Художня література

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

«Холодний йде, кривавого веде», — перешіптуються морфи Танхельму. На Самотньому острові зріє сила, що давно чекала свого часу. Тенебріс шукає нове вмістилище та спосіб загасити сонце, а Селіній, який очолює Обитель Чорнокнижників, готовий на все, щоб впустити в Танхельм Справжніх Богів — Позамежних. Для їхнього приходу потрібні уламок Первісного Духа та браслет роду Темних, захований у руках останніх його нащадків. Марлена Темна, підлітка, що досліджує власні сили, стає несподіваним цент­ром хаосу. Заборонені почуття морфині кидають виклик усьому, у що вона вірила, і стають проблемою для королівства. Доки політичні інтриги, старі секрети й древня магія переплітаються, загроза міцніє. Танхельм отримає нових ворогів, але з ними повернуться і давні друзі. У світі, якому загрожує вічна темрява, морфи змушені обирати, кому довіряти таємниці.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

«Що мій син має знати про світ» — один із дебютних творів Фредріка Бакмана. Це смішна та зворушлива повість в есеях і нотатках, написана татом до його маленького сина, а можливо — й до самого себе. Це легка й іронічна книжка про батьківство, страхи і помилки, дурнуваті ситуації і життєві переосмислення, а також — про любов. Бо так часто вона стає точкою опори у цьому неідеальному світі.

«Три товариші» — роман, що належить до золотого фонду світової літератури ХХ століття, шедевр німецької класики, перекладений багатьма мовами та майстерно перенесений кінорежисерами на екрани, входить до трилогії романів Ремарка про трагедію «втраченого покоління» — молодих людей, які стали жертвами страшної й жорстокої Першої світової війни.

Елінор та Родді планували весілля. Вони були сповнені надій на щасливе подружнє життя. До того ж Елінор була єдиною спадкоємицею багатої тітки Лорі, яка тяжко хворіла. Та все перекреслив лист від аноніма, що підписався "Доброзичливцем". Він натякнув Елінор, що тітчина вихованка Мері Джеррард може зазіхнути на спадок. За кілька днів тітку Лорі знаходять мертвою. А незабаром смерть наздоганяє і молоду Мері. Докази вказують на єдину спадкоємницю, що залишилася живою, - Елінор. Ба більше - дівчина раптом сама зізнається у злочині. Але легендарний детектив Еркюль Пуаро підозрює, що все не так очевидно. Він уже знає: до цієї химерної історії причетний ще дехто…

Софія Суарез, вдова і чудова медсестра, знайдена вбитою у власному будинку. Сусіди шоковані безглуздістю злочину: здавалося б, цю працьовиту і щиру жінку любили всі. Та за кожними зачиненими дверима є свої таємниці, тож Джейн Ріццолі та Мора Айлс укотре беруться за розслідування.

«Дорога…ми» — збірка оповідань про жінок, життя яких розвернулося в новий бік після початку повномасштабної війни. У книжці деcять історій, їх героїні мають різний вік, професії й досвіди. Це голоси, що звучать із різних точок країни та світу, але сходяться у спільному — у пошуку сили, сенсу і світла посеред темряви.

«Місто ілюзій» — третя книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

«Щоденник Ніщоти» — не лише повноцінний художній твір, написаний у формі щоденника, але й найповніша в англійській класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів». Стосунки між батьками і дітьми, намагання створити міщанський затишок, колоритні побутові описи — усе це читач знайде у книзі. «Щоденник» вирізняють добротний гумор, тонка іронія, а подекуди навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішою книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін — «путеризм».

Автобіографічний текст Томаса де Квінсі вражає читачів уже не одне століття своєю відвертістю. «Сповідання англійського опієжерця» й «Suspiria de Profundis» — взірці опису задоволень і болів від вживання опійної тинктури, або ж лаудануму (натоді легального знеболювального засобу). Автор описує свої сюрреалістичні сни, марення, нічні жахіття, параною та проблеми зі здоров’ям, які виникли внаслідок споживання цієї речовини. Викладені спогади й самоаналіз пересипані цитуваннями класичних творів і біблійних рядків, визначних поем і віршів; також це видання доповнене примітками перекладача, які покращують розуміння цього дійсно філософського трактату.

Жінка без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й жодного плану. Своє ім’я вона залишила вдома разом з розбитим серцем і роботою, яка довела її до повного виснаження. Тож тепер скуповує манго та їздить на рожевому велосипеді. Плаче від гострого соусу й самотності. Товаришує з геконами, знайомиться із чоловіками та заводить нових друзів, кожен з яких випадково повертає їй частинку втраченого. 

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою.

Роман Луїзи Мей Олкотт «Хлопчики Джо» завершує цю сагу. Нині сестри, які крізь роки пронесли свою дружбу, знову разом. Сталося це завдяки невгамовній Джо, яка змогла об’єднати всіх близьких навколо спільної справи — виховання молоді. Тим часом її хлопчики, що стали першими учнями в старовинному Пламфілді, дорослішають, закохуються, потрапляють у складні життєві ситуації.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Містечко Лімсток здається ідеальним для реабілітації хворих. Тож після авіакатастрофи Джері Бертон вирішує оселитися тут разом зі своєю сестрою Джоаною, яка супроводжує його. Але незабаром серія анонімних листів-наклепів порушує тихий плин місцевого життя. Одна з адресаток зрештою скоює самогубство, імовірно, через обурливий зміст листа. Та й на цьому потрясіння не завершуються: убитою знаходять її служницю.

