Фоліо

Ім’я видатної української поетеси Лесі Україн-ки (1871–1913) овіяне всенародною любов’ю. Вона була людиною виняткової мужності й принциповості, великої духовної краси та непересічного мистецького обдарування. Її талант яскраво проявився в поезії, драматургії, прозі, літературній критиці, перекладацтві та фольклористиці.
У цій збірці вміщено 100 поезій Лесі Українки — різних за тематикою і поетичною тональністю та близьких між собою тими загальнолюдськими морально-естетичними цінностями, які притаманні всій її творчості. Вірші Лесі Українки не просто читають — їх відчувають серцем. Вони дарують нам надію та є дороговказом у житті.

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.

У романі «Ярославна» зображено віковічну боротьбу з кочівниками та княжі міжусобиці, що колись занапастили Русь. Ярославна — одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

Елізібет неабияк пишалася тим, що на загальних шкільних зборах її обрали спостерігачем. Проте вона й гадки не мала, яка відповідальність тепер лягла на її плечі. Невдовзі в її класі почалися крадіжки — зникали гроші, солодощі. Елізабет твердо вирішила дізнатися, хто за цим стоїть. Щиро переконана, що чинить правильно, дівчинка звинуватила у крадіжках Джуліана — здібного хлопця, з яким так мріяла потоваришувати. Однак, як з'ясувалося пізніше, вона жахливо помилялася...

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

До збірки ввійшли оповідання, які репрезентують широке коло тематичних інтересів Бориса Антонен­ка-Давидовича (1899–1984). Письменник досліджує межу між справжнім просвітництвом і банальною шароварщиною, відтворює епізоди визвольних змагань в Україні на початку ХХ століття, рефлексує над селян­ськими погромами поміщицьких маєтків, малює пор­трети чекістів, їхніх сексотів та репресованих українців. Не оминає він і теми Голодомору та боротьби з релігій­ними організаціями в СРСР. Особливо болючою для письменника‑мовознавця була проблема русифікації України. Та попри все в центрі його творів стоїть Люди­на, яка всупереч обставинам зберігає самоповагу і гідно виконує свою місію в житті.

На сторінках цієї книжки постають реальні й фантастичні тварини, птахи, дерева, квіти, розповідається про прагнення давніх людей пояснити явища навколишнього світу, жити в гармонії з природою. Протягом століть існувала спорідненість людей з певними рослинами чи тваринами. Деякі звірі ставали вкрай потрібними в житті наших предків, інших же поважали за силу, вважаючи їх захисниками, оберегами роду чи племені. Такі тварини звалися тотемами. Від поклоніння деревам іде звичай розвішувати на них вінки і рушники, прикрашати гілками дерев обійстя. Корисні трави вживалися у побуті, харчуванні, лікуванні, а гарні та приємні були атрибутами ворожінь, обрядів, свят. Завдяки книжці читачі мають змогу дізнатися, яка квітка, яке зілля що символізує і яке у нього призначення.

Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю» — одна з найвизначніших історичних праць ученого, яка є вершиною української консервативної думки та державницької школи історіографії.

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

Листування Франца Кафки з його нареченою Феліцією Бауер тривало понад п’ять років — з 1912-го по 1917-й. Двічі Кафка робив їй пропозицію шлюбу і двічі вона погодилася. Родичі з обох сторін вважали весілля неминучим, а Кафка в цей час описував у щоденнику свої муки: він прагнув самотності й сумнівався в тому, що взагалі коли-небудь буде в змозі вступити в шлюб. У своїх листах до Феліції він писав в основному про себе, про свої муки, страхи та бажання. Мабуть, реальна Феліція Кафку не цікавила, його захопив придуманий образ, тінь жінки.

«Теологічно-політичний трактат» був другим і останнім твором, надрукованим за життя філософа. Уперше була дана наукова критика Святого Письма, Біблії. Мислитель чітко висловив ідею, згідно з якою до дослідження Святого Письма треба підходити так само, як і до будь-якого іншого документа. Це один із кроків на шляху до створення цілісної картини світу. Трактат сприйняли з надзвичайним обуренням, особливо теологи, його офіційно заборонили продавати й розповсюджувати.

У виданні презентований величезний пласт українського галицького мудрослів’я (прислів’я, приказки, порівняння, прикмети, примовки, «мудрування» тощо — більше 30 тис. зразків) з коментарями і поясненнями самого Івана Франка.

У центрі роману-епопеї «Волинь» Уласа Самчука — широка панорама селянського життя, побуту, тяжкої праці, показана через історію українського роду Довбенків. У другій частині трилогії «Війна і революція» (1935) автор описує важке становище волинських селян на тлі героїчних і трагічних подій: першої світової війни 1914—1918 років, національно-визвольних змагань у 1917—1918 роках, українського відродження. Родині Довбенків визначено долею жити у час великих соціальних зрушень, боротися за збереження своєї сім’ї.

У книжці «Пантелеймон Куліш. Життя і творчість» Віктор Домонтович аналізує знакові твори письменника, розповідає про перипетії життя і відносини з часописами.

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Читачі роману знову будуть у захваті від пригод Арсена Звенигори, який нарешті повертається додому. Проте війна з турками ще раз змушує його вирушити у похід разом зі своїми побратимами. Тим паче у вирі війни зникає його кохана — Златка. Стало відомо, що вона потрапила в гарем великого візира Кара-Мустафи. Й Арсен подається до Стамбула, заприсягнушись врятувати кохану або загинути у бою. Автор також розповідає про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (1683 р.).

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Роман «Менсфілд-парк» належить до зрілого періоду творчості Джейн Остен. У ньому блискуче виявилася художня майстерність письменниці та її надзвичайна іронія.

Пітер із Дженет дрімали на задньому сидінні батькової автівки й навіть не підозрювали, що опиняться у самому центрі злочинних подій і їх викрадуть разом з машиною. Але Пітер, голова Таємної сімки, не розгубився і, як завжди виявивши кмітливість і розсудливість, за допомогою свого товариства зумів викрити банду викрадачів автівок. А винагородою від поліції за чудову роботу Таємної сімки стали двісті різноманітних феєрверків для святкування Ночі багать...

Новели Михайла Коцюбинського (1864 –1913), які увійшли до збірки, стали яскравим доповненням до мистецьких імпресіоністичних пошуків європейських письменників межі XIX і XX століть. «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю» — твори, в яких природа постає повноцінним персонажем, а почуття — рушієм дії. Коцюбинський як художник слова, використовуючи кольори, звуки і світло, створює багатовимірну картину буття в уяві читача. Збірка стане відкриттям для тих, хто шукає літературу, здатну зворушити тонкі струни душі та показати красу повсякденного через призму глибокого особистісного переживання.

«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

«Полтава» — четвертий роман циклу. У ньому докладно розповідається не лише про Полтавську битву, наслідки якої стали фатальними для українців, а й про драматичні події, що передували їй. Автор також з документальною точністю описує багатьох історичних осіб, які своїми діями намагалися або прислужитися Україні, або продати її за «млинок і ставок».

В основі сюжету п’єси «Гріх» — двобій революціонерки Марії та жандармського полковника Сталінського (дія відбувається у Києві доби останніх літ російського царату). При арешті Марія була прикладом витримки й нескореності для своїх товаришів. Однак Сталінський знаходить її слабину, і вона потрапляє у тенета шантажу жандарма. Автор, показуючи історію гріха Марії, доводить, що якщо людина переходить межу між добром і злом, вона вчиняє гріх, бо йде проти совісті.

Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.