Фоліо

Це захоплювача розповідь про дивовижні  пригоди головного героя, який перетворився магічною силою на осла.

...Маньяками не народжуються, ними стають, і часто через (без)діяльність найближчих людей.

Джеймс Фенімор Купер (1789–1851) — добре знаний у світі класик американської літератури, в одному зі своїх найпопулярніших пригодницьких романів «Останній із могікан» звертається до епохи колоніальних воєн у Північній Америці, змальовуючи далекі від ідилії картини освоєння американських земель.

Перший історичний роман класика «Диво» — про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання руських земель і звели Софійський собор.

До цього тому ввійшло понад 150 листів І. Багряного відомимособам української діаспори, діячам демократичного руху, товаришам по УРДП, а також деяких його адресантів.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр.

У першому томі зібрання творів описано минуле і сучасне письменнику життя українців. Особисті, родинні історії, щедро наповнені автобіографічними деталями, гармонійно поєднуються з оповідями про війну, події довоєнних і повоєнних років. Мушкетик змальовує жахіття Голодомору, коли навіть за нелюдських умов люди знаходили в собі сили допомагати ближнім («Ячні пампушки»); показує, як жорстокі реалії війни змушували солдатів убивати полонених німців («Втікали»), а свято Перемоги для багатьох обернулося горем — загибеллю рідних на фронті. В оповіданні «Суд» розкривається трагедія жінки-селянки, яка пройшла через колективізацію й розкуркулення, голод і війну, тяжку повоєнну відбудову — витримала все, окрім ганьби. «Всі мої твори — витоки з рідної землі», — писав Юрій Мушкетик. Ці слова письменника знаходять підтвердження у його творчості, роздумах про долю України й українців.

Нова книга Томаса Еріксона дає відповіді на питання: що твориться в голові психопата і чим він відрізняється від інших людей; як «вирахувати» психопата; як захиститися від його маніпуляцій?

„Dziady” to poetycki dramat polskiego poety Adama Mickiewicza (1798–1855), jedno z najwspanialszych dzieł polskiego i europejskiego romantyzmu. Poeta zaczął pisać go w 1823 r., jednak nie ukończył aż do końca życia. Dzieło jest pełne idei romantyzmu, w szczególności polskiego, związanych z walką narodowowyzwoleńczą przeciwko Imperium Rosyjskiemu.

«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.

Вдумливий, спостережливий та небайдужий до всього, що діється навколо, мандрівник і книжник Симеон разом зі своїми друзями та випадковими знайомими, серед яких — реальні історичні особи й вигадані персонажі, відкриває для себе й читачів знайомі та невідомі епізоди середньовічної історії Української держави. На сторінках роману він захопливо розповідає про місця, які відвідує, та події, свідком чи учасником яких стає.

Геродіан (бл. 170–240) — історик і чиновник часів Римської імперії, імовірно, грецького походження. Відомий завдяки своїй праці «Історія Римської держави після Марка Аврелія» з 8 книг, що охоплює період 180–238 рр. Протягом тривалого часу спадок Геродіана був покритикований, але віднедавна ставлення до нього переглянуто й змінено: працю розглядають не лише як історичне джерело, а й як літературний твір.

«Світовий лакей» (2022) — захоплива розповідь про те, як Велика Британія поступово стала служницею найвпливовіших корумпованих людей світу — олігархів, податкових шахраїв, клептократів і різного штибу злочинців. Британці пишаються такими цінностями, як чесна гра та верховенство права, але насправді, за словами Олівера Буллоу, експерта з тіньового бізнесу, нічого не роблять для запобігання глобальній корупції. Ба більше: Британія працює, як гігантська лазівка, підриваючи правила інших країн, масово знижуючи податкові ставки, відмиваючи гроші іноземних багатіїв. Вона не лише не розслідує справ шахраїв, але й допомагає їм. І це приносить Великій Британії силу-силенну грошей...

