Історичні романи

Син султани-українки Шехсувар (Марії), Осман ІІІ, найстаршим в історії Османської імперії — у 55 років зійшов на трон. За нетривале правління (1754–1757 рр.) у гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу — 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб? Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему.

Історія українки Роксолани вражає. Адже вона пройшла складний життєвий шлях — від полонянки кримського хана до дружини султана Сулеймана та матері його наступника — Селіма Другого. Відтак у Стамбулі отримала ім’я Гюррем. За життя ця жінка листувалася із правителями Європи та Азії, мала великий вплив на політику та активно займалася благодійністю. У книжці йдеться про її життєвий шлях, місце в історії та велику родину.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана брагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі (нині – Стамбулі). На жаль, ця султана маловідома в Україні. Кандидат мистецтвознавства, автор науково-популярних книжок «Роксолана: міфи та реалії» (2015, вид. 2-ге 2016), «Листи Роксолани: любов та дипломатія» (2017), «Жіночий султанат: влада і кохання» (2019) Олександра Шутко на основі історичних фактів, архівних матеріалів та досліджень турецьких, американських і західноєвропейських учених написала про Хатідже Турхан роман, що складається із трьох частин.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі. На жаль, постать цієї султани маловідома в Україні.

У цій книзі роману йдеться про боротьбу за трон батька Сулеймана (майбутнього султана Сулеймана Пишного) – шехзаде Селіма, який воював зі старшими братами. І тут величезну роль також зіграв Крим. Адже тамтешній хан Менглі Гірей, як і у випадку із шехзаде Мехмедом, зробив його брата Селіма своїм зятем. Як це вплинуло на хід подій? І чи підтримала таке рішення Хафса – мати Сулеймана? Відповіді на ці запитання – на сторінках книги.

Події у романі відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі (нині – це Феодосія), що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду... Наступним намісником Кафи у п’ятнадцять років став майбутній султан Сулейман Пишний. Про його батьків – шехзаде Селіма (Селіма І Явуза) і Хафсу також оповідається у романі.

У романі видатного французького письменника Р. Ґарі (1914–1980), двічі (унікальна річ!) лауреата Ґонкурівської премії, йдеться про події Другої світової війни у Франції, ганьбу державного колабораціонізму, героїзм Руху опору, а передусім про незнищенну силу пам’яті, надії та любові в людських душах, єднання споріднених натур понад гуркотом зброї, кохання, яке не лякають провалля людської ницості.

«Корона збирає на кордоні велике військо, король вимагає віддати йому Волинь і Поділля… Хоча Великий князь Свидригайло і сподівається з королем якось уладнати, і перемовини тут, у Луцьку, нібито заплановані, але я собі мислю, що війни не уникнути...»

Історія про людську гідність і благородство, які проявив Тодаро і якими пройнявся навіть командир англійського конвою, пропустивши його субмарину в напрямку Азорських островів. Чому Едоардо Де Анджеліс та Сандро Веронезі нею зацікавилися? Відповідь ви знайдете в передмові, сьогодні історія команданте Тодаро набуває нового звучання, знову війна, знову екзистенційні питання: чи є місце людяності на війні? Чому ж наш ворог виявляє таку тотальну жорстокість? Утім, на сторінках «Команданте» немає моралізаторства, є натомість чудова оповідь про реальні події і реальних людей, які уможливлювали неможливе, про команданте Тодаро, якого називали магом, який лікував біль у хребті йогою, читав індійські трактати та вчив перську мову. До речі, за іншими джерелами його відповідь Деніцу була більш зухвалою: «У декого, на відміну від мене, немає двох тисяч років цивілізації за плечима».

Краса врятувала її від Голокосту, від нацистів та їхньої партії, яка саме набирала сил у гітлерівській Німеччині та Європі, що спонукало її до шлюбу з австрійським торговцем зброєю. Бувши поруч зі своїм чоловіком, вона випадково почула про плани Третього Рейху і зрозуміла всю трагедію, яку несе політика Гітлера. Вона вигадала, як втекти із сімейного замку, і завдяки вихору подій опинилася в Голлівуді. Вона стала Геді Ламар — зіркою кіноекранів. Але ця вродлива жінка приховувала таємницю, більш разючішу, ніж її походження чи шлюб,— вона була винахідницею. І мала ідею, яка могла допомогти Америці боротися з нацистами... «Єдина жінка в кімнаті» — напрочуд сильний роман, заснований на неймовірній правдивій історії ікони стилю, чий новаторський винахід назавжди змінив те, як виглядає комунікація сьогодні.

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Три десятки червоних російських терористів виявили бажання вирушити в Берлін, щоб убити гетьмана Павла Скоропадського під час його офіційного візиту до Німеччини. Завдяки жеребкуванню було визначено двох виконавців. Українська розвідка доручила капітану Жеграю запобігти замаху. Це надскладне завдання, адже колишньому поліціянту відомі тільки прізвища злочинців. Як їх знайти в чужій столиці? Довелося звернутися по допомогу не лише до берлінської поліції, а й примусити до «співпраці» місцевий криміналітет.

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

Стамбул, 1929 рік. Невидима боротьба між радянською розвідкою та  уенерівськими екзильними спецслужбами на Близькому Сході  загострюється.  Назар Сотник  і Марі Пчелінські опиняються на вістрі цього протистояння. Водночас у  Стамбулі діє таємна третя сила,  котра  колаборує з радянцями й прагне повалення уряду Мустафи Кемаля Ататюрка.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

У романі «Ярославна» зображено віковічну боротьбу з кочівниками та княжі міжусобиці, що колись занапастили Русь. Ярославна — одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича.

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Таллінн, 1419 рік. Містяни приголомшені серією загадкових смертей відомих і невідомих осіб. Аптекар за професією та детектив за покликанням Мельхіор Вакенстеде після ретельного з’ясування обставин доходить висновку, що більшості з них «допомогли» померти. Тим часом свідки в один голос твердять, що потерпілі перед трагічною загибеллю згадували про зустріч із привидом. Мельхіор із дитинства чув балачки про примару в Дощовому будинку на його рідній вулиці Ратаскеву. Проте ніколи не сприймав їх серйозно, бо жодних фантомів ніколи не бачив. Хто ж він, той злий дух, що здатен набувати людської подоби?

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

Роман «Алі і Ніно» — неймовірна і трагічна історія кохання азербайджанця і грузинки. Азія та Європа. Іслам і християнство. Схід і Захід. Алі і Ніно.

Сюжет роману «Та, що ламає вітер» розгортається на тлі реальних подій XX століття. У сільській школі мусується міф про юну вчительку з Полтавщини, яку спалили повстанці з УПА. А в цей час Настя, як пташка-вітрокрилка, зачинена своїм «рятівником» у тісній клітці, намагається вирватися на волю й понад усе мріє про зустріч зі своїм коханим Романом. Чи вдасться їй це? Чи відбудеться омріяна зустріч? Читайте про це в романі.

…1934 рік. Після жорстоких тортур до лікарні потрапляє шанований лідер менонітської громади. Слідчий Кристіан Абель ще встигає застати нещасного живим, проте той не сказав ані слова: нападник позбавив його язика. Чим завинив перед злочинцем очільник хай і закритої від суспільства, але законослухняної спільноти? І чому це розслідування могло вартувати життя самому Кристіану, якби вірний вахмістр Зозулька не відвернув загрозу?

...1930 рік. Хвиля зухвалих крадіжок прокотилася Ґданськом. З будинків заможних містян зникають твори мистецтва, гроші, прикраси. За розслідування беруться слідчий Кристіан Абель і вахмістр Зозулька. А воно непросте: злочинці замітають сліди, вбивають свідків, втягують у свою темну гру Зозульку. Чи вийде він із неї переможцем? Чи вдасться розкрити злочини? Дізнайтеся зі сторінок цього захопливого роману.

У завершальній частині роману Анатолія Дімарова «Біль і гнів» німці продовжують хазяйнувати на українській землі. Дії партизанів призводять до каральної експедиції нацистів на Тарасівку, яка гине у вогні. Лише небагатьом вдається вціліти, на прикладі Ганни Приходько автор показує, що війну перемагає саме народне життя.

У продовженні роману «Біль і гнів» Анатолій Дімаров зображує будні жителів полтавського села Тарасівка в часи воєнного лихоліття. Вчителька Тетяна Світлична змушена ходити по хатах односельців і робити перепис худоби за наказом німців. Як виживатимуть тарасівці, на чий бік стануть? Автор свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Настуся та Степан готувалися до весілля, але доля розпорядилася інакше. Набіг татарів — і Настуся опинилася в гаремі султана Сулеймана.

Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.

Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.

1960 рік. Брати Петро і Семен Луцики звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як "мінусники". Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…

У житті Марусі, як і раніше, є лише одне кохання — її Василь. І, коли він безвісти зникає на фронтах Першої світової, Маруся єдина не вірить у його погибель. Самовіддано чекає на нього, дбаючи про Василеву молодшу сестру та доньку від іншої жінки. А тоді стається нещастя… Суперечка між Марусиним сином Казимиром та більшовиками завершується каліцтвом одного з них. Усі розуміють: ті не простять і їхня помста — питання часу.