія про те, як хлопчик посміявся над лісовим гномом, а той перетворив його на маленького чоловічка. Разом із домашнім гусем Мартіном Нільс приєднується до зграї диких гусей і вирушає з ними у захоплюючу подорож до Лапландії. Він відвідує всі куточки Швеції, переживає різні пригоди й дізнається багато нового з географії, історії та культури кожної провінції своєї батьківщини.

Безжальна піратка Беліт, Королева Чорного берега, не вбиває Конана під час битви, вражена його мужністю і силою. Разом вони грабують торгові кораблі, не отримуючи серйозного спротиву. Спрага до пригод і багатств заводить їх на закляту річку Зархеба. Беліт і Конан натрапляють на стародавні руїни, де сховані втрачені скарби. Але їх охороняє крилата потвора-чарівник. Потрапивши в пастку чаклуна, Беліт гине, але допомагає коханому з потойбіччя.

Різдвяні канікули в Сидорові?

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

До видання ввійшли поеми П. Куліша «Магомет і Хадиза», «Маруся Богуславка» й «Куліш у пеклі», які базуються на історичних джерелах, традиційних фольклорних і літературних сюжетах, однак вирізняються оригінальністю задуму та творчого втілення.

У комедії «Лісістрата» йдеться про тривалу війну між Афінами і Спартою, в якій ніхто не погоджувався скласти зброю. Тоді жінки Еллади, очолювані афінянкою Лісістратою, дали клятву: до припинення війни відмовляти чоловікам у близькості. Їхні зусилля увінчались успіхом: мир був укладений. Комедія сповнена фривольного гумору, жартів, колоритних сцен. Але ніхто з глядачів не сміявся, коли Лісістрата казала: «Ми у муках синів породили, а ще тяжче у військо нам їх виряджать!».