Проза

Вона не лише заторкує найтонші нюанси почувань зневаженої жінки, покараної за перелюб, а й зображує спектр взаємин членів пуританської громади часів, коли активізувалися «відьомські процеси».

У створеному на фактичному матеріалі романі-хроніці, який вирізняться гостротою сюжету, виразністю літературних прийомів, автор розкриває протиборство й таємні операції розвідок Антанти і Троїстого союзу в складних драматичних колізіях Першої світової війни(1914–1918 рр.).

«Біла кімната» - психологічний роман про п'ятьох незнайомців, які прокидаються замкненими у дивному просторі без виходу. Їхня спільна ізоляція стає випробуванням для розуму й душі: характери стикаються, переплітаються й оголюються, поступово відкриваючи одне одному правду на те, що ж це за місце, як вони тут опинилися, і головне - як їм знайти вихід.

З якими загрозами може зіткнутися світ, населений мудрими Відаючими і містичними народами — вампірами, некромантами, перевертнями, ельфами, кожен з яких володіє своєю магією?

Двадцять років тому сім’ю Сайруса Гевена вбили. Вижив тільки він - тому що сховався, і його брат - бо він і був убивцею. Тепер брат хоче вийти із закритої психіатричної лікарні.

Одного ранку науковець Сем Андерсон дізнається, що його кохана жінка мертва. Та це лише початок. У вбивстві звинувачують самого Сема і його доньку. Докази неспростовні. Їх засудять. Заради порятунку доньки Сем зізнається в убивстві, якого не скоїв. Машиною Абсолом, яку винайшли Сем із друзями, найстрашніших злочинців світу замість смертної кари засилають у минуле — в епоху динозаврів, — де ті мають доживати віку у вигнанні. Сем приймає свою долю. Але його донька Аделіна — ні. Вона розпочинає боротьбу. За звільнення батька, за виявлення справжнього вбивці, за майбутнє. Утім, Аделіна знаходить більше запитань, ніж відповідей. Усі навколо мають таємниці. Та головна таємниця сягає в минуле, теперішнє і майбутнє. Чи зможе вона її розгадати і чи на усі запитання всесвіт дає відповідь?

Перше кохання залишає найяскравіші спогади та емоції. Зустрівши Клару, Бенджамін зрозумів, що їм судилося бути вдвох. Провівши разом два роки, молода пара була впевнена: це назавжди. Однак прикра подія роз’єднала їх в останню ніч в університеті й відтоді кожен пішов власним шляхом. Двадцять років по тому Клара має чудову роботу та чарівного чоловіка, її життя здається успішним. Але думками вона постійно повертається в часи, коли була справді щаслива разом із Бенджаміном. Клара не знає, як склалася його доля та чи варто ворушити минуле. Теракт у рідному містечку відкидає її сумніви. Жінка кидає все, аби знайти Бенджаміна та впевнитися, що з ним усе гаразд. Одна подія зруйнувала їхнє щастя. Але чи зможе інша возз’єднати закоханих, повернувши їм втрачений час?

Українська письменниця, громадська діячка Наталія Кобринська (1855–1920) походила із роду Озаркевичів, відомого своєю культурно-просвітницькою діяльністю. Освіту здобула самотужки. У 1880–1890-х роках стала однією з ініціаторок феміністичного руху в Галичині, організувала у Станіславі «Товариство руських женщин», видавала два жіночих альманахи: «Перший вінок» (разом з Оленою Пчілкою) та «Наша доля». У своїй літературній творчості, як і в громадській діяльності, головну увагу Н. Кобринська приділяла висвітленню трагічної долі жінки.

«Пасажир» — роман неймовірного напруження від автора «Семи днів таліону».

Танхельм — королівство морфів, на половину людей, на половину тварин, яким править Джайна Благородна.

«Чотири мільйони» — одна з 12-ти збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

Пів року тривають розшуки зниклого безвісти відомого письменника Андріяна Чумака. Група зацікавлених осіб залучає до розшуку колишнього кримінального експерта, створивши для цього приватну детективну агенцію.

Про характер Оксани в універі ходили легенди — вона відшивала кавалерів на раз-два.

Мати Віктора Манчіні перебуває в лікарні для душевнохворих. Догляд за нею відчутно б’є по кишені, проте Віктор, як відданий син, вигадує надзвичайний спосіб заробітку.

Роман «Чоловік на ім'я Уве» - літературний дебют популярного шведського журналіста, блогера Фредріка Бакмана. Книжка вийшла у 2012 році. На сьогодні продано більше п'яти мільйонів примірників. Роман «Чоловік на ім'я Уве» - смішна, іронічна, зворушлива та мудра історія про людей, які через ті чи інші причини стали непотрібні суспільству. Твір про щоденну мужність жити і бути собою. Уве - добрий буркотун, якого неодноразово випробовувала доля. Вийшовши на пенсію, втративши кохану дружину, він змушений наново відшукувати сенс буття. Та чи хоче цього Уве? Яким би сумним не був його вибір, на чоловіка чекає ще багато любові, дружби і пригод. У Швеції книжку було екранізовано, фільм за романом Бакмана входить до списку найпопулярніших стрічок країни всіх часів. Роман став бестселером за версією New York Times, отримавши схвальні відгуки як літературних оглядачів, так і читачів.

