Книги
...Грудень 1929 року. У Данциґу безслідно зникають молоді привабливі жінки.
«Манускрипт з вулиці Руської» (1979) був відзначений літературною премією. Події в романі відбуваються в середньовічному Львові навколо Успенської церкви та вулиці Руської. Реальний світ тут існує поруч з містичним, оповідач змішує міські легенди та історичні події. Особливу увагу приділено Львівському Успенському Братству і діяльності історичних осіб того часу — Юрія Рогатинця, Івана Вишенського, Шимона Шимоновича, Богдана Хмельницького та ін.
«Таємниця святого Флоріана» — друга книга з циклу «Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова».
«Жовтий князь» — страшна хроніка голодомору, організованого проти селянства України керівництвом Радянського Союзу в 1932—1933 роках.
Після веселих розваг на ярмарку учасники товариства «Таємна сімка» стали свідками жахливої події — стара бідняцька хатина згоріла дотла разом з нехитрим скарбом. Її власницею виявилася добра продавчиня пряників, яка щойно безкоштовно пригостила дітлахів на ярмарку. Зворушені її бідою, друзі вирішили допомогти жінці, яка залишилася без даху над головою. Та невдовзі сталося нове лихо — з антикварної крамниці вкрали старовинну скрипку. І діти починають підозрювати, що ці дві події — пожежа й крадіжка — якось пов’язані між собою...
«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1939—1945. Африка, Азія, Америка» — завершальна книга фундаментальної п’ятитомної праці українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни. Автор ретельно простежив еволюцію розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, докладно описавши їхню структуру, персоналії та операції. Видання містить раніше невідомі документи із архівів багатьох країн. Переважна більшість викладеного матеріалу оприлюднюється вперше.
«Старосвітські батюшки та матушки» — багатоплановий твір про світське життя священників, написаний у гумористичному ключі.
Про світову історію можна розповідати по-різному. Можна йти за хронологією, як це зазвичай роблять у підручниках. Почати з палеоліту й неквапливо рухатися до сучасності. Якщо є настрій, а головне — час. Або ж рухатися за картою — від країни до країни. Зі сходу на захід. Чи навпаки. Але не менш цікаво дізнаватися про минуле в ритмі власного життя, згадуючи далекі та близькі події кожного дня, невеликими, але смачними «шматочками». Як десерт до кави. Або додаток до розмови. Саме так розповідає історію у своїй новій книжці Олексій Мустафін. Повчальні, корисні, величні чи дріб’язкові, смішні й трагічні... такі різні, але цікаві епізоди з «біографії» людства у стислих «блогах». Калейдоскоп історій перетворюється на своєрідний щоденник автора... та «перекидний» календар для читача.
Неспокійна весна 1919 року приносить слідчому Самсонові Колечку та його колегам — співробітникам міліції — нові несподіванки. Їм доводиться розслідувати загадкове зникнення двадцяти восьми червоноармійців у звичайній київській лазні, поступово розплутуючи цілий ланцюг неочікуваних подій і злочинів, пов’язаних із людськими пристрастями. У веденні слідства істотно допомагають старі зв’язки та знайомства й уже набутий досвід. Не зайвою виявляється і підтримка рідних, зокрема коханої дружини Самсона — Надії.
Елізабет не могла стримати радості. Довгі літні канікули добігали кінця, і настав час подумати про повернення до школи, про зустріч із друзями, за якими вона так сумувала. У цьому семестрі дівчинка твердо вирішила старанно вчитися і поводитися зразково. Та, на жаль, завжди є той, хто намагається все зіпсувати й усіляко штовхає її знову стати найнеслухнянішою дівчинкою у школі. Чи зможе Елізабет нарешті позбутися прикрого прізвиська, що так уперто тягнеться за нею, і стати однією з перших учениць класу?..
«Історія європейської цивілізації. Рим» — сучасний підручник історії Європи, в якому представлена повна картина політичного, військового та культурного світу Стародавнього Риму.
1907 рік. У поштовому вагоні львівського «кур'єра» знаходять спотворене тіло мадемуазель Головіної — доньки фрейліни імператриці. Невдовзі на засніженому пляжі в Проскурові так само жорстоко позбавили життя молоду хористку. І це ще не остання трагедія… Жахливі вбивства вельми подібні, наче орудує серійний убивця-психопат. І що їх поєднує з клінікою при монастирі на півдні Франції, де Ван Гог створив свій шедевр «Зоряна ніч»? У розслідуванні цих злочинів слідчого Завальського щоразу випереджає його кохана — панянка-детектив Інеса Путс. Олексія це неймовірно дратує...
Він знає, як тебе звати і навіть те, де ти живеш. Він знає, ким ти працюєш, а також усі твої звички. Однак ти й не здогадуєшся про це. Він полює на тебе та навіть встиг спланувати, як уб’є тебе. А ти живеш своїм життям, адже нічого не підозрюєш. Відомий слідчий Єгор Скляр та його команда збентежені: у місті за останні пів року збільшилася кількість нерозкритих убивств. Справи між собою жодним чином не пов’язані. Чи так лише здається?
