Класична українська проза

«Напередодні» ― збірка поезії, прози й публіцистичних творів Олени Теліги.

Доля жінки, її право на освіту, працю, громадське життя — це проблематика повісті «Царівна», якою письменниця наче продовжує тематичну лінію своєї повісті «Людина». Розповідь у повісті ведеться у вигляді щоденника Наталки Верковичівни, яка мріє про кар'єру письменниці. Але вона має вийти заміж за нелюба, щоб не бути тягарем для родини.

В історії світової літератури трапляються щасливі випадки, коли створена письменником-початківцем книга долає часові та просторові обмеження, перетворюючись у шедевр для всіх часів і народів. Саме таким щасливим випадком можна вважати «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. У восьми повістинах, що лягли в основу «Вечорів…», читач відкриє для себе майже казковий світ старожитнього українського села, де відьми літають як собі знають, де чорт ярмаркує у Сорочинцях, де страшний Басаврюк чіпляється до красних дівчат. Цей веселий (а інколи — і страшнуватий) світ поряд — варт лише розгорнути книжку. Для широкого кола читачів.

«Тарас Бульба» — історична повість Миколи Гоголя, в якій художньо узагальнено події, що відбувалися на українських землях за часів існування Запорозької Січі. На прикладах головного героя твору Тараса Бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу.

Трилогія Ірини Вільде — це тексти про складність адаптації дівчинки до дорослого світу, до вимог, цінностей і незрідка подвійної моралі початку ХХ століття. Навіть власний дім стає місцем психологічних травм та сексуального насилля. Вже там героїня Вільде почувається пришпиленим метеликом, барвистою, святково вбраною істотою, котрою милуються поціновувачі колекції. Тринадцятилітня дівчинка існує насамперед для того, щоб їм подобатися, розважати. Школа і суспільне життя тільки підсилюють відчуття задухи для дівчини.

Книга Юрія Дольд-Михайлика вперше вийшла в світ у 1956 році і мала великий успіх у читачів. Описані у ній події відбуваються під час Другої світової війни на тимчасово окупованій території Білорусії, Франції та Італії. У центрі твору — доля мужнього й сміливого розвідника, який веде смертельно небезпечну гру в фашистському лігві. Автор зумів побудувати гострий сюжет, наситивши твір яскравими сценами та епізодами.

У найпростішому прочитанні роман «Місто» Валер’яна Підмогильного — це історія амбітного юнака, який переїжджає із села у Київ і будує там нове життя. Його часто порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана й самовпевненими і неперебірливими в засобах  підкорювачами суспільних вершин із сюжетів Бальзака. Однак для Підмогильного це не лише історія кар’єри. Він уписує життя Степана Радченка в історико-культурний контекст тогочасної України.

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь геть незвичній перспективі.

Перед вами — другий том антології текстів українських письменниць, збірка, що дозволяє простежити розвиток жіночої літературної традиції в Україні.

Автор змальовує збройні сутички з червоними та підпільну роботу українських повстанців, застінки ЧК і підривну роботу проти радянської влади, а також побут воїнів й відвагу, патріотизм і стосунки, авантюри, гумор та боротьбу до останнього.

До видання увійшли повісті української письменниці Марко Вовчок (справжнє прізвище — Марія Вілінська, 1833–1907).

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд,  реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь  геть незвичній перспективі.

Трилогія «Метелики на шпильках» — це щемка оповідь про дорослішання дівчинки на початку буремного XX століття. Три повісті — три різні етапи зростання, починаючи з моменту, коли тринадцятилітня Дарка Попович, донька вчителя з маленького буковинського села, готується обстоювати власну думку в батьківському домі. Вона яскрава, як той метелик на шпильці, під купою чужих поглядів, що оцінюють її, намагаючись підлаштувати під власні стандарти — бути чемною дівчинкою і вдало вийти заміж.

Тодось Осьмачка — поет і письменник, сучасник Багряного, Зерова, Підмогильного, ще один «ворог народу», який через утиски радянської влади був змушений спершу симулювати божевілля, а потім емігрувати.

Це прозові та поетичні твори визнаних майстрів слова, класиків вітчизняної літератури. До збірки увійшло 14 творів 8 відомих українських письменників, серед яких Т. Шевченко, Г. Квітка-Основ’яненко, І. Нечуй-Левицький, Л. Українка, І. Франко, М. Хвильовий та ін. Вони подарують щиру насолоду шанувальникам української літератури.

