Фоліо

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна.

Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, любовну історію та захопливу інтригу. Пошуки свого родинного коріння приводять вихованку дитячого будинку Вероніку Величко до села, на горі біля якого росте біла тополя, посаджена багато років тому двома закоханими. Як фото дівчини опинилося в дивній кімнаті, де вона ніколи не була? Які ще приголомшливі знахідки чекають на Ніку? Ким виявляться для неї сільський костоправ Левко та його кохана Вишенька?

«Хазяїн» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійну, до вторгнення.

У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві –  пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка.  Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він –  у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці... 

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. 

У драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» показано конфлікт між художником (Білим Медведем) та його дружиною (Чорною Пантерою) — боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити своєю правоту вище за правоту іншого. У вирі цієї жорсткої війни гине і дитина, і художній шедевр батька, і саме життя подружжя — все... Ця п’єса тривалий час не сходила зі сцен українських і західноєвропейських театрів. На екранах Німеччини в 1922 році демонструвався фільм «Чорна Пантера». До видання ввійшли також драми «Співочі товариства», «Дочка жандарма» і «Молода кров».

У повісті «Доля чи воля» двадцятирічна авторка порушує актуальні для свого часу проблеми жіночої емансипації, зокрема показує успішну спробу своєї героїні Ядвіги Клейн вийти поза рамки усталених у міщанському середовищі пріоритетів — діти, кухня, церква. Ядвіга не лише самостійно здобуває медичну освіту в університеті, а й реалізує себе в суспільстві як повноцінна особистість і жінка — ставши авторитетною лікаркою, бере на виховання дівчинку-сироту. 

В останньому своєму великому феміністичному творі Ольга Кобилянська (1863–1942), українська модерністська письменниця, малює поетичний образ молодої піаністки, для якої мистецтво є захистом у життєвій боротьбі.

У романі «Сансіро» (1908) Нацуме Сосекі  розкриває історію особистісного становлення двадцятитрирічного юнака Сансіро Оґави, який вирушає на навчання до самого серця Японії —Токіо. Головний герой лише починає свій шлях у великому місті: знайомиться з однокурсниками, наставниками, діячами культури, занурюється у вир можливостей, спокус та розчарувань. Майже щодня Сансіро стикається з безліччю сумнівів і переживань. Як знайти своє місце в новому світі, що постійно змінюється? Як не втратити себе в емоційному лабіринті та невпинному русі студентського життя? Як зробити крок назустріч своєму коханню?..