Фоліо

Тарзан (лорд Ґрейсток) одружений на Джейн, у них народився син. Вони живуть у Лондоні, але мають і великий африканський маєток. Закляті вороги Тарзана Роков і Павлович тікають з в'язниці та викрадають спадкоємця Ґрейстока. Їхня пастка складна й підступна, через що Тарзана й Джейн теж викрадають. Використовуючи свої навички життя в джунглях, Тарзан заручається допомогою диких звірів — пантери й мавп, і місцевого воїна Мугамбі. З їхньою допомогою він починає тривалу погоню, щоб знайти дружину і сина.

Значною мірою автобіографічний роман-хроніка А. Свидницького «Люборацькі», написаний у 1861–1862 роках, на той час був новаторським як за жанром, так і за змістом, але побачив світ лише через чверть століття. У ньому реалістично відтворено суспільне життя України 40–60-х років XIX століття. Описуючи трагічний занепад священничого роду Люборацьких, автор порушує проблеми навчання й виховання молодого покоління у світі соціальної несправедливості, руйнування сім’ї, а також денаціоналізації, яка веде до деградації особистості. Іван Франко вважав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» й зазначав: «Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури».

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...

Сатиричний роман складається з п'яти частин, створений у дусі лицарських романів і народних казок. Автор пожвавлює оповідь за допомогою великої кількості анекдотів і жартів. На відміну від казкових велетнів, які часто бували людожерами, герої Рабле — Гаргантюа, його батько Грангузьє та син Пантагрюель — добрі велетні. Вони не тільки люблять попоїсти та випити, а й тягнуться до знань, до всього нового та цікавого, прагнуть захищати інтереси свого народу, хоча й не позбавлені вад. Держава Пантагрюеля — це ідеал суспільства, яким його уявляв Рабле.