Це література, що має «легкий, наче весняний капелюшок, стиль», у якому поєднуються еротична відвертість, родинна інтуїція, іронія долі й «дівоча» ніжність. Так свого часу описував цю добірку поет Богдан Ігор Антонич. «Химерне серце» — то не завжди новели в класичному сенсі, а радше емоційно точні знімки із життя, іноді обрамлені в літературні листи чи сповідальні монологи. І саме ця мінливість робить читання живим і несподіваним.українських класиків по-новому.

Повість «Хмари» — це один із ранніх творів класика українського письменства Івана Нечуя-Левицького (справжнє прізвище — Левицький, 1838–1918). У повісті автор порушив проблему інтелігенції та народу. Символічною є назва твору, бо хмари — це уособлення національного гноблення та придушення української культури.

«Тіні забутих предків» — це історія кохання двох нащадків ворожих родин, таких собі українських Ромео і Джульєтти — Івана й Марічки, що розгортається посеред карпатських гір. Власне самі Карпати у цьому тексті виступають неначе окремим персонажем, переповненим  легендами та духами.

Поворотна віха в українській історичній романістиці. Саме так назвали твір «Людолови» дослідники.

Яскраві описи життя, гумор і прекрасно зафіксована розмовна мова. А головне, вічні персонажі, риси яких можна розпізнати навіть у ваших знайомих — брати, що, подорослішавши, не можуть знайти спільну мову й поділити майно, знервована мати, яка все своє життя присвятила догляду за сім’єю, але й контролю над нею, старий Кайдаш, що дедалі більше втрачає сенс життя і заглядає у чарку. Нечуй-Левицький зображає родину зі свіжими ранами, що залишились після скасування панщини, і крізь сміх у цій історії проступають сльози не лише від сімейних образ, а й від глибоких колоніальних травм.

Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест»)
До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.

Перший історичний роман-хроніка, що розповідає про розкол України на дві частини після проведення Чорної ради в Ніжині 1663 року. Країна була фактично розділена на Лівобережну і Правобережну, що спровокувало запеклу боротьбу за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького.

До збірки увійшли твори легендарно-фантастичного й анекдотичного змісту, написані в 1850-х роках, українського письменника, етнографа та драматурга Олекси Стороженка (1806–1874), котрі згодом були видані під назвою «Українські оповідання» (1863) у Петербурзі.

Цей роман  —  зріз епохи початку XX століття. Моменту, коли ламався патріархальний світ. Метафорою занепаду старого ладу якраз і стає руйнування родинного гнізда, дому, який вважали незрушною фортецею.

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману.

Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…

«Камінна душа» — атмосферна, пристрасна й психологічна повість із непростими героями та неймовірними описами побуту й життя серед гір.

«Містянки» — перша книжка серії «Жінки пишуть», у якій зібрано маловідомі тексти українських класикинь межі ХІХ–ХХ століть. Ці твори — про мешканок міст, які працюють, кохають, шукають своє покликання, намагаються зробити власне життя і життя інших більш комфортним чи вирватися із села, аби відкрити можливості міста.

Історичний роман О. Соколовського «Богун» вперше був надрукований 1931 року в підсовєтській Україні, у видавництві «ЛІМ». Відомо, що на вимогу видавництва автор мусив переробляти свій твір кілька разів. Це є безсумнівним доказом того, що ідейна концепція роману ніяк не вкладалася в рамки прописаного окупантом світогляду. Та навіть такі поступки не врятували автора — 1937 року Соколовському висунули звинувачення в тому, що нібито 1932 року він увійшов до складу антирадянської есерівської організації, а 1936 року був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію і очолив терористичну групу, яка ставила за мету насильницьке повалення Радянської влади в Україні.

Події у другому томі «Людоловів» починають розгортатися через рік після того, як татари викрали кохану гетьмана Петра Сагайдачного Настю Повчанську. Авторка змальовує екзотичний побут Каффи, життя українських невільників, козацькі морські походи та бої, інтриги польської шляхти, сутички й суперечки між старшиною і козаками.

Чіпка змалку спізнав, що таке несправедливість. Коли одні мають усе, а інші — нічого. Коли одні живуть у розкоші, як пани, а інші тяжко працюють, аби заробити на скибку хліба. Він виріс без батька, жив із матір’ю та бабусею. Його називали чортеням, безбатченком. За що? Чому? Ці гіркі питання не давали Чіпці спокою. Він був не схожий на інших. Дивний мрійник із загостреним почуттям справедливості. Та одного разу життя зіштовхнуло його з поганою компанією. Ступивши на кривий шлях, куди він прийде? До жаданої правди чи безславної згуби?..

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду.