Трилери, жахи, містика

Лора Кочубей — домосідка. Вона не любить відряджень, тож не збиралася затримуватися у Чернігові. Розбереться із проблемною нерухомістю швидко, гадала вона. Але все пішло не так після раптової смерті конкурента. Тіло молодого адвоката знайшли перед розбитим дзеркалом. Старий будинок, за який велася суперечка, сто років тому став місцем страшного злочину. З тих часів побутує легенда: варто комусь зайти в будинок, як там пробуджуються демони. Порушник спокою бачить їх у дзеркалі, серце від побаченого зупиняється. Лора не вірить у страшну казку, аж поки кожен наступний день не приносить новий труп. Тіла знаходять у різних місцях, жертви — різні люди, їх об’єднує лише рік народження і розбите дзеркало біля кожного. Колишній слідчій треба розгадати загадку: це жертви моторошного прокляття чи хтось почав смертельне полювання...

Герой циклу «Темна вежа» — останній стрілець Роланд — зі своїми друзями потрапляє з одного світу в інший. Дивом виживши після поєдинку зі штучним інтелектом Блейна Моно, компанія опиняється за межами Серединного світу. Їх перекинуло через розлом у реальності до альтернативної версії містечка в Канзасі, знищеного внаслідок пандемії. Це місто нагадує Роланду про його минуле: кохання до Сюзен та її трагічну загибель. При цьому спогад про дівчину — тільки початок. Минуле триматиме Роланда в тенетах, заважаючи рухатися вперед Шляхом Променя. Лише зустріч із давнім ворогом, хитрим підступним Мартеном, розв’яже Роландові руки. Щоб нарешті відпустити останню та найжахливішу таємницю Стрільця...

1942 рік. Проскурів. Німецькі війська окуповують місто, у середмісті створено гетто, на східній околиці — табір для військовополонених. Яків Ровнєр, якому вже пішов 73 рік, потрапляє до гетто. Однак навіть окупантам відомо, хто він, тож йому роблять пропозицію: свобода та можливість допомогти людям у концтаборі в обмін на збір інформації.

Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Це мав бути кінець зміни Білла Годжеса, який, завершивши кар’єру приватного детектива в агенції «Що впало, те пропало», мріяв про пенсію. Але жертви нових страшних злочинів пов’язані з трагедією, що сталася кілька років тому і яку розслідував Годжес. Її винуватець, комп’ютерний геній і навіжений убивця Брейді Гартсфілд, відомий як Містер Мерседес, замкнений у стінах психіатричної лікарні. До того ж він — у полоні свого тіла, напівпаралізований і напівнімий. Чий же таємничий голос нашіптує страшні слова, після яких жити несила? Білл Годжес шукає відповідь на це питання, а наввипередки з ним іде невблаганна смерть...

Роланд Дескейн прямує до Темної вежі через ліси Серединного світу на південний схід. Шлях приводить мандрівника та його друзів до містечка Калья Брин Стерджис. Але за пасторальним фермерським краєвидом панує загрозлива пітьма. Звідти приходять Вовки, які крадуть дітей, забираючи їх до Краю грому. Опиратися їм дуже ризиковано, але стрільцям не звикати до ризику...

Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недоб­рими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня — і читач нер­вово завмирає в очікуванні жахів...

Подорож до Індії з коханою Анітою не допомогла кіносценаристу Оресту подолати творчу кризу. Ба більше: знайомство з похмурим культом богині Калі спровокувало повернення кошмарів, у яких гине він або його дівчина. Ще й, коли ворожка пропонує колоду Таро, він витягає "Похмурого Женця" - карту смерті чи переродження...

«Нехай усі уб’ють Констанс» — це детективний роман із містичними пасажами, підігрітими всюдисущою інтригою та невгасимою напругою.

За сюжетами трилерів відомого письменника Роґера Копонена відбувається серія містичних убивств. Знайдено мертвою дружину письменника в розкішній чорній сукні, на її обличчі застигла моторошна посмішка. Дівчина-потопельниця під льодом, чоловік, забитий до смерті камінням, та інші жертви: хтось загрався в кривавого інквізитора, головного героя роману Роґера «Полювання на відьом». За розслідування береться слідча Єссіка Ніємі. І що глибше вона занурюється у справу, то більше розуміє: вбивця не один, тут діє ціла зграя оскаженілих демонів у людській подобі. Вони завжди на крок попереду від Єссіки. Та коли світло проллється на темні закутки життя самої слідчої, жінка усвідомить: вона полює не лише на злочинців. А й на демонів із власного минулого...

Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Дивний дерев’яний куб — дідів спадок студенту Максимові Підгірському. Спадок, який Максим передав своєму викладачеві старослов’янської міфології Далібору Кравцю. Передав і... зникнув назавжди.

Детектив Емілі Бакстер гадала, що поставила крапку у резонансному жорстокому вбивстві шістьох людей. Але в Лондоні та Нью-Йорку один за одним відбуваються криваві злочини. На тілах жертв лишаються написи «Пішак» або «Приманка». Емілі розуміє, що у маніяка-лялькаря з’явився наслідувач. Але цього разу вбивці гинуть разом із жертвами. У поліції не лишається жодних зачіпок. На кожен крок Скотланд-Ярду та ФБР убивця відповідає шквалом нових жертв. Та поступово Емілі починає розуміти: той, хто смикає за ниточки жертв та вбивць, перебуває поруч. Занадто близько, щоб бути поміченим...

Мексика 1950-х. Юна красуня Ноемі отримує дивний лист від своєї кузини й подруги дитинства. Каталіна нещодавно була щасливою нареченою й надсилала листівки з весільної подорожі, а зараз благає сестру врятувати її від неминучої загибелі. Ноемі вирушає на порятунок до Дому-на-Горі, маєтку сімейства Дойлів. Намагаючись дошукатися правди, вона з’ясовує, що з будинком не все гаразд. Щось (чи хтось) тут намагається заволодіти її свідомістю. Крім того, дівчина дізнається, що колись славний рід Дойлів причетний до кривавих справ. А найбільше смертей і таємниць має на своєму рахунку голова роду, містер Говард. Те, що він скоїв колись заради багатства та довгих років життя — божевілля... Ноемі належить покласти край жахам, які століттями приховували похмурі стіни Дому-на-Горі. Проте вона й не здогадується, що той, хто одного разу переступив поріг будинку, не має шансів вирватися з нього...

Тривалі мандри стрільця Роланда добігають кінця. Проте реальний світ і художній настільки переплітаються, що вже самому Кінгу загрожує смертельна небезпека. Ціною надзвичайних зусиль герої рятують життя письменникові, а він — їм. І нарешті досягнена омріяна мета — Багряного Короля переможено, нога стрільця ступає на сходи Темної вежі, він піднімається дедалі вище. Верхівка Вежі — фінал історії, геть не очікуваний, не той, якого прагне читач і… навіть сам письменник, а той, що його вимагає надісторія.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«Тіні метиса» - перший роман трилогії про заплутану справу, яку розслідує інспектор Поль Бреґе.

Коли диявол спокушає смертних, він прибирає людської подоби. Чи може людина свідомо обирати між Добром і Злом? Чи є у нашому реальному світі місце для духовності? Чи буває жінка геніально обдарованою, чи, може, «іскра Божа» — привілей чоловіків?..

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

Ця містична повість увібрала в себе легенди та перекази, що в цільній оповіді висвітлили релігійно-гуманістичні уявлення про добро та зло, злочин і покарання…

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...

«Без вини винний» —  продовження психологічного трилеру-детективу «Він знає, коли ти помреш». І нова історія не менш заплутана...

Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися...

Головний герой роману «Пікнік на льоду»  — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він усвідомлює, що з необережності опинився втягнутим у складну гру тіньових структур. І тепер йому доводиться боротися за те, щоб просто вижити. Але ситуація ускладнюється через пінгвіна на ім’я Мишко. Віктор забрав його з Київського зоопарку, тому що в них не вистачало грошей на годування тварин.

Ейден Томас - зразковий сім’янин. Усі, хто знайомий з ним, цінують його доброту й готовність прийти на допомогу. Утім, чоловік має одну страшну таємницю… Він викрадач і серійний убивця жінок.

Старший інспектор Джеймс Ленгтон і детектив-новачок Анна Тревіс розслідують справу про вбивство сімох жінок, що стала першою для Анни. Усі вони були повіями, замордованими з невідомих причин. Усі... окрім сьомої. Адже сьомою жертвою стала не повія, а невинна дівчина з янгольським обличчям. Детективам здається, що вони натрапили на слід, вирахували вбивцю і от-от виведуть його на чисту воду. Але незабаром з’ясовуються нові обставини, що відкидають їх на початок розслідування, позбавляючи всіх доказів та припущень. Чи буде ця спроба вбивці заплутати слідство та розпочати нову гру вдалою? Щойно здається, що вбивцю буде от-от схоплено, як він знову опиняється поза підозрою. Адже весь час перебуває занадто далеко від місця злочину. І занадто близько до самої Анни...

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.