Проза

Саме перебування в Італії надихнуло Стендаля на створення сюжету роману «Пармський монастир», де органічно поєдналися романтизм і реалізм. Фабріціо дель Донго — людина з вільною душею, багатою уявою та палкими почуттями. Але, на жаль, він не знаходить свого місця в Італії першої третини ХІХ століття.

Цей твір вважається найбільш автобіографічним з художнього доробку Еко. Адже головний герой роману, 60-річний Ямбо Бодоні, також мешкає у Мілані, захоплюється старовинними книжками.

«Нарешті» — завершальна частина історії про Патріка Мелроуза.

Фрамбуаза отримала дивний спадок від матері. Її брату дісталася ферма, старшій сестрі — винний погріб, сповнений бурштиново-сонячних пляшок, а Фрамбуазі — альбом з кулінарними рецептами. Не багацько... Але на берегах зошита впереміш зі старовинними рецептами різноманітних смаколиків вона знаходить загадкові нотатки. Секрети та зізнання матері. Життя, яке вона так ретельно приховувала від дітей, у часи війни й окупації. Маленькі радощі й прикрощі, потаємні думки, дитячі образи та щира сповідь жінки, що боялася любити. Минуло стільки років. Лишилося стільки запитань. Відповіді на них — у цьому старому щоденнику. Настав час розкрити моторошні таємниці минулого.

Здавалося, у цій маленькій та затишній антикварній крамничці можна знайти все - від старовинних книжок до дивовижних прикрас, які в минулому носили великосвітські красуні. А ще тут можна випити філіжанку найсмачнішої в усьому містечку кави, яку бездоганно варить власниця магазину Сюзанна. Так, "Пікок Емпоріум" - місце прекрасних речей та пристрасних таємниць. Одну з таких таємниць має сама Сюзанна. Вона й досі вважає себе винною у смерті своєї красуні-матері Афіни. Постійні конфлікти з батьком, мачухою й чоловіком лише підливають олії до вогню. Та коли секрети минулого її матері перестануть бути секретами, життя Сюзанни зміниться назавжди. Помилки Афіни вкажуть їй шлях до прощення й омріяної свободи. А ще - до справжнього, палкого кохання…

Оповідання Кім Еран – розмови зі старим другом. Про болісні втрати, прикрі таємниці, великі та малі трагедії, людей, які вони є.

Марсель Пруст (1871—1922) — відомий французький письменник, есеїст, критик, який здобув світове визнання як автор семитомного роману-епопеї «У пошуках втраченого часу», одного з найвизначніших творів світової літератури ХХ століття.

Дія цієї моторошної історії стрімко розгортається в ніч на Геловін...

Детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі на лікарняному після поранення під час виконання обов’язків. А ще сьогодні Різдво. Та все ж доведеться негайно повернутися до роботи, адже на острові Нооре у старій затопленій вугільній шахті знайдено труп чоловіка. А невдовзі стається іще одне жорстоке вбивство. Острів Нооре для Карен — це зворушливі спогади про дитинство й двоюрідних братів. Утім, закрадаються підозри, що її родичі можуть бути причетні до вбивств. А ще тут скрізь панує таїна створення дорогоцінного напою: віскі… І така невчасна хуртовина, така зловісна сніговерть, коли на кону — життя…

Містечко Вісл-Стоп занепало, проте пам’ять про нього - а передусім про кафе "Зупинка", що наче стало душею громади, - й надалі живе у серцях його колишніх жителів: Бада Тредґуда, Іджі Тредґуд, Дот Вімз та інших. Вона єднає їх на відстані, спонукає залишатися на зв’язку крізь роки та допомагати одне одному в біді. А потім продовжує існувати в їхніх нащадках, перетворюючись на мрію - відродити Вісл-Стоп. І можливо, одного дня їхня мрія стане реальністю…

Еркюля Пуаро запрошено на званий обід у заміський маєток заможної родини. Господиня - доволі ексцентрична леді Енкейтелл, тож відомий детектив навіть не сумнівається, що сцена, яку він застав біля басейну, розіграна спеціально для нього, до того ж вельми поганенько…

Його новели — фантастичні й реалістичні, історичні та сучасні — вирізняються вишуканим переплетенням вимислу і реальності, глибоким психологізмом, парадоксальністю суджень і тонкою іронією.

Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.

Для Королівства Шести герцогств настали темні часи. Сховавшись у затишку рідного герцогства Ферроу, узурпатор Регал Провісник виснажує країну захмарними податками і тероризує всіх, хто посмів кинути йому виклик.

«Фортеця Мовчання» перша книга із циклу «Оксиморон». Оксиморон — літературний прийом, що поєднує два суперечливих слова і надає їм нового смислового звучання.

«1984» – роман вважається одним із найвідоміших творів у жанрі антиутопії, що попереджає про загрозу тоталітаризму. Був написаний в 1940 році, але він має неабияку актуальність і сьогодні.

«Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето» — документальний роман про жінок, які допомогли перетворити єврейські молодіжні групи у Польщі на осередки опору для боротьби з нацистами. Деякі з дівчат були ще підлітками, коли стали свідками жорстокого вбивства своїх сімей і сусідів, ґвалтівного знищення їхніх громад. Їм довелося зробити вибір: захист чи порятунок, боротьба чи втеча.

