Художня література

Київ, 1938 рік. Над світом зависло передчуття великої війни, а в Радянському Союзі настали часи жорстоких репресій.

Мей Кровфорд завжди вважала, що тримає усе під контролем. Але за останні кілька тижнів її життя докорінно змінилося. Обсидіанове Коло намагається переконати її молодшого брата Джеймі, котрий володіє магічною силою, перейти на бік зла. Долучитися до магів, отих самих магів, які свого часу намагалися їх убити. Мей просить братів Ніка та Алана урятувати Джеймі, та вони й самі — у страшній небезпеці. Від Ніка, як завжди, невідомо, чого чекати, Алан потайки змовляється з демоном, отож Мей вирішує сама побороти магів. Та виявляється, що все і всі — зовсім не такі, якими видаються.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства.

Прокинувшись вранці у власній квартирі біля мертвого тіла, колишній поліцейський Олег Кобзар опиняється поза законом.

«Лара» – триквел до роману Марини Гримич «Клавка».

Чергова гостросюжетна історія від Моріса Леблана нагадує густе плетиво загадок і таємниць, які охоче беруться розгадувати разом з героями і читачі. І не дивно, бо ж автор — справжній майстер уникати прямих відповідей і ховати всю картину подій у химерні шати натяків і нюансів, та й надто вигадливий сам головний герой… і як ніхто не знає справжнього обличчя Люпена, гублячись у рисах усіляких представників вищого і нижчого світу, так і до кінця книги читач часто-густо не підозрює, чим вона завершиться і в чому вінець інтриги.

Моріс Леблан (1864 —1941) — французький письменник, автор 28 книг про Арсена Люпена — джентльмена-злодія, віртуозного грабіжника, якого спочатку полюбили французькі читачі, а потім і весь світ.

Детектив Еркюль Пуаро отримує листа від потенційної клієнтки. Заможна пані — міс Арунделл — пише, що підозрює своїх родичів у спробах її вбити: саме зараз вона оговтується після падіння зі сходів. Як стверджують племінники потерпілої, цей випадок — вина собаки, адже та начебто залишила на сходах свою іграшку, через яку міс Арунделл і перечепилася. Однак проста, здавалося б, справа миттєво ускладнюється, коли Пуаро дізнається, що отримав цього листа вже після смерті багатійки.

Глибоко особистий і філософський монолог, у формі листа жінки до своєї ненародженої дитини. Авторка, журналістка й майбутня мати, розглядається про вагітність і розвиток діалогу з малюком, розмірковуючи над сенсом життя, відповідальністю, вибором і страхом.

Приморське містечко Мергем — утілення порядності, пристойності та сумирності. Усі його містяни — шановані громадяни, що провадять свої життя саме так, як належить у поважному суспільстві. Усі, крім мешканців вілли «Аркадія». Надто вже вони яскраві, надто пристрасні, надто нахабно відкидають традиції та умовності. Який скандальний приклад для мергемської молоді! Зокрема, для загальної улюблениці Селії, її названої сестри Лотті, їхнього вірного друга Джо. Вілла подарує їм любов і прокляття, страждання і щастя...

У цій книжці ви знайдете твори, які стали візитівкою Йогансена, — іронічний, пародійний роман «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», ключовий для розуміння творчого підходу автора текст «Як будується оповідання» та вибрані поезії.

П’єсу «Король Лір» по праву вважають однією з найтрагічніших, у ній сімейні відносини тісно пов’язані з політичною проблематикою. Король Британії Лір, батько Гонерільї, Регани та Корделії, залишає молодшу доньку без спадщини. Цей вчинок призводить до фатальних наслідків, але нічого змінити вже неможливо. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком інші твори В. Шекспіра: «Історичні хроніки», «Комедії та трагікомедії», «Трагедії», «Макбет», «Гамлет».

