Історія

Княгиня Ольга (? — 969) — перша жінка-правителька давньо-української держави, яка відіграла вирішальну роль у її становленні в IX столітті, у часи, коли права жінок не враховувались, а сама жінка мала в суспільстві нижчий стан, аніж чоловік. Перша християнка Київської Русі, вона майже два десятиліття керувала державою і налагоджувала дипломатичні відносини з європейськими країнами. Княгиню Ольгу можна назвати універсальною та унікальною постаттю, бо в ній органічно поєднувалися незламність і жорстокість з мудрістю та тонкою політикою.

У своїй новій книжці етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів «зваблення» вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей? 

США – одна з найменш корумпованих країн світу.

Автори перед читачем інтердисциплінарний підхід до розуміння причин подій і процесів у військовій історії минулого тисячоліття.

У цій книзі йдеться про історії кохання не лише найвеличніших жінок османських султанів за доби «Жіночого султанату»: Роксолани, Міхрімах, Нурбану, Сафіє, Кьосем і Хатідже Турхан, а й менш знаних мешканок гарему: Махідевран, Гюльфем, Хуббі, Хандан, Халіме та Махфіруз.

Муаммар Каддафі був людиною тисячі облич: державний діяч, агітатор, письменник, політик… У дитинстві талановитий учень, згодом хитрий стратег, який майстерно взяв владу в свої руки, поборник об’єднаного арабського, а потім африканського світу, жорстокий тиран, заклятий друг Італії… Він жив у наметах, коли приїжджав із візитом до інших країн. Натомість його діти вчилися в кращих університетах Європи та не гребували п’ятизірковими готелями. Наприкінці свого правління він налаштував проти себе навіть найвідданіших соратників. Його життя стало прикладом того, як важко вибороти необмежену владу, довіру, ба навіть обожнення власного народу і як легко все це воднораз утратити. Його смерть стала нічним жахіттям для всіх диктаторів земної кулі – труну з його трупом уночі зберігали в холодильнику м’ясної крамниці, а вдень виставляли на всенародний огляд. Сумний шлях від мрій про кращій світоустрій до повного краху – рік за роком, крок за кроком, подія за подією – досліджує італійський письменник і філософ Джанлука Барбера.

Цікаві історії та наукові гіпотези, викладені в книзі, допоможуть розібратися в різних видах ошуканства, навчать розпізнавати чужий обман і менше брехати самим собі.

Вашій увазі пропонується цікавий виклад історії українських земель упродовж двох з половиною тисячоліть – від скіфів до нашого часу, висвітлено процеси, що вплинули на розвиток і становлення держави. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність. «Брама Європи» – це правдива історія нашої країни, наших прагнень та життя! Пориньте у спогади предків та їхні долі, що вирішили наше сьогодення!

Енріке Морадіельос Гарсія досліджує диктатуру та самого диктатора і розкриває нові аспекти особистості генерала Франко – Каудильйо.

Історія свідчить, що найоптимальніші умови для повної реалізації народу - його розвиток у незалежній національній державі.

Чи могли українські націоналісти впливати на міжнародну політику під час Холодної війни? Як і навіщо іноземні розвідки планували співпрацю зі Степаном Бандерою, керівником Служби безпеки ОУН Миколою Лебедем, Андрієм Мельником та Ярославом Стецьком?

У «Бомбардувальній мафії» Малкольм Ґладвелл об’єднує історії про голландського генія та його саморобний комп’ютер, братів з центральної Алабами, британського громила і групу хіміків-піроманів з підземних лабораторій Гарвардського університету, щоб розглянути один із найбільших моральних викликів у сучасній історії Америки. Більшість військових мислителів у роки, що передували Другій світовій війні, вважали розвиток авіації другорядною справою. Але невелика група стратегів-ідеалістів, «Бомбардувальна мафія», задалася питанням: «Що, якби точне бомбардування могло знешкодити ворога і зробити війну набагато менш смертоносною?». На противагу цьому, бомбардування Токіо в найсмертоноснішу ніч війни було дітищем генерала Кертіса Лемея, чий жорстокий прагматизм і тактика випаленої землі в Японії коштували тисячам цивільних життя, але, можливо, врятували ще більше, запобігши запланованому вторгненню США. У «Бомбардувальній мафії» Ґладвелл запитує: «Чи було воно того варте?». Справи могли піти інакше, якби попередник Лемея, генерал Гейвуд Ганзелл, залишився на посаді. Ганзелл вірив у високоточні бомбометання, але коли він і Кертіс Лемей боролися за владу в джунглях Гуаму, Лемей вийшов переможцем, що призвело до найтемнішої ночі Другої світової війни. «Бомбардувальна мафія» — це захоплююча історія про пристрасть, інновації та незмірну ціну війни.

У книзі подано походження та життя української нації від її утворення 40 тисяч років тому і до ХІ століття н. е.

У цій книжці автор окидає життя та творчість Кирила і Мефодія іронічним поглядом (сміх — не гріх, навіть коли йдеться про святих і рівноапостольних). І хоча писемність от-от уже мала би з’явитися в повсякденному житті словʼян, але саме брати радикально вплинули на те, як і коли її було впроваджено.

Ця книжка відповідає на два фундаментальні питання про Голокост: як і чому це сталося?

У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950­-х до другої половини 1980­-х. 

Книга розповідає про суспільно-політичні погляди на українське суспільство, видатних істориків та мислителів національного життя кінця ХІХ – другої половини ХХ ст.: В. Антоновича, О. Кониського, С. Єфремова, А. Жука, В. Вернадського, О. Левицького, М. Брайчевського та Я. Дашкевича. Простежено взаємозв’язок між ідейними переконаннями цих діячів й напрямом їх громадської діяльності та історіографічних оцінок. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, студентів та всіх, хто цікавиться історією.