Коли стає відомо, що військо Кроноса планує проникнути в Табір напівкровних через легендарний лабіринт Дедала, Персі з друзями вирішують самі спуститися в таємничі тунелі, відшукати старого винахідника та впевнитися, що нитка Аріадни — ключ до проходження лабіринту — не дістанеться Кроносові.

Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі. На жаль, постать цієї султани маловідома в Україні.

Після подій, які відбуваються в першому романі, минуло п’ять років. Віана вже з двома доньками переїхала в паризький район Монмартр, де намагається продовжувати справу свого життя — створювати магічний шоколад. Однак бізнес іде вкрай неуспішно, Анук перетворилася на бунтівного підлітка та все гірше ладнає з матір’ю, а саму Віану зсередини розривають страхи й невпевненість у майбутньому.

«Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше.

Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.

«Син роду» — це розповідь про двох жінок, які застрягли в густому павутинні традицій та звичаїв щодо класової та гендерної нерівності і материнства.

У переддень нового, 2000-го, року на чотирьох працівників відеопрокату скоєно напад. Дивом вижила тільки Елла. Поліція швидко знаходить підозрюваного в різанині, але той безслідно зникає.

У романі «Енн із Інглсайду» Енн і Гілберт із п’ятьма дітьми живуть у містечку Глен Сент Мері. Подружжя разом уже п’ятнадцять років. Діти зростають, знаходять друзів, пізнають радість і горе, правду та брехню. Життя постійно випробовує Енн, адже їй треба бути і доброю матір’ю, і мудрою жінкою, і гостинною сусідкою. Вона вкотре знаходить силу, любов та підтримку у своїх найрідніших.

У цій книжці відомий зоолог, письменник і захисник тварин Джеральд Даррелл з притаманним йому гумором описує подорож до Британської Гвіани. У пошуках тварин для англійських зоопарків він разом зі своїми друзями відвідає селище із заманливою назвою Пригода, простору гвіанську савану й дивовижний Річковий край. Із його розповіді, просякнутої любов’ю до дикої природи, ви довідаєтеся про звички лінивця, лови на мурахоїда й каймана, незвичну жабу, що вирощує своїх малят у «кишеньках», та ще багато цікавого про звіроловецьке ремесло, яке може бути важким і сповненим розчарувань, але ніколи не буває нудним.

Це відверта історія людини, що зробила важкий вибір і не завжди розуміє, як з ним жити.

Автобіографічність прози Уласа Самчука дістала логічне завершення в його публіцистичних творах. Це, зокрема, уміщені в цьому виданні зібрання спогадів, репортажів, щоденникових нотаток, нарисів та есеїв, які розповідають про події Другої світової війни («П’ять по дванадцятій», 1954), життя українців у таборах для переміщених осіб («Планета Ді-Пі», 1979), українську громаду на американській землі в рамках організації Українського Народного Союзу («Слідами піонерів», 1980). Сам автор, якого називають українським Гомером ХХ століття, так характеризував своє творче кредо: «Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю».

У дитинстві Шон, Джиммі і Дейв були друзями. Одного разу на їхню вулицю під’їхала дивна машина. Дейв сів у неї, а за кілька днів повернувся. Зовсім іншим. Те, що сталося, поклало край їхній дружбі і назавжди змінило всіх трьох.

Поетична й емоційна історія жінки, яка з дитинства шукає своє місце у світі, сповненому несправедливості, болю та краси. Головна героїня, наділена даром розповідати історії, опиняючись у вирі яскравих подій, змінює долі людей і формує власну ідентичність.

Одна невдача тягла за собою іншу, невпевненість росла — і ось успішна дизайнерка перебивається випадковими заробітками і боїться співбесід.

Роман «На чужині» — про свободу й неволю, пошук власного «я», — змусить замислитися про рамки: як ті, що вибудовує суспільство, так і ті, у які кожен заганяє сам себе — рамки, за межі яких не втечеш, як можеш втекти, покинувши країну.

«У затінку дівчат у цвіті» — другий роман циклу «У пошуках втраченого часу», уперше опублікований у Франції 1919 року й удостоєний Гонкурівської премії. У цьому творі автор заглиблюється в теми кохання, пам’яті та соціальної динаміки в контексті життя французького суспільства. Оповідь зосереджено навколо досвіду й роздумів молодого героя в підлітковому віці, коли він налагоджує стосунки з різними персонажами. Перші зустрічі, перша дружба, перше кохання... Уважаючи, що він іще на порозі життя, п’ятнадцятирічний оповідач раптом відчуває біль, завданий усвідомленням законів часу. Це етап переходу від дитинства до дорослості, де на шляху від мрії до реальності часто виникають і зникають міражі. Описуючи почуття й роздуми свого героя, М. Пруст розкриває поєднання найзворушливішого ліризму кохання та найглибших екзистенційних страждань особистості.