Сповнений віри, любові й сподівань, цей роман створений за сценарієм до україно-італійської кінострічки, що отримала відзнаку «Найкращий український повнометражний фільм» на Одеському кінофестивалі влітку 2016 року. Історії тисяч заробітчанок — у долі сорокарічної Дарини, яка повертається з Італії до рідного села на Буковині…

Лора Кочубей — домосідка. Вона не любить відряджень, тож не збиралася затримуватися у Чернігові. Розбереться із проблемною нерухомістю швидко, гадала вона. Але все пішло не так після раптової смерті конкурента. Тіло молодого адвоката знайшли перед розбитим дзеркалом. Старий будинок, за який велася суперечка, сто років тому став місцем страшного злочину. З тих часів побутує легенда: варто комусь зайти в будинок, як там пробуджуються демони. Порушник спокою бачить їх у дзеркалі, серце від побаченого зупиняється. Лора не вірить у страшну казку, аж поки кожен наступний день не приносить новий труп. Тіла знаходять у різних місцях, жертви — різні люди, їх об’єднує лише рік народження і розбите дзеркало біля кожного. Колишній слідчій треба розгадати загадку: це жертви моторошного прокляття чи хтось почав смертельне полювання...

Головний герой роману «Металевий монстр» (1920) — знайомий читачеві з «Місячної заплави» доктор Ґудвін, дослідник і науковець. Цього разу дія відбувається в Центральній Азії поблизу Тибету. Ґудвін відкриває вціліле перське місто, натрапляє на жрицю-напівлюдину та давню цивілізацію, що складається з живих металевих геометричних фігур — розумних кубів, куль і тетраедрів, здатних з’єднуватися й утворювати різноманітні форми, а також володіти променями смерті та іншою руйнівною зброєю.

Працівник полтавської філії банку з гарною репутацією виявився шахраєм і втік. Справа нудна, рутинна, і Лора Кочубей береться за неї лише через нагоду поміняти оточення. Але невдовзі знаходять труп, і тепер шахрая вже підозрюють у вбивстві спільника. Далі несподіваний поворот: убитий напередодні смерті отримав на смартфон загадкову погрозу - чорну піратську мітку з написом "Вирок". Відтак виявляється, що схожі мітки отримали ще кілька людей. Таксист, коханка бізнесмена, лідер молодіжної кримінальної групи… Єдине, що їх пов’язує, - вони скоїли злочин і уникнули кари. Та чому чорна мітка приходить і Лорі?

«Андрій Лаговський» — це автобіографічний роман, що став одним із ключових текстів українського модернізму та порушив табу на публічне обговорення таких тем, як сексуальна орієнтація і право бути собою. У центрі сюжету інтелектуал, книжник, професор, що постійно рефлексує над своїми станами, бажаннями, почуттями та намагається вижити у традиційному суспільстві. Важливим елементом сюжету стає гомосексуальна орієнтація героя. Це історія про роздвоєність і самотність. Він шукає любові, але не серед жінок, а серед чоловіків, шукає сімейного щастя, вірить у високі ідеали, які руйнуються, прирікає себе на кабінетне схимництво й аскетизм, але не витримує спокус. Зрештою Лаговський залишається надто залежним від тягаря традицій чи попросту нездатним до рішучого бунту, але виборює собі можливість зоставатися «таким, як він є».

Буддійські притчі просякнуті любов’ю до всього живого. Можливо, тому вони такі привабливі для сучасної людини, що живе в жорстокому й прагматичному світі.

Звичайний психотерапевт Джуліус Герцфельд дізнається, що в нього виявили меланому і жити йому залишається щонайбільше рік. Кардинально переосмисливши своє минуле, він раптово вирішує дізнатися, як склалося життя тих пацієнтів, яким він не зміг допомогти. Зокрема життя Філіпа Слейта — сексуально одержимого хіміка-соціопата. Під час зустрічі Джуліус розуміє, що Філіпу вдалося вилікуватися самотужки завдяки… філософії Артура Шопенгауера. Тепер лікар та пацієнт у певному сенсі міняються місцями…

Нік та його брат, Алан, усе життя криються від магії. Маги та демони вбили їхнього батька та довели матір до божевілля. Маги полюють на сім’ю Райвзів через амулет, який украла Нікова мати — амулет, що підтримує її життя — і потрібен він їм настільки, що лиходії не погребують новим убивством.