Проза

...Маньяками не народжуються, ними стають, і часто через (без)діяльність найближчих людей.

Джеймс Фенімор Купер (1789–1851) — добре знаний у світі класик американської літератури, в одному зі своїх найпопулярніших пригодницьких романів «Останній із могікан» звертається до епохи колоніальних воєн у Північній Америці, змальовуючи далекі від ідилії картини освоєння американських земель.

Перший історичний роман класика «Диво» — про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання руських земель і звели Софійський собор.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр.

У першому томі зібрання творів описано минуле і сучасне письменнику життя українців. Особисті, родинні історії, щедро наповнені автобіографічними деталями, гармонійно поєднуються з оповідями про війну, події довоєнних і повоєнних років. Мушкетик змальовує жахіття Голодомору, коли навіть за нелюдських умов люди знаходили в собі сили допомагати ближнім («Ячні пампушки»); показує, як жорстокі реалії війни змушували солдатів убивати полонених німців («Втікали»), а свято Перемоги для багатьох обернулося горем — загибеллю рідних на фронті. В оповіданні «Суд» розкривається трагедія жінки-селянки, яка пройшла через колективізацію й розкуркулення, голод і війну, тяжку повоєнну відбудову — витримала все, окрім ганьби. «Всі мої твори — витоки з рідної землі», — писав Юрій Мушкетик. Ці слова письменника знаходять підтвердження у його творчості, роздумах про долю України й українців.

„Dziady” to poetycki dramat polskiego poety Adama Mickiewicza (1798–1855), jedno z najwspanialszych dzieł polskiego i europejskiego romantyzmu. Poeta zaczął pisać go w 1823 r., jednak nie ukończył aż do końca życia. Dzieło jest pełne idei romantyzmu, w szczególności polskiego, związanych z walką narodowowyzwoleńczą przeciwko Imperium Rosyjskiemu.

«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.

На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі — коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта — передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття — «Поклик Ктулху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями — втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р’льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню...

Вдумливий, спостережливий та небайдужий до всього, що діється навколо, мандрівник і книжник Симеон разом зі своїми друзями та випадковими знайомими, серед яких — реальні історичні особи й вигадані персонажі, відкриває для себе й читачів знайомі та невідомі епізоди середньовічної історії Української держави. На сторінках роману він захопливо розповідає про місця, які відвідує, та події, свідком чи учасником яких стає.

«Прекрасні й приречені» (1922) — другий роман Ф. Скотта Фіцджеральда, який багато в чому автобіографічний. У ньому автор продовжує наскрізну тему духовної кризи в Америці після Першої світової війни. Ентоні Петч має за плечима освіту, фінансову підтримку діда-мультимільйонера. Разом із іншими прагне в «епоху джазу» реалізувати свої романтичні мрії про майбутнє. Але цьому не судилося збутися.

До видання ввійшло два твори Фіцджеральда — «По той бік раю» та «Кохання останнього магната».

Antoine de Saint-Exupéry (1900–1944), écrivain et aviateur militaire français, a écrit son œuvre la plus célèbre, « Le Petit Prince », pendant la Seconde Guerre mondiale. Cette histoire poétique et intemporelle, celle d’un garçon venu d’une planète lointaine, explore des thèmes universels : l’amitié, l’amour, la solitude, la quête de sens et la valeur de chaque instant de la vie.

За сюжетом тварини на фермі повстали проти фермера Джонса і створили незалежний «Колгосп тварин». Але, захопивши владу, лідери повстання одразу забули про задекларовані правила майбутнього щасливого життя. В алегоричній формі зображено переродження революційних принципів і програм, поступовий перехід від утопічних ідей загальної рівності до диктатури і тоталітаризму.

Українська письменниця, громадська діячка Наталія Кобринська (1855–1920) походила із роду Озаркевичів, відомого своєю культурно-просвітницькою діяльністю. Освіту здобула самотужки. У 1880–1890-х роках стала однією з ініціаторок феміністичного руху в Галичині, організувала у Станіславі «Товариство руських женщин», видавала два жіночих альманахи: «Перший вінок» (разом з Оленою Пчілкою) та «Наша доля». У своїй літературній творчості, як і в громадській діяльності, головну увагу Н. Кобринська приділяла висвітленню трагічної долі жінки.

