Художня література

У творчому доробку Івана Франка є як поетичні, так і прозові твори, п’єси. Його творчість відзначається жанровим багатством.

Історія світової літератури знає не так уже й багато справж­ніх майстрів короткого оповідання.

«Записки Кирпатого Мефістофеля» — роман морального експерименту, у якому чи не вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою. Герой, який хоче позбутися власної дитини, бо не бажає бути батьком. Жінка, яка відмовляється робити аборт. Небажана дитина, що зрештою стає психологічним прихистком для головного героя. Автор тестує своє кредо «роби, що хочеш, коли тебе не мучать докори сумління» та шукає межі особистої свободи у стосунках.

Тарзан (лорд Ґрейсток) одружений на Джейн, у них народився син. Вони живуть у Лондоні, але мають і великий африканський маєток. Закляті вороги Тарзана Роков і Павлович тікають з в'язниці та викрадають спадкоємця Ґрейстока. Їхня пастка складна й підступна, через що Тарзана й Джейн теж викрадають. Використовуючи свої навички життя в джунглях, Тарзан заручається допомогою диких звірів — пантери й мавп, і місцевого воїна Мугамбі. З їхньою допомогою він починає тривалу погоню, щоб знайти дружину і сина.

Марко Вовчок — письменниця, емансипантка, вважається однією з перших авторок у жанрі психологічного реалізму. ЇЇ творчість — це маніфест свободи серед суцільного рабства. У своїх оповіданнях та одній з центральних повістей «Інститутка»  авторка змальовує виразні образи героїнь, котрі не хочуть миритися з підневільним життям. З одного боку, бачимо розбещену, жорстоку огидну панночку. Муштра гарним манерам у Пансіоні жодним чином не вплинула на неї, тож вона перетворює життя довколишніх на пекло: психологічний тиск, капризи, побиття, знущання. А з іншого боку — селянку Устину, яка в будь-яких обставинах готова обстоювати власну гідність та жертвувати всім заради права розпоряджатися власним життям.

Натхненний деякими текстами Стейнбека, автор заглиблюється в драму самотності, ізоляції та, насамперед, смерті.

У романі «Будинок Мрії Енн» головні герої залишають Ейвонлі. Гілберт починає лікарську практику в містечку Глен Сент Мері на узбережжі затоки Чотирьох Вітрів. Будинок, у якому живуть молодята, Енн називає Будинком Мрії. У них з’являються нові друзі — капітан Джим, Корнелія Браянт і Леслі Мур, кожен зі своїми таємницями, прагненнями та характерами.

Значною мірою автобіографічний роман-хроніка А. Свидницького «Люборацькі», написаний у 1861–1862 роках, на той час був новаторським як за жанром, так і за змістом, але побачив світ лише через чверть століття. У ньому реалістично відтворено суспільне життя України 40–60-х років XIX століття. Описуючи трагічний занепад священничого роду Люборацьких, автор порушує проблеми навчання й виховання молодого покоління у світі соціальної несправедливості, руйнування сім’ї, а також денаціоналізації, яка веде до деградації особистості. Іван Франко вважав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» й зазначав: «Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури».

Книжка починається як історичний роман про події початку минулого тисячоліття: про життя однієї з перших кегелій – громад християн, котрих жорстоко переслідують, а тому вони змушені жити подалі від великих міст.

Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка.

Завзятий поборник здорового глузду, віротерпимості і свободи слова, автор ніколи не займав ніяких офіційних посад, проте на його думку зважали навіть при дворі короля.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...

Тодось Осьмачка — поет і письменник, сучасник Багряного, Зерова, Підмогильного, ще один «ворог народу», який через утиски радянської влади був змушений спершу симулювати божевілля, а потім емігрувати.

Сатиричний роман складається з п'яти частин, створений у дусі лицарських романів і народних казок. Автор пожвавлює оповідь за допомогою великої кількості анекдотів і жартів. На відміну від казкових велетнів, які часто бували людожерами, герої Рабле — Гаргантюа, його батько Грангузьє та син Пантагрюель — добрі велетні. Вони не тільки люблять попоїсти та випити, а й тягнуться до знань, до всього нового та цікавого, прагнуть захищати інтереси свого народу, хоча й не позбавлені вад. Держава Пантагрюеля — це ідеал суспільства, яким його уявляв Рабле.

«Падіння Орла» — незабутня зустріч з новими світами, сповненими пригодами, інтригами та таємницями.

Дія роману "Звіробій" американського письменника Джеймса Фенімора Купера відбувається в сорокових роках ХVIII століття, за часів освоєння європейськими колонізаторами безкрайніх просторів Північної Америки. Герой роману Натаніель (Натті) Бампо – слідопит, мисливець, неперевершений стрілець – часто приходить на допомогу людям, коли їм загрожує небезпека. "Звіробій" – перша частина епопеї Купера про Шкіряну панчоху – чудового літературного образу, створеного шляхетною думкою і живою творчою фантазією автора. Попереду ще багато подвигів та пригод очікують Звіробоя та його вірного друга Чингачгука. Нам це обіцяє автор: "Мовчки вирушили вони до Магауку, у зворотну путь, назустріч новим пригодам, таким самим захоплюючим, як і ті, що ними починали свій славний шлях на цьому чудовому озері..."

Евріпід (близько 480/84 — 406 рр. до н. е.) — давньогрецький поет-драматург. У своїх творах він порушував проблеми, що турбували еллінів: боротьба богів і людей, любов і помста, страждання і смерть. Евріпідом було написано понад 90 драматичних творів, до нас дійшли 18 трагедій і драма.

У драмі «Брехня» вражає майстерність Винниченка-психолога. Головна героїня вирішує дилему, як заспокоїти свою совість і виправдатися перед коханцем, щоб утримати його при собі. Для цього вона йде на компроміс, з головою загрузнувши у брехні. Цей твір був популярним у країнах Західної Європи, а знаменита італійська актриса Емма Граматіка з цією п’єсою Винниченка гастролювала в усіх європейських столицях.

Перед читачем відкривається сповнена жорстокої іронії панорама Едвардіанської епохи — періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досягла процвітання,— але за цим благополуччям уже бовванів привид загальноєвропейської катастрофи.