Книги

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Ця книжка занурить читача в роздуми про відчайдушне протистояння добра і зла, надії і зневіри, життя і смерті під час війни.

До третього тому «Лемового шестикнижжя» увійшли «літературні апокрифи» письменника, що являють собою передмови до ненаписаних книг і рецензії на неіснуючі романи, а також розмаїті науково-фантастичні оповідання, котрі не поміщені в циклах.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше.

Вітаємо в Чаклунській світлиці!

Це не спогади, не щоденник, не мемуари. Це — флешбеки. Гвинтокрилі флешбеки.

Вірне кохання і цинічна зрада, славетні тріумфи та болючі поразки — історія України з давніх часів і донині вражає свідченнями про велич сильних духом непересічних особистостей та ганебну деградацію людців. Родова пам’ять зберігає унікальні коди-символи, в яких зашифровані «ключі» ментальності нашого народу — потужний потенціал для остаточної перемоги сил добра над підступним злом.

Знайомтеся, це — Єва, допитлива й непосидлива героїня серії читанок.

Автор книги пропонує по-новому глянути на розвиток геральдики у країнах християнського Сходу, шукає відповіді на питання: постали ці ранньогеральдичні пам’ятки під впливом Заходу чи розвинулися на місцевому ґрунті? Із якого часу можна простежи_ти їх існування? Чи становили вони певну систему, подібну до західної геральдики? Іншими словами — відколи зображення щитів на християнському Сході, й передусім у Візантії, набувають геральдичного характеру? У чому були подібні й чим різнилися знакові системи ромейського Сходу та латинського Заходу?

Вибухи на газогонах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» є одним із продовжень російсько-української війни. Це кульмінація надзвичайно порочних відносин між Володимиром Путіним і Заходом. Використовуючи жадібність і сліпоту політичних та економічних еліт, президент РФ 20 років терпляче робив Європу залежною від російського газу. «Північний потік» став центральною ланкою диявольської пастки, у створенні якої брали участь колишні радянські та східнонімецькі шпигуни, корисні ідіоти та корумповані західні політики, що стали агентами російського впливу.

Бажання… Їх має кожен та кожна. Деякі з них ми демонструємо. Інші - приховуємо. Одні бажання мотивують, інші - лякають і змушують ніяковіти. Нерідко суспільство вимагає слідувати нав’язаним стереотипам і приховувати власні потреби. Ми женемо від себе думки, яких начебто не повинні мати. І, врешті-решт, уже не знаємо, чого насправді хочемо від роботи, стосунків, власного життя.

«Рай — це місце на Землі», — якось сказала оповідачка своєму чоловікові, сама того не відаючи, що цим реченням можна охарактеризувати квінтесенцію життя її матері, з непереборним прагненням жінки до щастя. Попри своє соціальне походження, дві світові війни, політичну турбулентність, економічні кризи, руйнування держави і родини, мама Марти хотіла і була щасливою, щоразу вибудовуючи своє життя спочатку.

1917 рік. Вероніка приїжджає в місцину, де провела дитинство. Там дізнається, що її батько, чоловік і син, яких вважала мертвими, живі. Та тільки побачила свого батька, як той гине від руки... її ж сина. Якось у покинутому будинку вона знаходить рисунок із зображенням чотирьох розіп’ятих жінок, одна з яких підписана іменем Вероніка. Невдовзі у селищі починають масово гинути люди, а на пагорбі хтось установлює три хрести, на яких стратили черниць. Отже, четверта — вона? І до чого тут Арсен Люпен, улюблений герой Моріса Леблана? Ви про все дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

«Корона збирає на кордоні велике військо, король вимагає віддати йому Волинь і Поділля… Хоча Великий князь Свидригайло і сподівається з королем якось уладнати, і перемовини тут, у Луцьку, нібито заплановані, але я собі мислю, що війни не уникнути...»

Минуло два роки від подій роману «Шантарам» — відтоді як Лін втратив рідних людей: Хадербгая, який став йому за батька, кохану Карлу, яка вийшла за вродливого індійського медіамагната, Прабакера, що був йому як брат. Лін-контрабандист повертається назад у місто, яке змінилося надто швидко і невпізнанно. Чимало друзів давно немає, мафія плете дедалі жорстокіші й небезпечніші інтриги, а легендарний святий змушує засумніватися в усьому, що Лін за ці роки дізнався про життя і про кохання. Однак покинути Місто-Острів, як часто називають Південний Мумбаї, Лін не може: його не відпускають Карла й одна доленосна обіцянка.

21 століття – це вік інформації. А точніше: надлишку інформації. Інтернет все менше стає джерелом цінних знань, він більше схожий на смітник, наповнений фейковими новинами та мільйонами подразників, які щосекунди впливають на сприйняття аудиторії. Такому стану справ сприяють і маркетологи, які в умовах банерної сліпоти чи блокувальників реклами шукають все більш ефективні методи привернення уваги користувачів. Це нелегко. Згідно з деякими джерелами, середній час концентрації користувачів Інтернету за останні роки впав до 8 секунд – це нібито стільки, скільки потрібно золотій рибці, щоб утримувати увагу. Тому способом підвищити інтерес інтернет-«золотих рибок» мав стати контент-маркетинг. Однак ця модна тенденція, реалізована неправильно, не призводить до задовільних результатів. Натомість це спричиняє ще більший хаос у комунікації. Як це виправити? Тут на допомогу приходить Юстина Бакалярська-Станкевич.

Шлях до Різдва – це щоразу нова історія та нові герої, які у пошуках світла долають, здавалося б, неподоланні перешкоди. І Диво стається, особливо яскраве в темряві Різдвяної ночі, коли доля Всесвіту поєднується з твоєю, читачу, долею.

Цьогоріч Расмус і Тіммі вирішили як слід відсвяткувати Гелловін.

Оден, яка давно вже страждає на безсоння через розлучення батьків і тамує свій біль навчанням.

«Доля — вибір із заплющеними очима, і жоден пророк чи бог не здатен сказати тобі, куди це зрештою приведе: на трон чи в стічну канаву».

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Анна, Омер, Зенон, Сеймур та Констанція - мрійники, чиї життя переплітаються крізь століття завдяки історії, яка змінить життя кожного з них.

Нове аналітичне дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського присвячене особливостям формування «еліти» більшовицької УСРР.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Про пригоди Нільса, невгамовного бешкетника, що кривдив пташок і тварин, розповідає книга відомої шведської письменниці Сельми Лаґерлеф. За свою неслухняність доскочив хлопець лиха — перетворився на карлика. На щастя, пожаліли його гуси, що верталися з вирію, взяли з собою. З ними він подорожує по всій Швеції і, навчений бідою, силкується зробити якомога більше добра і людям, і звірам.

Втеча із потойбіччя для Ділан і Трістана призвела до дір в завісі між двома світами.

У своїй книжці Юлія Ярмоленко зібрала найпоширеніші міфи про місячні, а також реальні історії жінок, які допоможуть краще зрозуміти, що саме відбувається з дівчинкою, коли вона дорослішає. Читати книжку можна самостійно або ж з батьками. Передусім Юлія дає відповіді на ті питання, що цікавитимуть дівчат та їхніх мам і тат, але книжка також може бути цікавою і батькам хлопчиків, адже про місячні варто знати всім.

На допомогу вчителю 5-х класів НУШ! Серія посібників «Мій конспект. Матеріали до уроків»: готуйтеся до занять легко та швидко!

Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.