Я була щасливою, поки доля не втрутилась в моє життя. В один жахливий день вона забрала усіх, кого я найбільше любила. Разом з ними я втратила і сенс свого існування. Розбита, зневірена, самотня, я не розрізняла дні, тижні та місяці. Тієї миті, коли я майже розучилася чекати на щось хороше, з’явився він. Той, хто простягнув мені записку з такими простими, але потрібними словами. Кажуть, випадкові зустрічі ламають долі. Та іноді випадковості стають нашою долею. Ким стане для мене він?..

Поєднання приватної драми подружжя із тлом довкілля, яке перебуває на грані катастрофи, перетворює книжку на крик про допомогу і водночас — на заклик до надії.

Юна Ірена разом із мамою та братом вимушена покинути рідний Париж і перебратися до провінційного містечка на узбережжі Нормандії. Її мати працюватиме економкою в маєтку видатного механіка та інженера Лазаруса. Цей будинок повен надзвичайних загадкових механізмів: роботів, що відчиняють двері, годинників із таємничими посмішками, ляльок-танцівниць, які у своїй пластичності не гірші за живих людей. Та однієї ночі до чарівного маєтку з похмурих закутків минулого вривається Тінь. Ірен дізнається, що прекрасна дружина винахідника вже двадцять років не покидає будинок. Двадцять років тому тут сталося дещо незворотне. Та що саме? Ляльки Лазаруса бережуть страшну таємницю їхнього творця. І їхні погляди вже не видаються таким привітними...

У своїх творах Сотиріу намагається осмислити трагічні події нещодавньої історії Кіпру – окупацію його північної частини Туреччиною, побачити різні «правди» громадянського конфлікту та те, що ховається за конструюванням таких правд, звернутися зі словами примирення до тіней з обох його сторін, щоб відкрити очі на обопільну кривду та несправедливість, які перетворили острів кохання на острів ненависті.

При всій сміливості, характерній для Ларрі Трамбле, автор дарує нам таки романтичну історію про деформоване дзеркало, розхитані забобони та нашу добровільну сліпоту, піднімаючи пекучі проблеми домінування статей у суспільстві.

Кайл і Кімберлі завжди були разом. До тієї ночі на випускному, коли Кімберлі вирішила жити власним життям. І для початку — вступити до омріяного університету, не озираючись на Кайла. Звичайна, здавалося б, сварка закінчилася фатально. Автомобільна аварія... Кімберлі загинула. А Кайл лишився сам на сам із почуттям провини, збайдужілий до життя, яке раптом стало таким порожнім. Повільно оговтуючись від травм, Кайл намагається змиритися з тим, що трапилося. Його турбують загадкові видіння, а життя невпинно продовжує розколюватися на «до» та «після». Та одного дня, коли Кайл вирішить, що життя зовсім втратило сенс, трапиться дещо особливе. Те, на що він уже й не сподівався весь цей час...

Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка... «Я прочитаю твоє майбутнє», — каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..

Адам Перший, лідер Божих Садівників, провістив Безводний Потоп, Божу кару, що має знищити людство. Разом зі своїми прибічниками він з останніх сил намагається врятувати цей приречений світ. Тут панує Корпорація, облаштовують свої ниці оборудки безпринципні КорпБеКошники та корумпована влада, розквітає буйним цвітом генна інженерія, а природа й навіть сама людина стає конструктором, у якому заввиграшки можна змінити будь-яку деталь. Цей світ надто самовпевнений...

У невеликому містечку, де панують давні традиції та вірування, розгортається драматична історія боротьби добра і зла.

У своєму філософському романі сучасний італійський класик Еррі де Лука заторкує тему вразливості, а ще любові у її найрізноманітніших іпостасях

Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

Згодом казали, що все це почалося того дня, коли відомий лікар, знаний учений, заявив про неприпустиме. Посилаючись на докази, він сказав: будь-яка смерть людини до досягнення нею 120 років передчасна. Тоді вся країна наче з’їхала з глузду і поринула в хаос. ЗМІ поширювали інформацію про смертельний вірус. Людьми почав правити страх. А влада країни вдалася до драконівських методів обмеження свобод громадян. У центрі дивовижних доленосних подій опинився молодий інженер Том. Світ, у якому він жив, поступово перетворювався на якусь антиутопію. Однак Томів друг, ексцентричний грек, переконаний: комусь вигідні паніка й страх, у які занурили людей. Адже у такий спосіб ними легше керувати. Том і його друг єдині, хто готовий докопатися до істини. Бо лише так вони зможуть повернути свободу. І не лише собі. А й усьому людству.

У романі Жаббура Дуейги вміло поєднується за­хоп­ливий сюжет з історичним тлом і вишуканою іронією, з якою він описує сучасне ліванське суспільство.

Молодий чоловік вирушає до батька, якого не бачив уже багато років, дорогою потрапляє в автомобільну аварію.

Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму.

У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи.

Зеленоока Цірі продовжує пошуки Ґеральта і Йеннефер, вона стрибає поміж світами в пошуках відповідних часу й місця. Усі світи різні — безпроблемні, де можна перепочити, і проблемні, де її то наздоганяють ельфи, то замахуються на життя аборигени. У рідному світі Цірі, далеко в майбутньому, є ті, які прагнуть допомогти їй виконати призначене. Німуе — Володарка Озера — залучає силу снячих, щоб з’ясувати суперечливі моменти легенди про відьмака й відьмачку та спрямувати Призначення у правильному напрямку.

Бурхлива оповідь, в якій п'ють багато чаю і дешевого рому.

...Грудень 1929 року. У Данциґу безслідно зникають молоді привабливі жінки.

Усама аль-Ейса – письменник, публіцист і дослідник, уся творча і професійна діяльність якого щільно сконцентрована довкола палестинської тематики – політики, історії, географії, культури – із центром у Вифлеємі, цьому прадавньому містечку, у якому він народився у таборі для біженців 1963 року.

Війна – це завжди війна, з усіма її жахіттями, і кому, як не українцям, знати про це. А жінки – то завжди жінки, створені для щастя, а не страждань. Але життя вносить свої корективи...

Несамовита, надзвичайно емоційна, чарівна і провокативна історія про життя і кохання.

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.