Сучасна українська проза

Новий роман Любка Дереша «Спустошення» — про межу, з-за якої не повертаються.

Тарас Адамович Галушко вирушає в Чернівці, щоб встигнути розкрити давню справу «збирачів гіацинтів» — викрадачів людей. У Києві тим часом відбувається зухвале пограбування Купецького банку, тож Яків Менчиць починає полювання на вправного ведмежатника. У Чернівцях старий слідчий поринає в розслідування вбивства біля ратуші та пошук давніх сувоїв у стінах Резиденції митрополитів Буковини та Далмації. Однак, можливо, слідчий зробив помилку, поїхавши з рідного міста, адже «збирачі гіацинтів», використовують для полювання на своїх жертв Контрактовий ярмарок. До того ж можуть загрожувати його секретарці — Мірі Томашевич, яка лишилася в Києві.

Ньют — яскрава представниця урбаністичної молоді.

Головна героїня роману є своєрідним провідником у замкнений світ пацієнтів психодиспансеру, а функція її полягає в тому, щоб їх просто вислухати.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.

Останні дні листопада 2013-го, країну лихоманить. Мар’яна не звертає уваги на це — усі її думки лише про чоловіка, який насправді не вартий сліз. Зустріч із дивним хлопцем Ярком змінює все. «Ти моя жінка», — сказав він. І від того стало так солодко...

1960 рік. Брати Петро і Семен Луцики звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як "мінусники". Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…

Поліна ніколи не забуде того, що сталося з нею в юності. Зараз вона успішна жінка, a тоді — залякана дівчинка, яка з благанням дивилася в очі трьом ґвалтівникам. Але вони не пожаліли її, як і вона не пожаліла потім свою доньку, залишивши дитину в пологовому будинку. Поліна хотіла забути своє минуле. Вона втекла в інше місто, в інше життя. Але хіба можна втекти від себе? Якось Поліна ледь не потрапляє в ДТП, і її рятує незнайома дівчина. В її обличчі Поліна раптом бачить такі рідні риси... Але це неможливо. Вона спалила всі мости. Тоді чому в серці ледь чутно затремтіла надія?..

Оповідання цієї збірки – моторошні, але чи вигадані сюжети?

Євгенія, Женя, Єуженія… Її по-різному називали упродовж останніх трьох років Другої світової війни, поки вона долала важкий шлях, який довелося пройти від рідного українського села до Польщі, з Польщі до Німеччини й назад. Євгенія Скриль вижила під час Голодомору, її сім’я зазнала утисків з боку комуністів, пізніше у пам’яті закарбувалась жорстокість німецьких нацистів. Козацьке коріння, прагнення волі й доброта людей дали Євгенії змогу вибратися живою з двох таборів смерті, а також пізнати справжнє кохання серед страждань і зради. Однак чи судилося їй разом з коханим чоловіком подолати всі перепони? Про це розкажуть сторінки щоденника.

Рання осінь 1901 року. Безслідно зникає юна донька депутата Думи. Та поліція не може оголосити дівчину в розшук офіційно. Адже в такому разі розкриється неприємний факт — розбещена юнка задля розваги й грошей приймала клієнтів у таємному салоні розпусти. Обставини справи змушують поліцейське керівництво звернутися по допомогу до блискучої сищиці Анни Вольської. Пані детектив дізнається приголомшливе: зникла донька можновладця ще й вербувала дівчат для подібної «роботи». Здається, Анна от-от наблизиться до розкриття справи. Аж раптом зниклу дівчину знаходять мертвою, з обличчям, загримованим під ляльку. І це вже не перша жертва вбивці, прозваного Лялькарем. Сліди ведуть до Одеси — але тепер уже Лялькар полює на Анну. Не ясно, чи правильний слід узяла Анна...

«Вітаємо, у вас дівчинка!» — відверта історія про темні сторони любові, присвячена внутрішній еволюції жінки, матері, дружини та особистості.

«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.

Наталія Ошатна після смерті чоловіка всю любов дарувала доньці Ларисі. У важкі часи безгрошів’я намагалася утримувати себе та її, як уміла. А коли Лара завагітніла, вмовила не брати гріх на душу й зберегти дитинці життя. Так народилася Надійка. Згодом Лариса їде за кордон, сподіваючись знайти щастя там. Бабуся й онука залишаються вдвох. Чи пробачать вони Ларі втечу? Доля приготувала кожній непростий шлях.

Юля, переживши фантастичну подорож у минуле, досліджує можливий зв’язок між Трипільською цивілізацією та міфічною Атлантидою.

Мія — модна письменниця, що працює над зйомками фільму за своїм романом. Яким же було її здивування, коли на головну роль у фільмі погодився він — столична зірка Роман Звягівський. Але між чоловіком та Мією спалахує неприязнь. Колеги вдаються до радикального кроку: зачиняють обох у готельному номері на ніч. Та очікуваного примирення не відбулося. Мію дратує кожен Романів крок. Що може знати про життя цей балуваний мазунчик? Хіба він пережив би те, що сталося колись з Мією? Кілька років тому вона втратила коханого, репутацію та... дитину. І тепер хоче повернути втрачене. Але Роман зовсім не той, ким видається на перший погляд.

Корній лишає позаду безталанне існування і віддається інтуїції, бо відчуває: попереду щось важливе й потрібне, хоч поки незбагненне.