Ласкаво просимо до Стенгоупа! Безпечний район. Пристойні сусіди. Рай для родин із дітьми. Рай, у якому кожний ховає за дизайнерськими гардинами власне пекло.

Чергове видання творів Ю. М. Косача містить роман «Чортівська скеля» та повість «Дивимось в очі смерті», у яких автор звертається до подій, які мають подекуди автобіографічний характер і пов’язані з діяльністю українського підпільного спротиву польській політиці пацифікації та денацифікації західних українських земель у період між двома світовими війнами, що недостатньо висвітлено в українській історіографії.

«Цвинтар для божевільних» — другий роман венеціанської трилогії Рея Бредбері, до якої також входять «Смерть — діло самотнє» і «Нехай усі уб’ють Констанс».

«Фальшивомонетники» (1925) — знаковий роман Андре Жіда, що вплинув на розвиток французької літератури першої половини ХХ століття. Центральною темою твору є фальш — як у буквальному, так і в переносному сенсі. Бернар тікає з батьківського дому в пошуках свободи та власного шляху. Юний Олів’є приховує свої почуття, що штовхає його на необдумані вчинки. Письменник Едуар прагне створити новаторський роман і водночас допомогти своїй подрузі вирватися з тенет брехні. Чи вдасться героям подолати життєві випробування й віднайти власний сенс існування? І чи готові вони прийняти правду про себе — попри всю її болючість?

Німеччина програла Першу світову війну, поки лейтенант 6-го батальйону шлезьких піонерів Алоїс Покора лежав без тями в берлінському шпиталі.

Дівчину-підлітка викрали, але їй вдалося врятуватися і втекти від свого викрадача. Вона переживає глибоку травму і потребує лікування, але поліції терміново потрібна її допомога, щоб затримати злочинця. Дівчина точно має важливу інформацію, проте не хоче нею ділитися.

Даяна Вуд шукає чуттєвість усередині себе через досвід інших: бере в жінок інтерв’ю, малює портрети з їхніх слів, заохочує поділитися своїми потаємними бажаннями. Її проєкт поступово розвивається, проте Даяна все ще соромиться розповісти про нього навіть найближчим, хоч це справа, яка її захоплює.

Треба десять разів народитися, аби пережити все, що припало на долю шляхетного вовка на ймення Казан. Своє прізвисько він отримав від людей, бо в його жилах змішалася кров безжального хижака та собаки. Він спізнав підлість і жорстокість людини та обрав волю. Але пішов один супроти вовчої зграї, коли смерть загрожувала беззахисній жінці… («Казан»)

Згодом казали, що все це почалося того дня, коли відомий лікар, знаний учений, заявив про неприпустиме. Посилаючись на докази, він сказав: будь-яка смерть людини до досягнення нею 120 років передчасна. Тоді вся країна наче з’їхала з глузду і поринула в хаос. ЗМІ поширювали інформацію про смертельний вірус. Людьми почав правити страх. А влада країни вдалася до драконівських методів обмеження свобод громадян. У центрі дивовижних доленосних подій опинився молодий інженер Том. Світ, у якому він жив, поступово перетворювався на якусь антиутопію. Однак Томів друг, ексцентричний грек, переконаний: комусь вигідні паніка й страх, у які занурили людей. Адже у такий спосіб ними легше керувати. Том і його друг єдині, хто готовий докопатися до істини. Бо лише так вони зможуть повернути свободу. І не лише собі. А й усьому людству.

Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.

Суддю Конституційного Суду Себастьяна Сендала звинувачують у вбивстві. Боронити його береться адвокатка Йоанна Хилка, яка любить Iron Maiden і має клопоти з міцними напоями. Вона отримує чорну троянду з попередженням «не лізти в цю справу», проте не зважає на погрозу. Несподівано суддя зникає, залишивши дивного листа з натяком на самогубство. Преса вважає: втік, отже, винен. Але коли Сендал нарешті з’явився і постав перед судом, зникла сама Хилка.

До видання ввійшов нарис життя та творчості письменника («“Чарівна Україна” Юрія Косача у європейському вимірі»), а також його довоєнна проза — збірки «Чорна пані», «Чарівна Україна», «Чад», «Клубок Аріядни», «Тринадцята чота», оповідання «Глухівська пані», у яких відтворено історію «чарівної України» ХІІ–ХХ століть у драматичних перебігах життєвих доль її окремих персонажів.

У тихому шинку провінційного містечка немає нічого цікавого. Але саме сюди прямує Хроніст, не раз наражаючись на небезпеки. Винагородою за наполегливість стане зустріч із легендою. Чоловіком, про якого знає весь світ. Королевбивця розкаже йому свою справжню історію.

Опублікований у 1914 році роман Нацуме Сосекі «Серце» (в оригіналі: «Кокоро», у перекладі з японської — «Серце, душа, сутність») — це зворушлива історія товаришування двох чоловіків, юного студента і загадкового інтелектуала, якого юнак називає «сенсей».