У першому томі зібрання творів описано минуле і сучасне письменнику життя українців. Особисті, родинні історії, щедро наповнені автобіографічними деталями, гармонійно поєднуються з оповідями про війну, події довоєнних і повоєнних років. Мушкетик змальовує жахіття Голодомору, коли навіть за нелюдських умов люди знаходили в собі сили допомагати ближнім («Ячні пампушки»); показує, як жорстокі реалії війни змушували солдатів убивати полонених німців («Втікали»), а свято Перемоги для багатьох обернулося горем — загибеллю рідних на фронті. В оповіданні «Суд» розкривається трагедія жінки-селянки, яка пройшла через колективізацію й розкуркулення, голод і війну, тяжку повоєнну відбудову — витримала все, окрім ганьби. «Всі мої твори — витоки з рідної землі», — писав Юрій Мушкетик. Ці слова письменника знаходять підтвердження у його творчості, роздумах про долю України й українців.
