Класична українська проза

Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ. 

У центрі сюжету — агроном Артем Гайдученко, який засновує в  давно занедбаному шляхетському маєтку комуну. Він стає одержимим заздалегідь провальною ідеєю віднайти формули хімічних речовин, що обдарують людство енергією та врожаями. Їхня зустріч з молодшим братом Петром, який продовжує боротьбу за українську ідею, стане для поселення фатальною.

«Тигролови» — пригодницький роман Івана Багряного з автобіографічними елементами, написаний 1943 року.

У романі «Місто» Валер’ян Підмогильний зобразив неординарну, талановиту і цілеспрямовану людину, не позбавлену вміння іронічно і скептично сприймати себе та навколишній світ, особистість, в якій постійно борються добро і зло.

Докладно про історію створення «Холодний Яр» — спогади вояка, які читати легко, ніби пригодницький роман, і корисно, як багате на факти джерело про маловідому сторінку нашої історії: повстанський рух під прапором Української Народної Республіки.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Автор зображує події 1654 року під час національно-визвольної війни українського народу.

У романі «Лепрозорій» автор викладає близькі йому принципи конкордизму як способу порятунку людства, яке, на його думку, страждає духовною проказою та перетворило Землю на лепрозорій.

В автобіографічній повісті «Без коріння» (1936) авторка описує своє повернення до Києва після багатьох років, проведених у монастирі на Півдні Франції.