Фоліо

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Нове аналітичне дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського присвячене особливостям формування «еліти» більшовицької УСРР.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Дії його роману «Юлія, або Запрошення до самовбивства» відбуваються в Ташкенті під час великої війни. Роман покохав Юлію, вона — його Джульєтта, жінка його долі. Вона начебто померла від тифу, або просто пропала, та він шукає її усе життя. А тепер і для Романа настав час виборювати у долі своє кохання. «Брухт» — один із останніх творів майстра. Молодий учений Совинський, розум якого бунтував проти прагматизму та технократії ХХ ст., з легкістю погоджується провернути аферу в Німеччині.

У геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій ранньої руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення, що були зумовлені складними обставинами політичного, соціального та культурного розвитку післямонгольського періоду. Якщо в державно-династичних гербах не помічаємо сутнісних змін, ні у змісті гербових фігур, ні у практиках їх уживання, то в разі з геральдикою нобілітету спостерігаємо поширення практики використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під візантійським впливом.

Події у поемі "Пан Тадеуш" відбуваються на початку XIX століття у багатій садибі в Литві.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.

В останньому томі зібрання творів Романа Іваничука найповніше представлені інтерв’ю письменника майже за все його творче життя — з 1968-го до 2016 року, що дає змогу простежити, як протягом пів століття розвивався світогляд Майстра слова, змінювалося його ставлення до різних культурних і політичних подій у країні, утверджувалася активна громадянська позиція людини, в якої, проте, завжди незмінною залишалася непохитна віра у світле майбуття рідної України.

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником.

На сторінках цього видання постають два тисячоліття історії на теренах сучасної України. Книга поділена на дві частини: перша охоплює період від Х до ІІІ ст. н. е., друга — від ІІІ ст. до ІХ ст. Зміст книги було розроблено з метою залучення до її написання широкого кола фахівців, які найкраще дослідили та розуміються на окремих питаннях. Під однією обкладинкою зібрані відомості про мову, релігію, міфологію, технічні досягнення, економіку, мистецтво та військову справу давніх часів. Книга містить чимало унікальної інформації, результати новітніх досліджень, деякі розділи стали першими ластівками у висвітленні певних тем у такому обсязі.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

На початку серпня Збройні сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа і зайшли в Курську область, просуваючись у тил ворога. Це була перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

У книзі представлені 17 біографій гетьманів — вірних і самовідданих проповідників і захисників ідеї Козацької держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили усі свої таланти, поставивши за мету вибороти державність для українського народу. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Книжка «Як ми говоримо», основна праця Антоненка-Давидовича, присвячена чистоті української мови.  У доступній формі автор наводить найпоширеніші  приклади помилкового або сумнівного вживання слів, зворотів і висловів, розмірковує про скарбницю мовної спадщини українського народу. Кожне твердження супроводжується цитатами з української класичної літератури, фольклору і живого народного мовлення.

У своєму творі «Тлумачення снів» (1900) автор пояснив широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей.  «Тлумачення снів, — стверджував  Зиґмунд Фройд, — є королівською дорогою до пізнання підсвідомого…».

Роман «З-під Полтави до Бендер» завершує цикл Богдана Лепкого про гетьмана Івана Мазепу. У ньому розповідається про події після Полтавської битви та про те, як склалися долі головних героїв епопеї. У видавництві «Фоліо» уже вийшли друком попередні романи циклу — «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.