Художня література

До збірки ввійшли оповідання, які репрезентують широке коло тематичних інтересів Бориса Антонен­ка-Давидовича (1899–1984). Письменник досліджує межу між справжнім просвітництвом і банальною шароварщиною, відтворює епізоди визвольних змагань в Україні на початку ХХ століття, рефлексує над селян­ськими погромами поміщицьких маєтків, малює пор­трети чекістів, їхніх сексотів та репресованих українців. Не оминає він і теми Голодомору та боротьби з релігій­ними організаціями в СРСР. Особливо болючою для письменника‑мовознавця була проблема русифікації України. Та попри все в центрі його творів стоїть Люди­на, яка всупереч обставинам зберігає самоповагу і гідно виконує свою місію в житті.

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

У центрі роману-епопеї «Волинь» Уласа Самчука — широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці, показана через історію українського роду Довбенків. У другій частині трилогії «Війна і революція» (1935) автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соціальних зрушень, боротися за збереження своєї сім’ї.

Щоб зупинити лавину знищення — російську війну проти України та загрозу Третьої світової, — потрібно змінити минуле. Для цього троє учасників місії вирушають до Харкова 1933 року. Їхня мета — врятувати політичного чи культурного діяча, здатного змінити хід історії. Однак хто це? Чи вдасться їм знайти відповідь і встигнути, коли за ними вже стежить пильне око режиму?

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Читачі роману знову будуть у захваті від пригод Арсена Звенигори, який нарешті повертається додому. Проте війна з турками ще раз змушує його вирушити у похід разом зі своїми побратимами. Тим паче у вирі війни зникає його кохана — Златка. Стало відомо, що вона потрапила в гарем великого візира Кара-Мустафи. Й Арсен подається до Стамбула, заприсягнушись врятувати кохану або загинути у бою. Автор також розповідає про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (1683 р.).

Над Адуа зависочіли промислові труби, тож світ закипає, бо зароджується нова ера. Однак старі порахунки нікуди не зникли.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Внутрішній бік вітру» Мілорада Павича — знаковий постмодерністський роман-клепсидра, що переосмислює античний міф про Геро та Леандра. Структура книги дає змогу читати її з обидвох боків, поєднуючи історії героїв у середині. Твір занурює читача у світ магії та символізму, де любов і смерть розділені не морем, а «вітром часу», і вимагає вдумливого сприймання.

Роман «Менсфілд-парк» належить до зрілого періоду творчості Джейн Остен. У ньому блискуче виявилася художня майстерність письменниці та її надзвичайна іронія.

Принц Даміанос Ак’єлоський наблизився на крок до визволення з рабства. Та щоб здобути омріяну свободу, спершу він має супроводити свого господаря, принца Лорана, на кордон Веру й Ак’єлосу, куди його відрядив дядько, регент. Дорогою Даменові доведеться захищати Лорана від регентових підступів та допомогти йому запобігти війні між їхніми королівствами. Але несподівано перед Даменом постає ще один виклик — його почуття до Лорана.

Новели Михайла Коцюбинського (1864 –1913), які увійшли до збірки, стали яскравим доповненням до мистецьких імпресіоністичних пошуків європейських письменників межі XIX і XX століть. «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю» — твори, в яких природа постає повноцінним персонажем, а почуття — рушієм дії. Коцюбинський як художник слова, використовуючи кольори, звуки і світло, створює багатовимірну картину буття в уяві читача. Збірка стане відкриттям для тих, хто шукає літературу, здатну зворушити тонкі струни душі та показати красу повсякденного через призму глибокого особистісного переживання.

До видання «Давньогрецький роман» увійшли такі твори: «Дафніс і Хлоя» Лонга, «Повість про Габрокома і Антію» Ксенофонта Ефеського та «Повість про кохання Херея і Каллірої» Харітона Афродісійського. Основні теми романів — кохання і вірність, спокуси та стійкість перед випробуваннями, мінливість людського щастя тощо. Мають спільні сюжетні риси: описують кохання молодих людей виняткової вроди, їхні страждання, мандри та пригоди. Глибина змісту, майстерність оповіді, а також барвиста мова робить ці твори вартими уваги читачів.

