Фантастика

«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.

В історії, які спочатку можуть здатися реальними, вплітаються нереальні елементи, що й становить суть фантастичної оповідки.

Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас.

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Із зоряних щоденників Ійона Тихого» — один із беззаперечних шедеврів С. Лема, визнаного майстра наукової фантастики.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства.

Рівно тридцять років тому читач вперше дізнався про останню велику пригоду знаменитого зоряного мандрівника Ійона Тихого.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. Лема.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

У пошуках себе і абсолюту модель, яка об’їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

Гамбург, наші дні. Науковця Александера Бунге знаходять мертвим у власному кабінеті. Він був одним з учасників експериментів з виявлення гравітаційної аномалії в кристалах. Агент спецслужби Маркус Бруннер починає розслідування.

Його захопливий фантастично-пародійний і сатирично-гумористичний роман «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» є одним з перших описів подорожей у часі в художній літературі.

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто.

Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

Написані й опубліковані у 1964 році, «Казки роботів» видатного польського фантаста Станіслава Лема вже давно стали класикою НФ.

Є світ, що помирає від жару сонця. Є світ, що помирає від космічного холоду. І є наш світ — поле бою між холодом і жаром. Існує єдиний шлях повернути лід і полум’я у стан рівноваги — знищити суперника: диверсанти-джампери, генетика яких дозволяє переміщатися між паралельними світами, сходяться у смертельному поєдинку на вулицях земних міст.

Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недоб­рими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня — і читач нер­вово завмирає в очікуванні жахів...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.

США, Скелясті гори. Місцеві жителі стурбовані тим, що відбувається з «Орлиним гніздом» – 600-метрової горою неподалік від села.

Головний герой циклу «Зі спогадів Ійона Тихого» польського письменника-фантаста С. Лема — капітан міжзоряного корабля, космічний вовк, а водночас знаний вчений і відомий дослідник.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році тотальне відселення мешканців Києва – столиці України і міста-мільйонника, було цілком реальним сценарієм.

Космічний корабель зазнає аварії, і пілот опиняється на планетоїді, який у давнину був ареною нещадної війни, що знищила цілу цивілізацію, збереглися тільки безтілесні розуми ватажків ворогуючих сторін.