Книги

Два роки Україна героїчно захищає свою незалежність, бореться за своє існування.

«Вальдшнепи» —  незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник  осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження.

Надзвичайно захопливі за змістом і художньо довершені за формою, героїчні казки є своєрідними народними романами про пригоди героя, його дивовижні подорожі в далекі землі, у підземне царство, у незаймані ліси й гори. Він наділений надприродною силою, озброєний надважкою булавою та чарівним мечем. Проте визначальними в час поєдинку з ворогом стають його розум, розважливість, кмітливість. У створенні героїчних казок проявилась непереможність народного духу, віра в краще майбутнє. Герої-богатирі над усе ставлять честь, справедливість, вірність обов’язку перед своїм народом, рідним краєм, вони ведуть боротьбу проти ворожих сил і завжди перемагають.

Після майже вісімнадцяти місяців у Військовому коледжі Вайолет розуміє, що часу на уроки більше немає.
Більше немає часу для невизначеності.

До видання ввійшла інтермедія «Куліш, Байда і козаки», написана до драми П. Куліша «Байда, князь Вишневецький», а також драма «Старе гніздо й молоді птахи» — найвідоміший твір письменника. Олекса Ставицький називав його «інсценізованим романом», Юрій Шевельов — «романом у діалогах», а сам автор у листі до Кониського писав: «…закінчив і потрошку переписую драматичні картини». У цьому творі, що набув популярності на початку ХХ ст., відображено життя і побут кубанського козацтва кінця 50-х років ХІХ ст., тобто останнього періоду його самоврядування. Письменниця Оксана Забужко назвала драму Василя Мови «Старе гніздо й молоді птахи» одним з найкращих українських романів ХІХ–ХХ століть.

Роман «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного — це історія нещасливого кохання Марти Висоцької та Юрія Славенка. Гарній і молодій Марті самотньо в місті, вона живе мріями про принца з казки.

«Це відчуття мети — саме те, що Марс утратив, коли відчинилися брами. Це жодним чином не вторгнення. Це повернення справжнього марсіянського духу. Нарешті він зайняв своє праведне місце, і я щасливий — чорт, я в захваті, — що дожив до того, щоб побачити це».

У романі «Хмари» Іван Нечуй-Левицький звертається до теми української інтелігенції. Головні герої своєю просвітницькою діяльністю здіймають хвилі національної свідомості народу та розганяють «хмари», прагнучи до світла. Роман «Над Чорним морем» переносить читачів в атмосферу 80-х років ХІХ століття. Саня Навроцька й Віктор Комашко, космополіти за переконаннями, ведуть активну просвітницьку діяльність серед простих українців. У повісті «Кайдашева сім’я» читачі знайомляться з Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їхніми синами Карпом і Лавріном. Діти дорослішають, одружуються, починається нове життя, сповнене гумором та колоритними сварками.

Видання присвячене письменнику й публіцисту Миколі Хвильовому (1893–1933).

Героїня твору Ганна Степчук — докторка палеонтології, і її зовсім не цікавлять люди. Головне для неї — стати визнаною науковицею, бо в чому ж іще сенс життя? На розкопках вона натрапляє на вид тварин, яких не знає сучасна наука і які, вірогідно, дожили до нашого часу. Альтернативна наукова організація наймає Ганну, щоб знайти живих тварин. Їй надають найсучасніше обладнання й високу платню. Та що, коли наміри роботодавців не такі чисті, як здавалося? А тут ще ця дивна Марта, працівниця цирку, яка знає про цих тварин і в жодному разі не хоче оприлюднювати їх існування. Жінки вирушають у небезпечну подорож на північ, щоб урятувати невивчений вид і свої життя. У кузові в них — живий вантаж, позаду — переслідувачі, а попереду — холодна тундра.

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.

За свій короткий життєвий шлях український поет-шістдесятник Василь Андрійович Симоненко (1935–1963) написав небагато, але його творчі здобутки є довершеними, його поезія — глибинною, багатогранною, яка потребує переосмислення та нового поетичного обґрунтування й вивчення. Сьогодні деякі твори поета особливо вражають своєю актуальністю, і саме вони стали камертоном цієї збірки вибраних поезій. Голос Василя Симоненка звучить у наші дні так само сильно, переконливо, яскраво, як і за життя: «Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва. За твоє життя, твої права...».