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

«Полтава» — четвертий роман циклу. У ньому докладно розповідається не лише про Полтавську битву, наслідки якої стали фатальними для українців, а й про драматичні події, що передували їй. Автор також з документальною точністю описує багатьох історичних осіб, які своїми діями намагалися або прислужитися Україні, або продати її за «млинок і ставок».

В основі сюжету п’єси «Гріх» — двобій революціонерки Марії та жандармського полковника Сталінського (дія відбувається у Києві доби останніх літ російського царату). При арешті Марія була прикладом витримки й нескореності для своїх товаришів. Однак Сталінський знаходить її слабину, і вона потрапляє у тенета шантажу жандарма. Автор, показуючи історію гріха Марії, доводить, що якщо людина переходить межу між добром і злом, вона вчиняє гріх, бо йде проти совісті.

Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

Повість В. Реймонта «Вампір» (1911) — психологічно напружений і містичний твір, у якому поєднано риси декадансу й філософські роздуми про природу зла. Письменник досліджує межу між реальністю і маренням, раціональним й ірраціональним, показуючи, як темні сили можуть проникати у свідомість і підкорювати волю. Мотив вампіризму тут набуває символічного значення, стаючи уособленням духовного спустошення, руйнівних пристрастей і прихованих страхів, що підточують людину зсередини. Твір вирізняється атмосферністю та тривожним настроєм, характерним для європейської літератури зламу ХІХ—ХХ століть, і порушує питання моральної відповідальності людини перед самою собою.

...1930 рік. Хвиля зухвалих крадіжок прокотилася Ґданськом. З будинків заможних містян зникають твори мистецтва, гроші, прикраси. За розслідування беруться слідчий Кристіан Абель і вахмістр Зозулька. А воно непросте: злочинці замітають сліди, вбивають свідків, втягують у свою темну гру Зозульку. Чи вийде він із неї переможцем? Чи вдасться розкрити злочини? Дізнайтеся зі сторінок цього захопливого роману.

«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело.

Обдарований поет, успішна ділова людина, геніальний винахідник, змовник і революціонер, палкий коханець, люблячий батько. Усе це — П’єр-Огюстен Карон де Бомарше (1732—1799) — французький драматург, автор всесвітньо відомих комедій. Його життя сповнене дивними подіями, небезпечними пригодами, комерційними аферами, злетами і падіннями. Він був дуже талановитий в усьому, дотепний і мудрий. Магія комедій Бомарше ніколи не зникне, їхня енергетика, азарт, іронія, гумор, віртуозність наповнені гостротою та блиском.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937) — автор творів у жанрах містики, фентезі та наукової фантастики, за життя не опублікував жодної книжки. А після смерті його твори стали культовими. Г. Ф. Лавкрафт створив свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу, щоб панувати у світі. Найвідоміша повість автора «Поклик Ктулху» (1928) — про величезне морське чудовисько, скуте у бездонній прірві у Тихому океані. Колись воно прокинеться і вийде на поверхню... Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931) потрапив у маленьке містечко, оточене болотами й овіяне недобрими чутками. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... У фантастичній повісті «На стрімчаках божевілля» (1936) оповідач, геолог Даєр, бере участь у полярній експедиції. Хтось ховається під товщею льодовиків Антарктики, але не має пробудитися. Бо тоді настане кінець усталеної світобудови...

Роман «Енн із Зелених Дахів» починається з того, що немолоді й самотні Метью та Марілла Катберти вирішили взяти з притулку хлопчика, щоб він допомагав їм по господарству. Однак сталося так, що на фермі опинилася рудоволоса, всипана веснянками дівчинка Енн Ширлі. Знадобився час, щоб жителі Ейвонлі відкрили їй серця. Зате читачі полюбили героїню «Зелених Дахів» одразу й назавжди.