Сучасна українська проза

У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої масковії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з масковією. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

«Пройдисвіти» — це карколомні пригоди, авантюри, пристрасті, ризик, справжня дружба і помста заради справедливості. Героїв чекають далекі країни, втрати, розчарування і великі гроші. Розпочавши небезпечну гру проти можновладців і кримінальних авторитетів, вони вийшли з неї переможцями.

Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Сьома й восьма книги «Галицької саги» охоплюють останні роки Другої світової війни та шлях до незалежності України. У «Часі нескорених» галичани остаточно втрачають ілюзії: хтось вступає до дивізії «Галичина», інші — до УПА. Одні гинуть у «бродівському котлі», інших чекає боротьба з новим ворогом — радянською владою. У романі «Серпень дев’яносто першого» ми прощаємося з Перетином. Майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися в далекому Сибіру. Улітку 1991 року учні місцевої школи випадково натрапляють на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще в сорокові роки.

«Нічия Земля» — перша книга одноіменної тетралогії Яна Валєтова. Головний герой намагається вижити в новій реальності й врятувати тих, кого ще можливо.

Загадковий незнайомець телефонує до письменника з пропозицією показати йому загублену скарбову печеру, де колись зустрічалися гетьман Мазепа та шведський король Карл ХІІ. Заінтригований автор вирушає в дорогу, де зрештою знаходить неймовірний скарб: сучасний партизан передає йому давній рукопис спогадів свого діда про повстанську боротьбу проти московських окупантів у 20-х роках минулого століття.

Збірка “Про що він мовчить” — це особисті історії, які руйнують стереотипи, показують очікування від чоловіків з боку суспільства і розвінчують міф про “справжнього чоловіка”. Це розмови на кухні, відверті роздуми про важливе, можливість озвучити те, про що завжди мовчав. Чоловіки, це книжка про вас і для вас. Жінки, це книжка про те, про що ви точно запитували чи хотіли б дізнатися у чоловіків.

Талановитий хірург Антон отримує несподіваний спадок — хату в провінційному Жашкові. Та замість того, щоб продати її, вирішує пожити в місті свого дитинства. А якщо пощастить, то й відкрити там власну клініку. Але вже наступного дня знаходить у льосі труп. Надалі події розвиваються блискавично і вони явно мають кримінальний ухил. А фігуранти причетні до псевдорелігійної секти.

Архітекторка Віра живе в Парижі спокійним життям із чоловіком-французом і дочкою-підліткою, аж поки її не будить дзвінок: «Ти що, спиш?! Там Київ і Харків бомблять!». АТОвець Атрей залишає мирний Амстердам, щоб знову захищати Україну. А школярка Матільда з Бургундії зустрічає дивного чоловіка, що винаймає будинок над озером у її родичів. Щирість і таємниці, радість і біль, дружба, кохання і втрати — намагання знайти й зберегти себе у вирі подій. А може, таки зустрітися на вітряному пляжі.

Роман «Петрикор — запах землі після дощу» проговорює й реалізує у слові травми, які залишає в нас полум’я війни.

…Власнику кафе «Артист» відомо про його відмінність від решти людей. Проте він навіть не здогадується, чому потрапляє у вир зіткнення інтересів чужоземних спецслужб. Змушений грати роль загадкового емісара у далекій країні, колишній актор тепер вже по-справжньому балансує краєм прірви. Та як висловився сам автор — це книжка про Мрію. Адже навіть за крок до загибелі його герой намагається вперто просуватися до здійснення мрії усього свого життя…

Біля залізничного насипу неподалік від кордону з Польщею знайшли непритомного молодого чоловіка. Отямившись, він заговорив дивною мовою, якої ніхто не розумів, а невдовзі посеред ночі зник з лікарні. Що змусило цього загадкового пацієнта, що втратив пам’ять, долати шлях до самотньої хатини на узліссі, що так манила його у дивних снах? Які таємниці відкрило йому згодом невеличке поліське село Тирличі, у якому, як у краплі води, відбилася історія України багатостраждального XX століття? Доля родини Буслів несподівано, драматично і романтично переплелася з долею ромської сім’ї Ковачів, яка, втікаючи з Варшави від німецьких нацистів, опинилася у цій затишній місцині Волині.

Це історія усвідомлення власної тілесності. Історія про ілюзії та заборони, сором і невпевненість у собі, дружбу та перше кохання. Та насамперед це книжка про формування дівочої сексуальності, історія про неідеальне й болісне дорослішання.

Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися...

Молодість професорської доньки Лідочки Вербицької здається безхмарною: турботлива мама й коханий чоловік, гарна квартира, перспективна робота. Але родина дівчини має чимало темних таємниць, і Лідин брат, що ніколи не виходить з кімнати, - не єдина маріонетка в руках матері!

«Холодний йде, кривавого веде», — перешіптуються морфи Танхельму. На Самотньому острові зріє сила, що давно чекала свого часу. Тенебріс шукає нове вмістилище та спосіб загасити сонце, а Селіній, який очолює Обитель Чорнокнижників, готовий на все, щоб впустити в Танхельм Справжніх Богів — Позамежних. Для їхнього приходу потрібні уламок Первісного Духа та браслет роду Темних, захований у руках останніх його нащадків. Марлена Темна, підлітка, що досліджує власні сили, стає несподіваним центром хаосу. Заборонені почуття морфині кидають виклик усьому, у що вона вірила, і стають проблемою для королівства. Доки політичні інтриги, старі секрети й древня магія переплітаються, загроза міцніє. Танхельм отримає нових ворогів, але з ними повернуться і давні друзі. У світі, якому загрожує вічна темрява, морфи змушені обирати, кому довіряти таємниці.

Що, якби твоє життя раптом почало римуватися з вигадкою?

