Антична література, міфологія та легенди

«Одіссея» — завершальна книга циклу, у якому автор переповідає міфи та легенди Стародавньої Греції від народження богів до повернення додому героїв Троянської війни. Блискучий стиль автора, художні вставки, уміння помічати дрібні деталі, проводити паралелі й робити влучні узагальнення зроблять читання «Одіссеї» справжнім задоволенням і для знавців античної літератури, і для тих, хто вперше знайомиться з пригодами героїв Троянської війни на їхньому шляху додому.

На сторінках роману «Смерть Артура», скомпільованого сером Томасом Мелорі в другій половині XV століття під час його перебування у в’язниці, оживає вже майже забутий світ лицарства, мужності, магії та слави

«Міфи» (2017) — перша книжка циклу Стівена Фрая (друга  — «Герої», третя — «Троя», що вийшла друком у видавництві «Фоліо») — це чудова нагода поринути у захопливий світ грецьких міфів зі всіма його дивовижними, романтичними, комічними, трагічними, жорстокими і чарівними подробицями. І хоча всі ці сюжети можна знайти у сотнях книжок, присвячених Давній Греції, Фрай завдяки своєму оригінальному авторському стилю перетворює просте викладення матеріалу на захопливу розповідь, від якої неможливо відірватися.

«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.

Знайомтесь із майбутнім бестселером - майстер пера Ніл Ґейман представляє дивовижний переказ величних скандинавських міфів. Автор вже давно черпає натхнення для створення власних фантастичних світів у стародавній міфології. Тепер він звернувся до джерела і презентує майстерну обробку величних історій півночі.

«Енеїда» створювалася за часів правління імператора Октавіана Августа й мала на меті звеличити Рим разом з його імператором. Еней, легендарний герой епосу, брав участь у Троянській війні. Коли місто пало, він вирушив до Італії і після низки випробувань та карколомних пригод заснував нову державу — Рим. Протягом віків ця історико-героїчна поема слугувала незмінною моделлю класичної епопеї. Незвичайна її популярність викликала бажання деяких авторів написати на сюжет знаменитої епопеї свої твори, іноді в комічній, жартівливій формі, як це зробив І. Котляревський.

Ця книжка вводить читача у світ міфів, билин, героїв казок і фольклору, що є складовою художньої культури народу. Деякі історики припускають, що слов’янська самоназва «склавини» походить від грецького «словени», тобто люди, що володіють словом. Як зазначав Яків Головацький, для наших предків «слово мало в собі щось чародійне, таємничу силу, визнати яку — було високою мудрістю». У виданні розповідається також про музичні інструменти наших прародичів, звичаї, обряди та ритуали, пов’язані з божествами та природою, про празники християнських святих. 

«Троя» (2020) є продовженням циклу Стівена Фрая, що йде за «Міфами» та «Героями». Це вражаюча розповідь про війну, яка охопила все східне Середземномор’я, розділила долі людей та налаштувала троянців проти греків. «Троя» в іскрометному переказі Стівена Фрая — чудовий спосіб зануритися в атмосферу Давньої Греції з її героями і царями, коханням і ненавистю, жагою влади та втручанням олімпійських богів у життя звичайних людей.

Відьма, опириця, чарівниця, знахурка, босорканя… Вже саме розмаїття назв засвідчує  популярність цього колоритного персонажа традиційної української народної демонології.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

«Одіссея» оповідає про повернення велемудрого Одіссея — одного з героїв Троянської війни — на рідний острів Ітаку, де його чекали дружина Пенелопа та син Телемах, про незвичайні пригоди, які довелося пережити Одіссею на шляху додому, та про реальні та фантастичні землі, де він побував.

Ланселот, або Лицар воза – це знаменитий лицарський роман XII століття про одного з головних героїв легенд про короля Артура. Сюжет цього шедевра старої європейської літератури усім відомий: рицар Ланселот закоханий у королеву Гвеневру, яка є дружиною короля Артура. Це почуття, що виражається в куртуазному служінні Дамі, визначає поведінку Ланселота: заради Гвеневри він здійснює неймовірні подвиги та, потрапляючи в найнебезпечніші ситуації, виявляється переможцем, адже любов надає йому сили.

У цьому виданні  докладно розповідається про міфологічних духів і персон, котрим притаманна надлюдська магічна енергія, здатність перевтілюватися, від яких залежало життя наших предків.   Посередниками у спілкуванні давніх слов’ян з божествами, духами природи, нечистою силою були надзвичайні персони: жерці, волхви, знахарі, чаклуни, відьмаки… Треба було умилостивити їх, налагодити з ними добрі стосунки. А весь простір від дому до лісу наші пращури «заселяли» домовиками, водяниками, марами, вовкулаками, мавками. Про всіх цих істот і йдеться у цій книжці. Окремі розділи присвячені обрядовій їжі наших предків, хворобам і лікувальним засобам, щоб позбутися їх.   