В Україні війна. Велике місто під постійними обстрілами, російські ракети руйнують житлові будинки. Мобілізовані вирушають на фронт. Цивільні ховаються в метро і підвалах, сидять без світла, намагаються вижити. А засніженими вулицями мете чорна поземка, яку ніхто не бачить. Зла, голодна чорна поземка.

У романі «Енн із Інглсайду» Енн і Гілберт із п’ятьма дітьми живуть у містечку Глен Сент Мері. Подружжя разом уже п’ятнадцять років. Діти зростають, знаходять друзів, пізнають радість і горе, правду та брехню. Життя постійно випробовує Енн, адже їй треба бути і доброю матір’ю, і мудрою жінкою, і гостинною сусідкою. Вона вкотре знаходить силу, любов та підтримку у своїх найрідніших.

Назва роману «Квіти Содому» (2005) відсилає читача до Біблії, «Квітів зла» Шарля Бодлера, «Ста двадцяти днів Содому» маркіза де Сада. Роман населений істотами, тільки зовні подібними до людей. Кожен з трьох розділів роману — «Оксамитові очі демона», «Крила ангелів», «Альфа й Омега» — написаний від окремого персонажа (Лу, Фанні, Одноока Мама), але всі вони зустріли цинічного авантюриста Тоцького. Чи можна змінити свою долю, якщо з дитинства приречений жити серед покидьків? «Якби не було нас, то не існувало б і Тоцького, й Одноокої Мами... І всієї тієї погані...», — говорить один з персонажів роману.

Автобіографічність прози Уласа Самчука дістала логічне завершення в його публіцистичних творах. Це, зокрема, уміщені в цьому виданні зібрання спогадів, репортажів, щоденникових нотаток, нарисів та есеїв, які розповідають про події Другої світової війни («П’ять по дванадцятій», 1954), життя українців у таборах для переміщених осіб («Планета Ді-Пі», 1979), українську громаду на американській землі в рамках організації Українського Народного Союзу («Слідами піонерів», 1980). Сам автор, якого називають українським Гомером ХХ століття, так характеризував своє творче кредо: «Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю».

«У затінку дівчат у цвіті» — другий роман циклу «У пошуках втраченого часу», уперше опублікований у Франції 1919 року й удостоєний Гонкурівської премії. У цьому творі автор заглиблюється в теми кохання, пам’яті та соціальної динаміки в контексті життя французького суспільства. Оповідь зосереджено навколо досвіду й роздумів молодого героя в підлітковому віці, коли він налагоджує стосунки з різними персонажами. Перші зустрічі, перша дружба, перше кохання... Уважаючи, що він іще на порозі життя, п’ятнадцятирічний оповідач раптом відчуває біль, завданий усвідомленням законів часу. Це етап переходу від дитинства до дорослості, де на шляху від мрії до реальності часто виникають і зникають міражі. Описуючи почуття й роздуми свого героя, М. Пруст розкриває поєднання найзворушливішого ліризму кохання та найглибших екзистенційних страждань особистості.

...Грудень 1929 року. У Данциґу безслідно зникають молоді привабливі жінки.

«Манускрипт з вулиці Руської» (1979) був відзначений літературною премією. Події в романі  відбуваються в середньовічному Львові навколо Успенської церкви та вулиці Руської. Реальний світ тут існує поруч з містичним, оповідач змішує міські легенди та історичні події. Особливу увагу приділено Львівському Успенському Братству і діяльності історичних осіб того часу — Юрія Рогатинця, Івана Вишенського, Шимона Шимоновича, Богдана Хмельницького та ін.   

«Таємниця святого Флоріана» — друга книга з циклу «Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова».

«Жовтий князь» — страшна хроніка голодомору, організованого проти селянства України керівництвом Радянського Союзу в 1932—1933 роках.

«Старосвітські батюшки та матушки» — багатоплановий твір про світське життя священників, написаний у гумористичному ключі.