Художня література

Несамовита, надзвичайно емоційна, чарівна і провокативна історія про життя і кохання.

Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.

Віталія й Родіон хотіли бути свободними від усього. Але забули, що свобода — це ще й відповідальність. Болючим було повернення до звичного світу. Вони вирішують на час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем до АТО. А Віталія вчиться просто жити. Може, матуся пригорне її до серця й дасть сили будувати долю? Але матір-прокурорша відмовляється від неї. Ба більше — з її подачі доньці не знайти роботи в рідному місті. Спасінням для Віталії стає праця в реабілітаційному центрі, де відновлюють поранених побратимів коханого. Вона нарешті розуміє: справжня свобода — це те, що в тебе неможливо забрати. Як і неможливо загасити кохання, що живе в її серці...

Поліцейський Люк Фіцвільям прямує поїздом у Лондон. Як це часто буває, він заводить розмову зі своєю попутницею міс Пінкертон, яка їде у Скотленд-Ярд, щоб повідомити про серію таємничих вбивств у провінційному містечку Вічвуд. Люк, звісно, не вірить жодному слову, вважаючи стареньку просто занадто емоційною.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році тотальне відселення мешканців Києва – столиці України і міста-мільйонника, було цілком реальним сценарієм.

Хочете подивитись на Україну очима іноземця?

Космічний корабель зазнає аварії, і пілот опиняється на планетоїді, який у давнину був ареною нещадної війни, що знищила цілу цивілізацію, збереглися тільки безтілесні розуми ватажків ворогуючих сторін.