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

«Де немає Бога» — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

Молода, вродлива й успішна жінка, професіоналка своєї справи піддається на вмовляння і погоджується на участь у державній «авантюрці» — офіційному працевлаштуванні за кордоном. На календарі — 1993‐й рік, у паспорті молодої українки — штампик: «Виїзд у всі країни світу»… Та офіційна складова не полегшила, а радше навпаки — ускладнила життя 40 дівчат, які наважилися випробувати долю й досягнути фінансового успіху на чужині. «Пригоди» українок починаються вже на кордоні, і тим халепам, здається, не буде кінця-краю.

1942 рік. Проскурів. Німецькі війська окуповують місто, у середмісті створено гетто, на східній околиці — табір для військовополонених. Яків Ровнєр, якому вже пішов 73 рік, потрапляє до гетто. Однак навіть окупантам відомо, хто він, тож йому роблять пропозицію: свобода та можливість допомогти людям у концтаборі в обмін на збір інформації.

Чужа смерть тривожить лише тоді, коли відчуваєш загрозу для власного життя. Так завжди думала заступниця міського голови красуня Емілія Мельник, аж поки у горах не знайшли мертву дівчину з дивною раною на шиї. Ба більше: тіло таємничим чином перемістилося, наче покійна юнка сама перебралася з одного місця на інше. І сталося це того дня, коли у місті з'явився новий незвичайний переселенець, а молодша сестра Емілії Марта оголосила, що лихо, страшніше за війну, неминуче.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Русин Іван Мерва, як тоді називали українців, капрал австро-угорської армії, перебігає на бік ворога під час Першої світової війни. У новій ролі бере участь у боях як проти своїх колишніх господарів, так і проти більшовиків. У складі чехословацького корпусу воює на території російського Поволжя. У 1920 році доля закидає його в Далекосхідну Українську Народну Республіку «Зелений Клин». Опісля проживає в Чехословаччині, з якої вимушений утікати після приходу німців у 1938 році. Опиняється на території України, що входила тоді до Радянського Союзу. За примхою долі навчається у Московській школі особливого призначення НКВС. Потрапляє в скрутні обставини й під час Другої світової війни. Після її завершення опиняється у перевірково-фільтраційному таборі 0333. Потім переїжджає до США. Перипетії довгого життя перетворили його на справжнього українця. Повертається на батьківщину свого батька в місто Тернопіль на святкування річниці з Дня Незалежності України у 1992 році.

Гамбург, наші дні. Науковця Александера Бунге знаходять мертвим у власному кабінеті. Він був одним з учасників експериментів з виявлення гравітаційної аномалії в кристалах. Агент спецслужби Маркус Бруннер починає розслідування.

СРСР, 70-ті роки. Повертається на Батьківщину із заслання Петро Луцик, та випробування для його роду не закінчуються.

Париж, весна 1923 року. Місто Сонця, як і вся Європа, поволі приходить до тями після Великої війни.

Жоден із нас не застрахований від невипадкових випадковостей, навіть якщо й не схильний до авантюр. Книжка сучасна і за стилем, і за змістом. Сюжет захопливий. Жіночий детектив — це круто! Це не зовсім звично. Прочитайте — переконаєтесь.

Три сестрички народилися в один день, але які ж різні характери мають! Між ними довгий час не було злагоди, і лише народження в однієї з них «сонячної» дитини змінить не лише їхні світогляди та стосунки, але й саме життя.

У ніч проти Різдва може трапитися що завгодно — чарівне, несподіване, загадкове, а іноді навіть лячне.

У збірці представлено літературні та графічні твори юної авторки — щирі, самобутні, пронизливі. Вона могла ввійти в історію як одна з яскравих представниць нової української культури, але злочинні дії режиму РФ обірвали життя талановитої мисткині.

Совєти хазяйнують у Львові, містяни змушені миритися з нестачею найнеобхідніших товарів, а Марко Крилович досі працює на НКВД.

Події роману переносять нас у спекотний травень 2014 року. Україна змінювалась. На Сході розпочиналась війна. Одне за одним під тиском озброєних сепаратистів міста переходили під їхній контроль. Розбалансована українська влада, військо та правоохоронні органи не хотіли і не могли цьому протистояти. Але організованим групам патріотів і збройних сил все ж вдавалось чинити опір і стримувати швидкий наступ ворога. У романі йдеться про успішну операцію, яку в 2014 році провели майданівці з вивезення державних цінностей і документів з уже не підконтрольного українській владі Луганська. Головні персонажі — відомі читачам з роману «Такий шалений рік». З ними — майданівські побратими, які легко погоджуються на ризикові операції і блискуче здійснюють їх. Незважаючи на тисячі перешкод, зради та підступ. Автор зі знанням матеріалу передає тогочасний майданівський побут, життя і настрої в містах, що контролюють бойовики. Історія викладена доступною мовою, з легким гумором, цікавими персонажами і блискучими описами. Хвилююча любовна лінія, закручений сюжет із несподіваними розв’язками сподобаються широкому колу читачів.

Тарас Адамович Галушко вирушає в Чернівці, щоб встигнути розкрити давню справу «збирачів гіацинтів» — викрадачів людей. У Києві тим часом відбувається зухвале пограбування Купецького банку, тож Яків Менчиць починає полювання на вправного ведмежатника. У Чернівцях старий слідчий поринає в розслідування вбивства біля ратуші та пошук давніх сувоїв у стінах Резиденції митрополитів Буковини та Далмації. Однак, можливо, слідчий зробив помилку, поїхавши з рідного міста, адже «збирачі гіацинтів», використовують для полювання на своїх жертв Контрактовий ярмарок. До того ж можуть загрожувати його секретарці — Мірі Томашевич, яка лишилася в Києві.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.