Художня література

Справді народними стали п’єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які відзначаютьсяправдивим відтворенням життя і побуту простих людей, чудовим знанням краю.

Тому, хто живе щасливо, важко уявити, що завтра несподівано насунеться біда – страшна, невідворотна та незрозуміла, зустріч з якою змушує лише приречено чекати загибелі. Та сильна людина, перебувши шоковий стан, здатна свідомо рушити краєм прірви у пошуках її закінчення з бажанням не тільки вижити, а й перемогти. І тоді відкривається таке, про що у спокійному повсякденному житті навіть не здогадуєшся. Відчайдушно рятуючись, герой роману несамохіть втручається у вічну суперечку сил добра та зла, вплинувши таким чином на долі інших людей – живих і не тільки…

«Поза межами болю» — автобіографічна повість Осипа Турянського, в якій він зобразив страшний досвід полону під час Першої світової війни. Шістдесят тисяч австрійських полонених опинилися в руках сербів, і ті, відступаючи на захід, гнали їх етапом через гори в Албанію.  Зрештою сорок п’ять тисяч бранців загинуло від холоду та хвороб.

Оповідання цієї збірки – моторошні, але чи вигадані сюжети?

США, Скелясті гори. Місцеві жителі стурбовані тим, що відбувається з «Орлиним гніздом» – 600-метрової горою неподалік від села.

У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи.

«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.

Позірно кримінальний сюжет, який розгортається в лаштунках університетського життя Оксфорда, завершується несподіваною розв’язкою.

З якими загрозами може зіткнутися світ, населений мудрими Відаючими і містичними народами — вампірами, некромантами, перевертнями, ельфами, кожен з яких володіє своєю магією?

«Там, де вітер» ¾ історія кризи письменника-бунтівника, яка розгортається водночас із війною в країні.

Бурхлива оповідь, в якій п'ють багато чаю і дешевого рому.

Ця гарна молода жінка могла б зробити блискучу кар’єру в Європі: чи то в танцювальній трупі празького театру, чи то в літературі, чи то на теренах просвітництва, та й просто в світських салонах, де її вважали, за сучасним висловом, «іконою стилю».

«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.

Несамовита, надзвичайно емоційна, чарівна і провокативна історія про життя і кохання.

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.

За сюжетами трилерів відомого письменника Роґера Копонена відбувається серія містичних убивств. Знайдено мертвою дружину письменника в розкішній чорній сукні, на її обличчі застигла моторошна посмішка. Дівчина-потопельниця під льодом, чоловік, забитий до смерті камінням, та інші жертви: хтось загрався в кривавого інквізитора, головного героя роману Роґера «Полювання на відьом». За розслідування береться слідча Єссіка Ніємі. І що глибше вона занурюється у справу, то більше розуміє: вбивця не один, тут діє ціла зграя оскаженілих демонів у людській подобі. Вони завжди на крок попереду від Єссіки. Та коли світло проллється на темні закутки життя самої слідчої, жінка усвідомить: вона полює не лише на злочинців. А й на демонів із власного минулого...

Карл Адлер пережив буремні часи. У Другу світову був офіцером, членом айнзацгрупи — очищував «звільнені землі» від «ворогів держави». Після поразки гітлерівської Німеччини гер Адлер залишився вірним своїм переконанням і своєму фюреру.

На Вітряних Горах викинувся з вікна актор Київської оперети Ілля Голомідов. Цей момент побачили дві працівниці музею старовини — Анна Пліссе (майбутня дружина слідчого) і її подруга. Вони в один голос стверджували, що чоловіка виштовхнули жіночі руки.

Герої цієї книги — люди, що отримали, офіційно чи ні, статус ВПО (внутрішньо переміщені особи), стали біженцями у власній країні. Перед кожним з них постало питання: «бігти не можна залишитись». І якщо з тим, де ставити кому, вони визначились, то питання — коли ставити цю кому, що перед цим треба прожити, як наважитись, що відпустити, і втратити… — окрема історія. Дехто з них відчув себе біженцем на один місяць, а дехто уже двічі пакував усе своє життя в один рюкзак, і біг.., біг…, біг…, і досі не може збагнути — скільки ще бігти? Не знає де взяти сили на нову дистанцію, не стільки фізичну, як моральну. Хтось на новому місці розпочав активну діяльність, а хтось завмер і не знає — як, куди та для чого рухатись далі…