Історичні романи

У романі «Черлене вино» (1976) автор відтворює історичну подію XV століття — оборону Олеського замку. Державець замку Івашко Преслужич готує весілля своєї доньки Орисі із сином судді. Вона ж закохується в гусляра Арсена. У ході розпочатої війни Преслужич отримує від польського короля лист із пропозицією скласти зброю і тоді король залишить йому землі та маєтки, інакше до Олеська ввійде польське військо. Преслужич скликає раду, де вирішують воювати за русинську землю та віру. Замок готується до облоги…   

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Другий роман із циклу «Саксонські хроніки» й продовження пригод звитяжця Утреда Беббанбурзького. Не отримавши належного визнання за порятунок Альфредового Вессексу, він чаїть образу на правителя і змушений вести нудне життя пересічного громадянина. Одначе ворог не спить, і ось військо данське вдається до нової спроби знищити останнє англійське королівство, загрожуючи цього разу остаточно стерти з лиця землі саму ідею Англії.

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Перший історичний роман-хроніка, що розповідає про розкол України на дві частини після проведення Чорної ради в Ніжині 1663 року. Країна була фактично розділена на Лівобережну і Правобережну, що спровокувало запеклу боротьбу за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького.

У романі «Діти Чумацького Шляху» на прикладі кількох родин письменниця показує трагічну історію селянства, яке було змушене скоритися тоталітарному насильству. Водночас Гуменна наголошує: колективізація, сталінські репресії, переслідування інтелігенції та навіть Голодомор не знищили українську душу — вони лише загартували її. Роман також містить автобіографічні елементи: авторка описує власні спостереження та переживання під час перебування в Україні, а пізніше — у повоєнних таборах для переміщених осіб. Роботу над романом Гуменна розпочала 1942 року в Києві. Перші три книги було видано 1948 року в Німеччині, четверту — 1951-го в Нью-Йорку. До цього тому увійшли третя та четверта частини твору.

Найвідоміший твір Уласа Самчука роман-епопея «Волинь»  — це художній літопис української історії початку XX століття. У третій частині роману — «Батько і син» (1937) — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.

Події у поемі "Пан Тадеуш" відбуваються на початку XIX століття у багатій садибі в Литві.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Ця книжка — химерна історія кохання та помсти, що розгортається за часів Гетьманщини в місті, де присяга непорушна, помста яра, як вогонь, а любов дужча за смерть.

Книга Ю.Камаєва — свого роду кишенькова енциклопедія визвольних змагань українців у ХХ столітті. Проте справжню цінність роману становлять не відомості про кількість ґудзиків на мундирі українського авіатора 1919 року, а промовисті свідчення про те, як «простий тутейший дядько стає бійцем», озброєний гурт — армією, а місцеве населення — нацією.

Роман про дружбу та кохання, сім’ю та силу літератури, заснований на історії Американської бібліотеки в Парижі під час Другої світової війни.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана брагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі (нині – Стамбулі). На жаль, ця султана маловідома в Україні. Кандидат мистецтвознавства, автор науково-популярних книжок «Роксолана: міфи та реалії» (2015, вид. 2-ге 2016), «Листи Роксолани: любов та дипломатія» (2017), «Жіночий султанат: влада і кохання» (2019) Олександра Шутко на основі історичних фактів, архівних матеріалів та досліджень турецьких, американських і західноєвропейських учених написала про Хатідже Турхан роман, що складається із трьох частин.

Від самого народження Гальшка — дитя двох світів: католицького і православного. Як спадкоємиця могутнього роду Острозьких, вона бажана наречена для багатьох шляхтичів та магнатів. І мати дівчини, Беата Костелецька, і її дядько, князь Василь Острозький, прагнуть укріпити власне політичне становище, обравши для Гальшки чоловіка з-поміж польського чи українського дворянства. Перед дівчиною постає непростий вибір: скоритися волі родичів чи дослухатися до голосу власного серця...

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

Це історія про боротьбу за людську гідність і справедливість. Про те, як юний хлопець намагався протистояти бездушній машині знищення. Це також дослідження людської природи, що показує, як складно світові чути правду про страшні події, особливо коли ця правда є незручною або шокуючою.

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

У романі «Тамплієри короля Данила» дія відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо.

Жила собі в Ляшках Мурованих, що на Львівщині, гонорова донька маґната Єжи Мнішха Маріанна (1588–1614) і нічого не відала про сусідню Московію. Але доля привела на її поріг загадкового чоловіка, який назвав себе царевичем Дмитрієм Углицьким (?–27 травня 1606) і затяг її у вир подій. Ляшки Муровані, а за ними Самбір і Львів перетворились на штаби підготовки до походу на Москву. Лише 11 місяців терпіли московити на престолі свого найкращого царя, а стративши, постаралися знищити навіть сліди його реформ.

Не можна було випробовувати долю й без кінця кидати їй зухвалі виклики. Але ж Анна кохала Адама… Утікачка, утриманка, коханка. Щаслива наречена, дружина, удова. Як на гойдалках, перехоплювало від щастя подих на злеті, однак і донизу політ був таким самим невпинним. Єдине, заради чого живе тепер, без Адама, — його дитина там, під серцем, яке ще досі любов тримає в облозі. Під чорним вбранням, наче середньовічний лицар під латами, Анна до часу почувалася захищеною від світу. Мовчазна, піднесено шляхетна у своїй скорботі, вона знову мусить жити для дітей. І сонячного ранку в улюбленій альтанці за книжкою і кавою з кардамоном прислухатися до нової мелодії кохання, її гучних мажорних акордів і ледь чутної обіцянки чогось справжнього в майбутньому…

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн. Інший високо зноситься при ватажкові середземноморських піратів, котрий служить турецькому султану Сулейману І. Жорстоке протистояння двох імперій руйнує мрії земляків та спрямовує обох до найвідомішої морської битви епохи, де, втративши усе, вони отримують натомість примарну надію повернутися додому...

Засновано на реальних історичних подіях і розсекречених документах архіву Служби зовнішньої розвідки України.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.

У розпал Другої світової війни англійська музикантка Нора Чамберс відправляє восьмирічну доньку Саллі на кораблі з Сингапуру, відчайдушно намагаючись уберегти її від японської армії, що наступає з Тихого океану. Австралійська медсестра Неста Джеймс вирушає допомогти потерпілим після бомбардування японцями торговельного судна «Вайнер Брук», де й зустрічає налякану Нору.

Роман «З-під Полтави до Бендер» завершує цикл Богдана Лепкого про гетьмана Івана Мазепу. У ньому розповідається про події після Полтавської битви та про те, як склалися долі головних героїв епопеї. У видавництві «Фоліо» уже вийшли друком попередні романи циклу — «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

1916 рік, Чернігів. Третій рік триває Перша світова війна. Детектив Платон Чечель, колишній поліцейський, мобілізований на військову службу. Але це прикриття: він виконує неофіційні завдання командування та розкриває військові злочини в тилу. Цього разу йому доводиться розслідувати вбивство мільйонера Гавриїла Логінова. Підозра падає на його кохану, доньку поміщика Юлію. Та дівчина категорично заперечує свою провину, якби Чечель не тиснув на неї. Чечель мимоволі втручається в сферу інтересів кримінального та політичного підпілля, і це призводить до ланцюга жорстоких убивств. Платон теж ледве уникає смерті. А тут іще Юлія безслідно зникає з монастиря, до якого подалася каятися в гріхах.