Проза

Все, що відбувається на сторінках роману "Слідопит" Фенімора Купера, стосується кінця 50-х років XVIII століття і пов’язане насамперед із війною. У цій книзі ми знову зустрінемося з улюбленим героєм Купера Натті Бампо-Слідопитом, розвідником англійської армії. Він, як завжди, відважний, винахідливий, шляхетний, непримиренний до невиправданої жорстокості, мріє про мирне і чесне існування, засуджує расову зарозумілість колоністів.

Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…

«Це безумство» — твір з трьох нарисів («Аґлая», «Елізабет», «Сидонія»), який було опубліковано в шести випусках журналу Hearst's International-Cosmopolitan з лютого до липня 1929 року. Перший випуск мав підзаголовок «Чесний роман про кохання від людини, яка написала "Американську трагедію"». Т. Драйзер вважав цей твір найбільш значущим та особистим у його доробку. У ньому письменник розповідає три дуже дивні історії кохання, що трапилися з ним після розлучення з першою дружиною. Як зізнавався сам автор, у його житті романтичні стосунки завжди відігравали першорядну роль. Вони тонізували його, розбурхували думку та зміцнювали дух. З одного боку, це пристрасні любовні історії, сповнені ліризму та захоплення жіночою красою. З іншого — відверта сповідь людини, яка не змогла втриматися від спокус і зруйнувала багато своїх стосунків.

Перед нами постає зовсім несподіваний і трохи загадковий Любко Дереш...

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.

Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…

До видання ввійшли новели Марка Черемшини із циклів «Верховина» та «Парасочка», в яких він змалював життя гуцульського селянства за польської влади, а також ранні твори письменника — його перше оповідання «Керманич», вірші, поезії в прозі й твори для дітей.

«Безхатьки та приблуди» — одна з 12 збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

Нік та його брат, Алан, усе життя криються від магії. Маги та демони вбили їхнього батька та довели матір до божевілля. Маги полюють на сім’ю Райвзів через амулет, який украла Нікова мати — амулет, що підтримує її життя — і потрібен він їм настільки, що лиходії не погребують новим убивством.

З богемного Парижа до Проскурова повертається витончена красуня, донька місцевого комерсанта Інеса Путс.

«Захоплюючі розповіді» Алі Сафі належать до найпопулярніших творів перської літератури. Вже понад чотириста років цю книгу читають у країнах, де поширена перська мова та близькі їй таджицька і фарсі-кабулі: в Ірані, Афганістані, Таджикистані, окремих районах Узбекистану, Пакистану та Індії. Остаточна її редакція була завершена письменником у 1533 році. Назва книги «Латаїф ат-таваїф» («Жартівливі оповідки про людей різних верств») якнайповніше відображає її зміст — у ній письменник зібрав усе найцікавіше і найкраще із арабської та перської класичної літератури. «Захоплюючі розповіді» можна справедливо назвати першою антологією перського гумору — дотепного, лагідного і повчального.

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

Львів — це маленький Париж. Так кажуть, і частково із цим можна навіть погодитися. Ці міста пасують одне одному, як круасани до кави. Вони дихають особливою атмосферою пристрасті та романтики. До них хочеться повертатися знову й знову... Проте якщо у Львові панує гармонія й затишок, то щодо Парижа таке можна сказати лише про його історичну частину, яка разюче контрастує з периферіями...

Лінія життя людини є прямою, однак, потрапивши в замкнений простір острова, вона може перетворитися на коло чи своєрідну спіраль.