Політика та суспільство

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1939—1945. Європа» — третя книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спецслужб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції. Переважна більшість викладеного матеріалу оприлюднюється вперше.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1930—1939» — друга книга фундаментальної п’ятитомної праці одного з найавторитетніших дослідників спеціальних служб українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни, простежується еволюція розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, описується їхня структура, персоналії та операції.

Російський агресор безперервно атакує мирні міста і села України ракетами, керованими бомбами, безпілотниками, знищує критичну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиває мирних жителів. Українські військові завдають успішних ударів по аеродромах та ППО російських агресорів на непідконтрольній українській території та в анексованому Криму.

Два роки Україна героїчно захищає свою незалежність, бореться за своє існування.

Осман Аріфмеметов — активіст, який роками висвітлював сфабриковані судові процеси в окупованому Криму. У 2019 році був незаконно увʼязнений за звинуваченням у терористичній діяльності. Разом з ним на лаві підсудних опинилася низка кримськотатарських активістів.

Промови Володимира Зеленського надихають і навіть викликають захоплення. Значна група політичних та бізнес-лідерів перебувають під глибоким враженням від його виступів та презентацій. Марек Стончек намагається знайти відповідь: чому так відбувається? Що стоїть за комунікаційним феноменом В. Зеленського?

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

Вибухи на газогонах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» є одним із продовжень російсько-української війни. Це кульмінація надзвичайно порочних відносин між Володимиром Путіним і Заходом. Використовуючи жадібність і сліпоту політичних та економічних еліт, президент РФ 20 років терпляче робив Європу залежною від російського газу. «Північний потік» став центральною ланкою диявольської пастки, у створенні якої брали участь колишні радянські та східнонімецькі шпигуни, корисні ідіоти та корумповані західні політики, що стали агентами російського впливу.

Нове аналітичне дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського присвячене особливостям формування «еліти» більшовицької УСРР.

Ця книжка роз’яснює одне із віянь постпостмодернізму: поширення ґендерної ідеології. З її сторінок ви дізнаєтеся, якими є витоки поняття “ґендер” і що становить його ідеологічні підвалини.

«Війни в лабіринтах. Історія спеціальних служб. 1939—1945. Нейтральні держави Європи та СРСР» — четверта книга фундаментальної п’ятитомної праці українського історика Ігоря Ландера, в якій комплексно досліджується діяльність спецслужб світу в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни. Автор ретельно простежив еволюцію розвідувальних, контррозвідувальних та криптоаналітичних органів різних держав, докладно описавши їхню структуру, персоналії та операції. Видання містить раніше невідомі документи із архівів багатьох країн. Переважна більшість викладеного матеріалу оприлюднюється вперше.

Олександр Красовицький продовжує бесіди-інтерв’ю з відомими українцями, синхронізуючи історію країни з біографіями героїв.

У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв досліджує найрізноманітніші теорії змов та пояснює, як конспірологи бачать світ і за допомогою яких інструментів вони складають свої змовницькі мозаїки.

В останньому томі зібрання творів Романа Іваничука найповніше представлені інтерв’ю письменника майже за все його творче життя — з 1968-го до 2016 року, що дає змогу простежити, як протягом пів століття розвивався світогляд Майстра слова, змінювалося його ставлення до різних культурних і політичних подій у країні, утверджувалася активна громадянська позиція людини, в якої, проте, завжди незмінною залишалася непохитна віра у світле майбуття рідної України.

На початку серпня Збройні сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа і зайшли в Курську область, просуваючись у тил ворога. Це була перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю» — одна з найвизначніших історичних праць ученого, яка є вершиною української консервативної думки та державницької школи історіографії.

Очікування переможного контрнаступу ЗСУ було затьмарено жахливим воєнним злочином російських окупаційних військ.

«Щоденна війна» Андрія Куркова — це хронологічний запис подій з українського життя та думок автора в умовах російсько-української війни. Письменник аналізує та зіставляє інформацію, яка в його викладі набуває як трагічного, так і повного гіркої іронії забарвлення. Це також погляд на історію, політику та культуру України.

«Другий рік інтелектуального спротиву. Нотатки видавця» — черговий розділ щоденника О. Красовицького, у якому занотовано події, що відбувалися протягом 2023 року в Україні та світі.

Трагічні та сюрреалістичні перипетії життя цієї людини майстерно виклав глибокий знавець історії, культури й реалій життя Португалії, італійський письменник і журналіст Марко Феррарі.

Незважаючи на значний поступ демократії в усьому світі, останніми роками спостерігається підвищення інтересу до застосування методів фашистської політики навіть у найрозвиненіших демократичних країнах. Чим викликані такі тенденції і як їх розпізнати? Чому фашизм піднімає голову на теренах Європи й Америки? Філософ з Єльського університету Джейсон Стенлі визначає ознаки, що дають змогу простежити скочування країн до елементів фашизму: вигадування «славетного» минулого на противагу реальним історичним подіям, боротьба з інтелектуалами, спроби ієрархічної побудови суспільства, використання сучасних ЗМІ як засобів пропаганди на користь однієї суспільної групи чи політичної партії тощо. Дослідник пояснює, як фашистські політики намагаються збурювати в суспільстві паніку, нав’язувати свої стереотипи та применшувати здобутки ліберальної демократії, на якій побудована сучасна західна цивілізація, а також вказує на загрози, які принесе з собою демагогічна риторика і практика неофашистів у США, Угорщині та деяких інших країнах, якщо їх вчасно не виявити та не зупинити.