Проза

У романі «Мешканці міражу» (1932) Лейф Ленґдон разом зі своїм другом Джимом опиняються в центрі загадкових подій. Усе розпочинається три роки тому, коли головний герой вирушає до Монголії з етнографічно-археологічною експедицією. Там він знайомиться з давнім народом уйгурів, які вважають себе нащадками великої раси. Плем’я визнає Лейфа за Дваяну – героя з далекого минулого, що відродився. Ленґдон схожий на нього, а також має незвичайну здатність до вивчення різних мов. Лейф бере участь у зловісному ритуалі, щоб закликати Калк’ру. Але той, кому відповіло божество, і сам рано чи пізно має прийти на його поклик. Після цього пригоди Лейфа та Джима тільки розпочинаються.

До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, ввійшли вісім оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки.

Седрік переїжджає до невеличкого містечка у Шотландії разом зі своїм батьком і гадки не має, які пригоди чекають на нього попереду.

Майже 150 майстерно написаних оповідань має у своєму творчому доробку американський письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940).

«Дивна хатинка на стрімчаку в імлі» — збірка містичних історій американського письменника Говарда Лавкрафта (1890—1937). Томас Олні приїздить у Кінґспорт, щоб викладати в коледжі. Він знайомиться зі Стариганем, що вміє розмовляти з пляшками. Від нього вчитель дізнається про будинок на скелі, в якому відбуваються дивні речі. Томас вирішує піднятися на стрімчак, але після цього його життя повністю змінюється.

Роман «По той бік раю» — це історія зайвої людини по-американськи. Еморі Блейн мав чудову освіту, великі гроші, звик отримувати все, чого бажає. Але смерть товариша, розорення сім’ї, неможливість через бідність одружитися з коханою дівчиною цілком змінюють його характер.

У книжці «Гітара, кості, кастет» зібрано тринадцять новел, створених у середині 1920-х. Тема, яка їх об'єднує, — кохання. Персонажі яскраві, романтичні, молоді. Але також схильні до марнування життя, прагнуть до багатства й досягнення «американської мрії».

W noweli „Za chlebem” porusza temat polskich pracujących migrantów.

Норвезького письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури за 1920 рік Кнута Гамсуна (1859–1952) називають майстром психологічної прози, якому відкривалися найменші порухи людської душі. Особливо проникливо й емоційно звучить у творах прозаїка тема кохання, але переважно трагічного.

Це історія про непрості, але водночас неймовірно пристрасні стосунки, наповнені шаленою жагою, палкою хіттю та неординарними еротичними вподобаннями.