Художня література

Стамбул, 1929 рік. Невидима боротьба між радянською розвідкою та  уенерівськими екзильними спецслужбами на Близькому Сході  загострюється.  Назар Сотник  і Марі Пчелінські опиняються на вістрі цього протистояння. Водночас у  Стамбулі діє таємна третя сила,  котра  колаборує з радянцями й прагне повалення уряду Мустафи Кемаля Ататюрка.

Вона народилася для щастя. Але постала до боротьби за волю! Коли Червона армія почала палити села, коли три її брати загинули у боях з радянськими військами, тендітна Маруся взяла до рук зброю і стала отаманом козацького загону.

Найвизначнішим твором українського письменника та поета Юрія Яновського (1902–1954) повоєнного часу є роман «Жива вода», в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, що відроджується після воєнної катастрофи.

Навряд чи проблеми, що навалилися на родину Ґоссів, є унікальними: непорозуміння між поколіннями, нездатність почути одне одного та звичка звинувачувати інших у власних невдачах. Найстарший член сім’ї, дідусь Сандер — у депресії, бо не може змиритися зі смертю дружини. Мати сімейства Джуліана важко переживає «декретну ізоляцію», скучає за своєю адвокатською кар’єрою і мріє про повернення на роботу. От тільки це не так просто — на ній будинок, троє дітей і весь родинний побут. Її чоловік Гантер постійно пропадає на роботі в надії на підвищення. Донька Елла переживає підліткову кризу, а близнюки Ґаррет і Юен доводять усіх своїми дитячими витівками. Добробут Ґоссів тріщить по швах... І коли одного дня Елла приходить додому з маленьким цуценям на руках, постає питання: чим чотирилапа несподіванка стане для кожного з них? Ще однією проблемою чи маленьким кудлатим дивом, що об’єднає родину? На Різдво може статися що завгодно...

Пригадуючи епізоди свого життя, герої А.Георгіу постійно потрапляють в ситуацію визначення меж нормального та ненормального...

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

У книжці «Мемуари корови» головна героїня — Мо, чорна корова, яка попри приказку, що побутує: «Немає дурнішого створіння на світі за дурну корову», є достатньо розумною.

Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, любовну історію та захопливу інтригу. Пошуки свого родинного коріння приводять вихованку дитячого будинку Вероніку Величко до села, на горі біля якого росте біла тополя, посаджена багато років тому двома закоханими. Як фото дівчини опинилося в дивній кімнаті, де вона ніколи не була? Які ще приголомшливі знахідки чекають на Ніку? Ким виявляться для неї сільський костоправ Левко та його кохана Вишенька?

«Хазяїн» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійну, до вторгнення.

Разом з Бореком перенесися в часі у міфічні краї, святі гаї, урочища й підземелля.

У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві –  пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка.  Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він –  у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці... 

Львів і Ліон ― дуже різні міста, які водночас мають багато спільного.

У драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» показано конфлікт між художником (Білим Медведем) та його дружиною (Чорною Пантерою) — боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити своєю правоту вище за правоту іншого. У вирі цієї жорсткої війни гине і дитина, і художній шедевр батька, і саме життя подружжя — все... Ця п’єса тривалий час не сходила зі сцен українських і західноєвропейських театрів. На екранах Німеччини в 1922 році демонструвався фільм «Чорна Пантера». До видання ввійшли також драми «Співочі товариства», «Дочка жандарма» і «Молода кров».

У повісті «Доля чи воля» двадцятирічна авторка порушує актуальні для свого часу проблеми жіночої емансипації, зокрема показує успішну спробу своєї героїні Ядвіги Клейн вийти поза рамки усталених у міщанському середовищі пріоритетів — діти, кухня, церква. Ядвіга не лише самостійно здобуває медичну освіту в університеті, а й реалізує себе в суспільстві як повноцінна особистість і жінка — ставши авторитетною лікаркою, бере на виховання дівчинку-сироту. 

Доля подарувала Веніамінові - колись вихованцю дитячого будинку, а нині власнику фешенебельного казино майже в центрі мегаполіса - справжню Надію. Саме так звуть його кохану дружину, якій він колись урятував життя - й тепер завжди боятиметься її втратити, припускаючи, що вона з ним лише із вдячності. Бентежить чоловіка й те, що він зовсім нічого не знає про минуле Надійки: та обрала спалити за собою всі мости й розпочати життя з чистого аркуша.

Чоловік Марти знайдений мертвим.

У маєтку Сонячний Ріг знаходять мертвою місіс Рейчел Арґайл. У вбивстві звинувачують її прийомного сина Джека. Його ув’язнюють, адже в чоловіка немає алібі. Через певний час доктор Артур Калґарі заявляє, що може надати це алібі. Але в’язень помер ще до початку судового розслідування. Калґарі сповнений рішучості за всяку ціну виправдати Джека, нехай навіть посмертно, однак родина Арґайлів не бажає допомагати йому в розслідуванні. Несподівано відбувається ще одне вбивство. Які таємниці приховує Сонячний Ріг і його мешканці? Чи причетні вони до того, що сталося? Хто цей вовк в овечій шкурі?