Микола Леонтович мав би стати священником, як усі його предки, але обрав шлях простого вчителя музики й диригента хору. Йому випало жити й творити в темні часи революцій, громадянської війни, невизначеності, а він протиставив їм світло українських народних пісень, обробки яких у його виконанні є неперевершеними. Просту мелодію «Щедрика» талант композитора обернув на шедевр. Його донині виконують усі українські хори, а ще «Дударика», «Козака несуть», «Легенду». Загалом понад 150 українських пісень, безліч самобутніх хорових композиції, духовні пісні українською — такий доробок короткого життя Миколи Леонтовича, підступно вбитого чекістом. Його ховали 25 січня 1921 року. Мела така завірюха, що світло померкло. Здавалося, темрява взяла гору. Але в ті дні в паризькому Театрі на Єлисейських полях вкотре звучав «Щедрик». Переповнена зала вибухала оваціями. Український композитор їх заслужив.
Одним із найвідоміших творів Гуменної є роман-епопея «Діти Чумацького Шляху», що складається з чотирьох книг. Це чесне й максимально наближене до реальності відтворення подій в Україні 1920–1930-х років. На прикладі кількох родин письменниця показує трагічну історію селянства, змальовує його повсякденність і прагнення, а також ті виклики, перед якими воно виявилося безсилим.
Вже три тижні не скликали зборів Таємної сімки, і дітлахи вкрай занудьгували: жодних подій, жодних розслідувань... І тут у сестри Джека Сьюзі з’явилася чудова іграшка — неймовірний літак, і сімка вирішила укласти тимчасове перемир’я з капосним дівчиськом, щоб побавитися разом. Аж раптом літак залетів у сусідню садибу, яка стояла порожня. Намагаючись дістати його, Пітер помітив крізь нещільно запнуті штори вогник: усередині хтось мешкав... І сімка, не гаючи часу, поринула у нове розслідування...
Теодор Драйзер (1871—1945) — відомий американський письменник і громадський діяч, чиїми творами вже понад сто років захоплюються читачі в усьому світі. «Фінансист» (1912) — перший роман циклу «Трилогія бажання», головним героєм якого є Френк Ковпервуд. Чоловік ще з дитячих років зрозумів, що «господарями життя» в Америці можуть стати тільки дуже заможні люди. Френк починає біржові спекуляції, але його судять за порушення закону, тому він потрапляє до в’язниці. Вийшовши з тюрми, головний герой знов починає спекулювати на біржі й використовує свій шанс заробити дуже багато грошей на банківській кризі. Тепер він почувається справжнім переможцем. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком книжки Т. Драйзера «Сестра Керрі», «Титан», «Стоїк», «Дженні Герхардт», «Американська трагедія».
Нове аналітичне дослідження присвячене життю Р. Шухевича і його поколінню в повоєнні роки. Автор опрацював документи з ГДА СБУ, численні монографії, дисертації, статті про цей період. Автор доходить висновку: протягом 1944-1950 років у тогочасних західних областях УРСР відбувалося системне, цілеспрямоване винищення місцевого населення. Протистояв комуністичному терору масовий стихійний збройний спротив тих, кому пощастило вижити в умовах двох радянських і нацистської окупацій.
Те, про що соромляться говорити, і те, чим бодай раз у житті займався чи не кожен з мільярдного населення планети. Такий природний та важливий процес, що забезпечує виживання живих істот. Власне, процес, що й творить саме життя. Його називають по-різному і займаються ним по-різному. Один з найулюбленіших способів відтворення живих організмів — секс. Здається, у цьому питанні все просто і все відомо. Але чому й досі цей аспект існування огорнений міфами, табу та стереотипами?
Завдяки роману «Щоденник покоївки» Октав Мірбо здобув славу майстра епатажу. Головна героїня, покоївка Селестіна викриває брудні реалії життя французьких вельмож кінця ХІХ століття. Вона прислуговує панам ледь не з дитинства, а отже, знає безліч чужих таємниць. І хоч цей роман називають скандальним та еротичним, сторінки його пронизані глибокими роздумами наймички, страхами жінки, почуттями чесної з собою людини. Селестіна не стоїть осторонь бурхливого цинічного життя, про яке пише в щоденнику, — вона вільно пливе його водами, намагаючись не розчинитися.
Ця історія про двох молодих чоловіків, колишніх однокласників — випускників елітної школи. Джеймс — успішний бізнесмен і політик, з яким стався нещасний випадок, травма мозку, що позбавила його можливості жити нормальним самостійним життям і зруйнувала мрії. Денні, студенту Кембриджу, пророкували успіх і карколомну карʼєру, однак раптова загибель сестри підкосила його: він почав зазирати в пляшку і втратив усе, чому присвятив молоді роки. У школі вони ніколи не були друзями, проте життя випадково звело їх через багато років. Двоє чоловіків, дві поламані долі, два різні шляхи — вони поєдналися через біду, але разом створили дещо прекрасне: чудову міцну дружбу. Це зворушлива, смілива та сповнена гумору історія про те, як життя дає нам другий шанс і спонукає повірити в ліпше.