У житейських казках головні персонажі — люди.

Це видання знайомить читачів з міфічним світом богів, персонажами календарних та сезонних обрядів, яких придумали наші далекі предки, котрі не могли пояснити багато довколишніх явищ, що були сильнішими від них. Цим істотам  було призначено  керувати життям людини, сприяти основним її промислам і заняттям, впливати на сили природи. Книжка містить оригінальні характеристики божеств, у ній розповідається про походження небесних світил (зірок, планет), Чумацького Шляху, сузір'їв, а також про сучасний  календар українців, де кожна пора року має важливу дату, навколо якої зосереджені свята, звичаї та обряди.

Фантастична  казка має здатність творити особливий світ, аж надто далекий  від повсякденності.

Запрошуємо читача в подорож просторами зеленої Ейре! Країни казок і легенд, де на чарівних пагорбах мешкають мудрі та прекрасні Туата де Даннан –  прадавній народ, який ірландці вважають за богів; де на пустищах завивають духи пітьми й повітря, а в Давній Тарі править Король Королів. Ви побачите бій легендарних побратимів – Кухуліна та Фердіада, побуваєте в пишних палатах Емайн Махи, познайомитеся з Мейв – грізною королевою Коннахту, разом із Фіоном Мак Кулом і його фіанами полюватимете в пущах на власну долю, почуєте голос арфи Даґди й скрипки Рафтері... Ця збірка ірландських казок, легенд і саг прочинить двері українському читачеві до скарбниці літературної спадщини Смарагдового острова – літератури, незаслужено недооціненої, але не менш значущої, ніж інші взірці європейського фольклору та епосу.

Життя як у казці, казкове життя — це світ щастя, у ньому добро завжди перемагає зло.

Надзвичайно захопливі за змістом і художньо довершені за формою, героїчні казки є своєрідними народними романами про пригоди героя, його дивовижні подорожі в далекі землі, у підземне царство, у незаймані ліси й гори. Він наділений надприродною силою, озброєний надважкою булавою та чарівним мечем. Проте визначальними в час поєдинку з ворогом стають його розум, розважливість, кмітливість. У створенні героїчних казок проявилась непереможність народного духу, віра в краще майбутнє. Герої-богатирі над усе ставлять честь, справедливість, вірність обов’язку перед своїм народом, рідним краєм, вони ведуть боротьбу проти ворожих сил і завжди перемагають.

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Ця книжка містить відомості про першопредків слов’ян, знайомить з історією слов’янських племен, розповідає про їхнє походження та розселення у давні часи, виникнення назви «слов’яни». Автор докладно описує різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як казав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе. Видання також стане в пригоді тим, хто цікавиться, як жили та господарювали наші прародичі, про їхні обереги, ритуали, одяг.

Наші предки-язичники вірили, що на небесах живуть боги,  на землі з-поміж людей є герої, якими опікуються небожителі, а весь світ населений духами — добрими та злими.

У комедії «Лісістрата» йдеться про тривалу війну між Афінами і Спартою, в якій ніхто не погоджувався скласти зброю. Тоді жінки Еллади, очолювані афінянкою Лісістратою, дали клятву: до припинення війни відмовляти чоловікам у близькості. Їхні зусилля увінчались успіхом: мир був укладений. Комедія сповнена фривольного гумору, жартів, колоритних сцен. Але ніхто з глядачів не сміявся, коли Лісістрата казала: «Ми у муках синів породили, а ще тяжче у військо нам їх виряджать!»

«Одіссея» оповідає про повернення велемудрого Одіссея — одного з героїв Троянської війни — на рідний острів Ітаку, де його чекали дружина Пенелопа та син Телемах, про незвичайні пригоди, які довелося пережити Одіссею на шляху додому, та про реальні та фантастичні землі, де він побував.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

Геродіан (бл. 170–240) — історик і чиновник часів Римської імперії, імовірно, грецького походження. Відомий завдяки своїй праці «Історія Римської держави після Марка Аврелія» з 8 книг, що охоплює період 180–238 рр. Протягом тривалого часу спадок Геродіана був покритикований, але віднедавна ставлення до нього переглянуто й змінено: працю розглядають не лише як історичне джерело, а й як літературний твір.

Легендарний шумерський цар Гільгамеш — герой міфопоетичного епосу, одного з найдавніших літературних творів, на тисячу років старішого від «Іліади» та «Одіссеї» Гомера.

Евріпід (близько 480/84 — 406 рр. до н. е.) — давньогрецький поет-драматург. У своїх творах він порушував проблеми, що турбували еллінів: боротьба богів і людей, любов і помста, страждання і смерть. Евріпідом було написано понад 90 драматичних творів, до нас дійшли 18 трагедій і драма.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

На сторінках першого роману письменниці серед мальовничих карпатських краєвидів розгортається неймовірна та загадкова історія. Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?