Теодор Драйзер (1871—1945) — відомий американський письменник і громадський діяч, чиїми творами вже понад сто років захоплюються читачі в усьому світі. Головна героїня роману «Сестра Керрі» — вісімнадцятирічна дівчина з провінційного містечка, яка покинула велику родину й переїхала до Чикаго, щоб здійснити власні мрії. Але життя у великому місті виявилось зовсім не таким, як його уявляла собі Керрі. Втративши роботу, вона змушена бути коханкою чоловіка, який пішов на злочин. Він краде гроші, щоб мати змогу бути поряд із нею. Якщо мрії Керрі здійсняться, чи принесе це їй щастя?

Роман Іваничук в історичному романі «Вогненні стовпи» (2006) розповідає і осмислює для широкого загалу історію ОУН-УПА. Події твору розгортаються на Прикарпатті в період Другої світової війни, у центрі оповіді — сім’я Івана Шинкарука. Його старший син Богдан — воїн УПА, молодший, Мирон, — письменник, а донька Юлія — вчителька. Кожен по-своєму, вони борються за самостійну Україну. Автор через образи своїх героїв розповідає про складну  суперечливу сторінку минулого і роль ОУН-УПА в українській історії, а також у житті,  свідомості та пам’яті сучасників.

У книжці представлена філософська і любовна лірика, елегії, вірші про природу, балади, оди, епіграми Фрідріха Шиллера. Усі поезії — в досконалих перекладах Миколи Лукаша: рядки великого митця звучать українською не лише точно за змістом, а природньо, бездоганно, близько до оригіналу за формою.

Незаперечною перлиною у творчій спадщині відомого американського письменника Натаніеля Готорна є глибокий психологічний роман «Багряна літера». Проте на батьківщині письменника далеко не всім нащадкам пуритан сподобалося те, як він показав духовне життя їхніх і своїх предків, що жили в середині XVII століття, як розвінчав їхню сувору нетерпимість, жорстокість, збочені уявлення про гріх і справедливість. Справді, історія, здавалося б, звичайної подружньої зради Гестер Прін стала повчальною драмою, з якої головна героїня, хай і зазнавши важких випробувань, виходить незламною, бо в її серці є те, що не має піддаватися жодному осуду, — справжнє кохання.

Луцій Анней Сенека — давньоримський філософ, державний діяч, письменник. Упродовж кількох років він був наставником майбутнього імператора Нерона, а в кращі роки його правління —  найближчим радником.  Написані ним наприкінці життя «Моральні листи до Луцилія» донині визнаються чи не найпопулярнішим філософським творінням письменника.  У 124 листах до свого друга й учня Луцилія Сенека без зайвого моралізаторства викладає свої погляди на життя і смерть, страждання, славу, владу, дружбу, розмірковує щодо конкретних життєвих ситуацій. Він радить своєму учневі непохитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення, доводить перевагу чеснот, чистої совісті, благочестивого життя над багатством і земними насолодами, каже, що справжнє щастя полягає в мудрості, у зреченні від егоїзму. Багато висловів у листах згодом стали крилатими.

Четвертий том серії «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду так званої козацької доби (середина ХVII – XVIII ст.). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України в той період.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого. Принаймні так трапилося з героїнею роману Ківрін — студенткою Оксфорду, яка з 2054-го вирушила у минуле. Куди ж вона потрапила і чому їй зостається покладатися лише на себе та людяність інших? Про все це — на сторінках роману «Книга Судного дня», відзначеного трьома найпрестижнішими преміями SF — Г’юґо, Неб’юла і Локус.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. 

Сатирично-гумористична повість «Конотопська відьма» є яскравим зразком літературного бурлеску. Сюжет твору розгортається навколо подій у містечку Конотоп, де місцевий сотник Забрьоха й писар Пістряк потрапляють під вплив забобонів і власної обмеженості. Письменник дотепно викриває абсурдність бюрократичної системи, неуцтво й легковірність чиновників, а також порушує тему жіночої хитрості як інструменту самозахисту в патріархальному суспільстві. Водночас автор глибоко занурюється в атмосферу українського села з його неповторним колоритом — говіркою, обрядами та народними віруваннями.

Автор книги пропонує по-новому глянути на розвиток геральдики у країнах християнського Сходу, шукає відповіді на питання: постали ці ранньогеральдичні пам’ятки під впливом Заходу чи розвинулися на місцевому ґрунті? Із якого часу можна простежи_ти їх існування? Чи становили вони певну систему, подібну до західної геральдики? Іншими словами — відколи зображення щитів на християнському Сході, й передусім у Візантії, набувають геральдичного характеру? У чому були подібні й чим різнилися знакові системи ромейського Сходу та латинського Заходу?