«Прекрасні й приречені» (1922) — другий роман Ф. Скотта Фіцджеральда, який багато в чому автобіографічний. У ньому автор продовжує наскрізну тему духовної кризи в Америці після Першої світової війни. Ентоні Петч має за плечима освіту, фінансову підтримку діда-мультимільйонера. Разом із іншими прагне в «епоху джазу» реалізувати свої романтичні мрії про майбутнє. Але цьому не судилося збутися.

До видання ввійшло два твори Фіцджеральда — «По той бік раю» та «Кохання останнього магната».

Antoine de Saint-Exupéry (1900–1944), écrivain et aviateur militaire français, a écrit son œuvre la plus célèbre, « Le Petit Prince », pendant la Seconde Guerre mondiale. Cette histoire poétique et intemporelle, celle d’un garçon venu d’une planète lointaine, explore des thèmes universels : l’amitié, l’amour, la solitude, la quête de sens et la valeur de chaque instant de la vie.

За сюжетом тварини на фермі повстали проти фермера Джонса і створили незалежний «Колгосп тварин». Але, захопивши владу, лідери повстання одразу забули про задекларовані правила майбутнього щасливого життя. В алегоричній формі зображено переродження революційних принципів і програм, поступовий перехід від утопічних ідей загальної рівності до диктатури і тоталітаризму.

86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь».

Українська письменниця, громадська діячка Наталія Кобринська (1855–1920) походила із роду Озаркевичів, відомого своєю культурно-просвітницькою діяльністю. Освіту здобула самотужки. У 1880–1890-х роках стала однією з ініціаторок феміністичного руху в Галичині, організувала у Станіславі «Товариство руських женщин», видавала два жіночих альманахи: «Перший вінок» (разом з Оленою Пчілкою) та «Наша доля». У своїй літературній творчості, як і в громадській діяльності, головну увагу Н. Кобринська приділяла висвітленню трагічної долі жінки.

В Україні війна. Велике місто під постійними обстрілами, російські ракети руйнують житлові будинки. Мобілізовані вирушають на фронт. Цивільні ховаються в метро і підвалах, сидять без світла, намагаються вижити. А засніженими вулицями мете чорна поземка, яку ніхто не бачить. Зла, голодна чорна поземка.

«Анабазис. Похід 10 000 еллінів» — головний твір Ксенофонта. Він і сам брав участь у поході, ймовірно, як добровільний радник Кіра, молодшого сина перського царя Дарія ІІ. В основі сюжету — розповідь про битву Кіра з армією свого старшого брата Артаксеркса ІІ при Кунаксі (401 до н. е.) за престол та події, що відбулися згодом. Після загибелі Кіра його військо постало перед важким вибором і змушене було відступати. Основні теми твору — звитяжність, випробування, зрада, втрати та виснажливий, сповнений небезпек і пригод похід.

У романі «Енн із Інглсайду» Енн і Гілберт із п’ятьма дітьми живуть у містечку Глен Сент Мері. Подружжя разом уже п’ятнадцять років. Діти зростають, знаходять друзів, пізнають радість і горе, правду та брехню. Життя постійно випробовує Енн, адже їй треба бути і доброю матір’ю, і мудрою жінкою, і гостинною сусідкою. Вона вкотре знаходить силу, любов та підтримку у своїх найрідніших.

Назва роману «Квіти Содому» (2005) відсилає читача до Біблії, «Квітів зла» Шарля Бодлера, «Ста двадцяти днів Содому» маркіза де Сада. Роман населений істотами, тільки зовні подібними до людей. Кожен з трьох розділів роману — «Оксамитові очі демона», «Крила ангелів», «Альфа й Омега» — написаний від окремого персонажа (Лу, Фанні, Одноока Мама), але всі вони зустріли цинічного авантюриста Тоцького. Чи можна змінити свою долю, якщо з дитинства приречений жити серед покидьків? «Якби не було нас, то не існувало б і Тоцького, й Одноокої Мами... І всієї тієї погані...», — говорить один з персонажів роману.