Найбільший скарб торгового міста Бінгтаун - це живі кораблі, які витримують шторм, самі ловлять попутний вітер, знаходять фарватер, а головне - зберігають спогади всіх, хто жив і помер на борту. Тож не дивно, що доля давнього роду Вестритів нерозривно пов’язана з одним із них.

В епоху Регентства порядній жінці для вдалого заміжжя достатньо було вміти небагато: мати ідеальні манери, гарно вишивати, співати й малювати. Однак жодна з цих речей не вдається Беатрісі, старшій доньці родини Стілів. Найкраще дівчина вміє… розплутувати злочини.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень.

Що б ви зробили, якби могли подорожувати в часі? З ким хотіли б зустрітися, можливо, востаннє? Тут, біля підніжжя гори Гакодате на півночі Японії, у маленькому затишному кафе стирається межа між минулим і сьогоденням. Пам'ять стає містком, через який гості закладу потрапляють на той бік, аби виправити помилки. Знову побачити батьків, що так рано пішли. Торкнутися обличчя коханої та згадати спільні, але вже нездійсненні мрії. Наважитися відкрити серце другові, хоч і здається, що запізно. Але доки пам'ять не згасла, а моменти не стали спогадами, час ще є.

Вісім років тому команда, з якою працював судмедексперт Девід Гантер, знайшла на болоті тіло дівчинки-підлітка. Слідчі були впевнені, що це одна з трьох жертв ґвалтівника-психопата та серійного вбивці Джерома Монка. Залишалося знайти ще два тіла, однак пошуки припинили, коли обвинувачений опинився за ґратами.

Дія кіберпанківського, «мозаїчного» (за авторським визначенням) роману Леві Тідгара «Центральна станція» відбувається у далекому майбутньому біля гігантського космодрому, що знаходиться між ізраїльським Тель-Авівом та арабською Яффою. Тут різні культури стикаються у реальному житті та віртуальній реальності. Тут життя дешеве, а інфа ще дешевша. Тут колишні солдати-кіборги давно забутих воєн доставляють нелегальні наркотики для вампірів-екстрасенсів, а роботи-священники читають проповіді та проводять обрізання. І тут усе пов’язано з Інакшими, могутніми чужопланетними сутностями, які через Бесіду — глобальну інфомережу — спричиняють безповоротні зміни у житті людства. І попри все, на Центральному вокзалі люди та машини продовжують адаптуватися, процвітати... і навіть еволюціонувати.

Головна тема роману сучасного французького письменника (н. 1952), написаного на основі реальних подій — бунту в дитячій колонії і втечі малолітніх в’язнів, доведених до відчаю жорстокістю наглядачів і байдужістю держави, — несамовитий порив до свободи, обстоювання людської гідності, звеличення гуманізму простих людей, які допомагають зацькованому втікачеві, людська солідарність, що інколи задля захисту добра вимагає не відступати навіть перед убивством. Є й гарні описи моря та острова, де містилась колонія, праці й побуту бретонських рибалок, перегук із політичними подіями 1930-х років. Постає й запитання: а чи все гаразд у наших колоніях та інтернатах для дітей?

На Сиві Ліси насувається неминуча війна з ненажерливою імперією. Країною тим часом блукає князь-зрадник у компанії духа та безсмертного вбивці. І вони не зупиняться ні перед чим, аби забрати владу у законного володаря.

Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…

У минулому автогонщик, нині ветеран Першої світової війни, Кай, намагаючись віднайти себе в повоєнному житті, вирушає в мандри Старим Світом. Під час подорожей він зустрічає давнього приятеля, який запрошує долучитись до ризикованих автогонок.

У тихому шинку вже другий день господар розказує Хроністу історію легендарного Королевбивці. Свою історію. Поки слова ллються з його вуст, за дверима шинку розгортається початок нового сказання.

Літо, довгоочікувана поїздка до «перлини біля моря» — Одеси, передчуття омріяного відпочинку… Начебто ніщо не віщувало біди, та не схильна до авантюр львівська вчителька музики несподівано для себе потрапила-таки у вир детективної історії. Низка неймовірних подій доводить, що випадковостей не буває: ми опиняємося на перехрестях доль завжди вчасно, аби скористатися єдиним шансом для порятунку чи зустрічі з людиною, що здатна змінити наше життя.

«Переможці» — завершальна частина трилогії про хокейну команду та життя містечка Бйорнстад.

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн. Інший високо зноситься при ватажкові середземноморських піратів, котрий служить турецькому султану Сулейману І. Жорстоке протистояння двох імперій руйнує мрії земляків та спрямовує обох до найвідомішої морської битви епохи, де, втративши усе, вони отримують натомість примарну надію повернутися додому...

Нова книжка поезій Світлани Поваляєвої – складна комбінація етюдів із життя в тилу і на фронті. Війна, кохання, постійне чекання, надія, втрати. Степи й окопи, оманливий затишок дому та свист ракет над головою, захисники і вороги. Свої та чужі. Макабрична історія, яку ми проживаємо щодня. Час, який не обирали. Земля, за яку готові триматися до скону. Втрати, від яких зводить щелепу. «Війна — не звитяга, а просто життя, як є».

Засновано на реальних історичних подіях і розсекречених документах архіву Служби зовнішньої розвідки України.