Художня література

Автор змальовує збройні сутички з червоними та підпільну роботу українських повстанців, застінки ЧК і підривну роботу проти радянської влади, а також побут воїнів й відвагу, патріотизм і стосунки, авантюри, гумор та боротьбу до останнього.

Історія світової літератури знає не так уже й багато справж­ніх майстрів короткого оповідання.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

Рута Ружин органічно вжилася в ролі мами для сироти Соломійки та коханої для Свята. Однак кримінальний світ вириває жінку із сімейної ідилії: для журналістки знову знаходиться робота. Усе розпочинається з безглуздого, на перший погляд, викрадення старого комп’ютера Рути з редакції та бронзової скульптури — з музею. Обидві ці речі не несуть жодної цінності та, здавалося б, навряд чи пов’язані між собою. Місцеві оперативники заходять у глухий кут. Їхня єдина версія — комп’ютер украв якийсь жартівник, а статую забрав скульптор. І лише Рута впевнена, що поліція помиляється, та вперто продовжує розслідування.

«Записки Кирпатого Мефістофеля» — роман морального експерименту, у якому чи не вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою. Герой, який хоче позбутися власної дитини, бо не бажає бути батьком. Жінка, яка відмовляється робити аборт. Небажана дитина, що зрештою стає психологічним прихистком для головного героя. Автор тестує своє кредо «роби, що хочеш, коли тебе не мучать докори сумління» та шукає межі особистої свободи у стосунках.

Головні героїні роману Наталії Чайковської «Мовчазна згода» Клара й Ольга працюють медсестрами у психіатричній лікарні.

Яку роль може зіграти в житті людини випадкова зустріч? Чи справді вона випадкова? І яка загалом мета нашого існування? 83-річний ветеран Едді не надто переймався цими питаннями. Протягом багатьох років працюючи ремонтником у парку розваг, він з плином часу почувався дедалі самотнішим та давно втратив сенс існування.

Знаменитий детектив Еркюль Пуаро має одну маленьку слабкість: він терпіти не може візити до дантиста. А тут ще й довелося відвідати кабінет доктора Морлі двічі поспіль. Щоправда, вдруге Пуаро потрапляє вже не на прийом, а на місце злочину. Пістолет у руці померлого вказує на самогубство, але, коли останні клієнти дантиста помирають або зникають за дивних обставин, сумнівів не лишається: це справа рук таємничого зловмисника. Що більше відповідей дізнається детектив Пуаро, то більше запитань у нього з’являється. І кожне зловісніше за попереднє…

Марко Вовчок — письменниця, емансипантка, вважається однією з перших авторок у жанрі психологічного реалізму. ЇЇ творчість — це маніфест свободи серед суцільного рабства. У своїх оповіданнях та одній з центральних повістей «Інститутка»  авторка змальовує виразні образи героїнь, котрі не хочуть миритися з підневільним життям. З одного боку, бачимо розбещену, жорстоку огидну панночку. Муштра гарним манерам у Пансіоні жодним чином не вплинула на неї, тож вона перетворює життя довколишніх на пекло: психологічний тиск, капризи, побиття, знущання. А з іншого боку — селянку Устину, яка в будь-яких обставинах готова обстоювати власну гідність та жертвувати всім заради права розпоряджатися власним життям.

У своїй новій повісті Анатолій Дністровий через взаємини митців показує руйнацію «вежі зі слонової кості». Із часів романтизму вона уособлювала таїну творчості, егоцентризм митця, його дистанціювання від суспільства, але в теперішньому прискореному світі стала статичною, опинилася на периферії й доживає останні дні.

«Тіні метиса» - перший роман трилогії про заплутану справу, яку розслідує інспектор Поль Бреґе.

Чи можна змінити минуле? Так, якщо знати дорогу.

Натхненний деякими текстами Стейнбека, автор заглиблюється в драму самотності, ізоляції та, насамперед, смерті.

У романі «Будинок Мрії Енн» головні герої залишають Ейвонлі. Гілберт починає лікарську практику в містечку Глен Сент Мері на узбережжі затоки Чотирьох Вітрів. Будинок, у якому живуть молодята, Енн називає Будинком Мрії. У них з’являються нові друзі — капітан Джим, Корнелія Браянт і Леслі Мур, кожен зі своїми таємницями, прагненнями та характерами.

Жорстока загарбницька війна вщент зруйнувала колишнє мирне життя Енергодара — міста-супутника найбільшої електростанції Європи.

Значною мірою автобіографічний роман-хроніка А. Свидницького «Люборацькі», написаний у 1861–1862 роках, на той час був новаторським як за жанром, так і за змістом, але побачив світ лише через чверть століття. У ньому реалістично відтворено суспільне життя України 40–60-х років XIX століття. Описуючи трагічний занепад священничого роду Люборацьких, автор порушує проблеми навчання й виховання молодого покоління у світі соціальної несправедливості, руйнування сім’ї, а також денаціоналізації, яка веде до деградації особистості. Іван Франко вважав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» й зазначав: «Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури».

Книжка починається як історичний роман про події початку минулого тисячоліття: про життя однієї з перших кегелій – громад християн, котрих жорстоко переслідують, а тому вони змушені жити подалі від великих міст.

Одного дня спокійне життя молодого письменника Тімоті порушили двоє. Агенти ФБР з’являються біля його дверей із проханням... допомогти. Знайти особу, яка відома на весь світ своєю невловимістю. І, несподівано для себе, він погоджується на авантюру. Проте спершу Тімоті має пристати до секретної програми, спеціалізація якої — люди з феноменальними інтуїтивними здібностями. Люди, що відчувають матерію цього світу інакше за решту. Непомітно для себе Тімоті оволодіває цією потужною силою інтуїції. Почуттям, здатним показати життя таким, яким воно є насправді, — надзвичайним. Та чи стане Тімоті сил пройти шлях до самого кінця? Шлях, який під силу лише обраним.

Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка.

Останній роман великого автора.

Це - сповідь великої душі, документ мудрого серця.

Завзятий поборник здорового глузду, віротерпимості і свободи слова, автор ніколи не займав ніяких офіційних посад, проте на його думку зважали навіть при дворі короля.

Роман Марини Гримич «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019), який став національним бестселером і найкращою книгою Форуму видавців 2019 року у жанрі прози.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...