Головний герой роману «Червона кімната» — молодий чиновник Арвід Фальк, який раптом збагнув, що його покликання — це література, тож намагається знайти своє місце серед «красного» письменства. Проте доволі швидко розчаровується. Життя відкриває перед ним той факт, що здобути почесті та визнання суспільства можуть самі посередності. Замість ідеалів і справжньої літератури — лише розмови літературно-мистецької братії в ресторанній залі, прозваній «Червоною кімнатою».
Романтична весна, що трапляється в бутті місис Стоун, удови й колишньої театральної актриси, розбурхує в ній другу молодість і чуття, яких жінка за понад 50 літ життя ще не мала. Невдача на сцені, тривалий платонічний шлюб, незреалізованість плоті підштовхують завжди стриману і тактовну місис Стоун полишити Нью-Йорк і податися до Рима, а зустріч із на 30 років молодшим Паоло віщує буяння почуттів і втамування спраги кохання. От тільки розповідь парубка про фінансові негаразди друга і прохання позики видаються підозрілими. Та ще й приятелька графиня розводиться про непевність і нещирість цього красеня, натякаючи, що він знаний джиґун.
Олівія Ленґ 2020 року переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи. Проте «Сад супроти часу» — це не посібник з догляду рослин і більше, ніж книга про садівництво. Мандруючи реальними та уявними садами — від «Утраченого раю» Мілтона до елегій Джона Клера, від притулку воєнного часу в Італії до гротескного парку розваг, що фінансується за рахунок рабства, від неймовірної квір-утопії, вигаданої Дереком Джарменом, до спільного Едему, пропагованого Вільямом Моррісом, — Ленґ досліджує сад як історичне явище та його давні асоціації з раєм, піддає сумніву часом шокуючу ціну створення такого раю на землі й розповідає про численні задоволення і можливості садів: не як схованки від світу, а як місця зустрічей і відкриттів, сповненого краси й аромату.
Події роману відбуваються в сучасній Ірландії, а втім, таке може статися в будь-якій країні. Темного дощового вечора в Дубліні до оселі науковиці й матері чотирьох дітей Айліш Стек навідується поліція. Співробітники новоствореної таємної інституції прийшли по її чоловіка Ларрі, лідера профспілки вчителів. Ірландія скочується до тиранії, в країні наростають протести, чоловік Айліш і старший син Марк долучаються до протестувальників, а сама жінка стає свідком того, як влада країни — нічим не обмежена й аморальна — чинить свавілля й наругу, придушує будь-які вияви свободи, вдається до репресій і розпочинає війну проти свого народу. Айліш у відчаї бачить, як зникає світ, який вона знала, як руйнується її життя, яке плекала. Чи вдасться їй порятувати свою сім’ю? І чого їй це вартуватиме? «Пісня пророка» — історія-засторога, що спонукає замислитися про нашу вразливість. Це щемлива проза й водночас безжальний портрет суспільства, яке навіть попри стабільність може опинитися на краю прірви.
Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.
Століттями твори мистецтва викрадали незліченними способами, але ніхто не досяг у цьому такого успіху, як майстерний злодій Стефан Брайтвізер. За більш ніж 200 пограбувань протягом майже десяти років — у музеях і церквах по всій Європі — Брайтвізер зі своєю дівчиною вкрав понад 300 об’єктів мистецтва, аж поки його спіймали. Майкл Фінкель переносить нас у дивний і сповнений краси світ мистецького злодія. На відміну від решти, він ніколи не крав заради грошей, а зберігав усі скарби вдома, де міг милуватися ними досхочу. Завдяки безмежній любові до мистецтва і здатності оцінювати практично будь-яку систему безпеки, Брайтвізер зумів здійснити неймовірну кількість зухвалих крадіжок. Проте ці дивні таланти породили дедалі більше нехтування безпекою і нестримну жагу поповнювати колекцію безкінечно, аж поки за власним его крадій не побачив пастки. Це реальна історія про мистецтво, злочини та невгамовне бажання володіти красою за всяку ціну.
Одна з дванадцяти дітей, вона народилася в родині кочівників у Сомалі. Життя в пустелі з верблюдами й козами не назвеш легким, та Варіс його любила, попри жорстокі традиції щодо жінок. Варіс стала жертвою такої традиції — обрізання — геть дитиною: їй було всього п’ять років. А коли батько спробував видати її заміж за 60-річного незнайомця в обмін на п’ять верблюдів, дванадцятирічна Варіс утекла. Її шлях розтягнувся у просторі й часі, а ще виявився нерівним й небезпечним, як земля, на якій вона виросла.
