Сучасна українська проза
«Лють» Євгена Стеблівського — це справжня сага про кожного з нас у перші місяці великої та жахливої війни, захоплива панорама подій, що розгорталися під Києвом і на півдні України.
До оселі поліського селянина Якова Меха потрапляє чужа дівчина, яка ставить просте, на перший погляд, запитання: «Діду, а ти любив?» І накочуються хвилі спогадів: про далеке дитинство, про перше драматичне кохання із сусідською дівчиною, про велику любов, яка принесла і сімейне щастя, і сповнене радощів, здобутків і втрат життя довжиною в ціле століття…
Коротке оповідання — це вищий пілотаж, вершина майстерності прозаїка, і рідкісні автори наважуються працювати у цьому жанрі. Марині Єщенко у збірці «Хороша пам'ять» це вдалося.
Магічний реалізм, у якому життя людства навіки поєдналося з посланцями Бога та прислужниками Сатани. Альтернативна історія з відвертим присмаком збочених людських бажань, непристойних сексуальних ігор і дитячих трагедій. Політичний роман, що описує Україну ХХІ століття після закінчення Визвольної війни проти загарбницької Росії. Оповідь про життя чоловіка, жорстокого та всесильного Глави Таємної Поліції України, який, щоб помститися своїм мертвим, змінив хід самої історії. Легенда про Проповідника — чи то людину, чи то істоту, чи то справжнього посланника Бога.
Лисиця живе на межі двох світів — людського та надприродного. Вона людина, яка спеціалізується на запечатуванні могил. Звичайна робота, коли поруч з тобою в одному місті живуть відьми, вампіри, перевертні, а мертві періодично повертаються з того світу, аби полювати на живих.
Сьома й восьма книги «Галицької саги» охоплюють останні роки Другої світової війни та шлях до незалежності України. У «Часі нескорених» галичани остаточно втрачають ілюзії: хтось вступає до дивізії «Галичина», інші — до УПА. Одні гинуть у «бродівському котлі», інших чекає боротьба з новим ворогом — радянською владою. У романі «Серпень дев’яносто першого» ми прощаємося з Перетином. Майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися в далекому Сибіру. Улітку 1991 року учні місцевої школи випадково натрапляють на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще в сорокові роки.
Опинившись на Межі між країною людей і таємничих альвів, хлопець без пам’яті, якого шукають по всіх закутках континенту, зустрічає сліпу жінку, що називає себе характерницею. Хто вона? І чому у двох незнайомців так багато спільного?
Ці тексти – довге й болісне відлуння останнього десятиріччя життя нашої країни та дзвін, в який б’є в набат сьогоднішня Велика війна.
Талановитий хірург Антон отримує несподіваний спадок — хату в провінційному Жашкові. Та замість того, щоб продати її, вирішує пожити в місті свого дитинства. А якщо пощастить, то й відкрити там власну клініку. Але вже наступного дня знаходить у льосі труп. Надалі події розвиваються блискавично і вони явно мають кримінальний ухил. А фігуранти причетні до псевдорелігійної секти.
Згоріла хата коваля Бориса Циганчука. Пожежники виявляють у ній обгорілий труп. Виявляється, що це не коваль, а хтось інший. Майор поліції Артем Нагорняк, який береться за розслідування, встановлює, що Борис Циганчук на запрошення професора Вознесенського поїхав на виставку власних робіт у Париж. Хто ж тоді згорів у його хаті? І чому професор Вознесенський приховує своє істинне обличчя?..
Четверта, п’ята і шоста книги «Галицької саги» охоплюють період 1929—1942 років, коли Європа невпинно наближалася до нової війни, яка зрештою вибухнула. У «Майбутній силі» йдеться про пацифікацію, що стала відповіддю Польщі на діяльність ОУН, і про політичну напругу, яку відчули навіть у селі Перетин. У «Ante bellum» змінюється покоління: молодь обирає між землею, боротьбою чи еміграцією, а конфлікт між «стариками» й молодими радикалами поглиблюється. У «Невиправданих сподіваннях» українці зустрічають Червону армію як визволительку, але незабаром нова влада приносить репресії, виселення і страх. А далі — надії на німців, які швидко перетворюються на розчарування: гетто, депортації до Німеччини, новий поділ України.
Розкішний пансіон у Карпатах, повністю відрізаний від світу через негоду. Мертвий чоловік. І гості, які не можуть покинути будинок, де сталася трагедія.
Подіям із життя юного Османа Другого у перші роки його правління присвячена друга книга роману. В ній ідеться про палацові інтриги та боротьбу сановників за вплив на недосвідченого султана, який мав серйозні політичні й військові амбіції. Яку роль у вирі цих подій відігравала кохана дружина Османа Другого – українка Мелексіма? Та як почувались у Старому палаці владні жінки Кьосем і Халіме, котрі занапастили валіде Махфіруз? Про все це оповідається у другій книзі роману. Перша книга має назву «Кохання шехзаде» (2025 р., видавництво Богдан).
Чужа смерть тривожить лише тоді, коли відчуваєш загрозу для власного життя. Так завжди думала заступниця міського голови красуня Емілія Мельник, аж поки у горах не знайшли мертву дівчину з дивною раною на шиї. Ба більше: тіло таємничим чином перемістилося, наче покійна юнка сама перебралася з одного місця на інше. І сталося це того дня, коли у місті з'явився новий незвичайний переселенець, а молодша сестра Емілії Марта оголосила, що лихо, страшніше за війну, неминуче.
Прощальна записка Любові Фролової свідчить про самогубство. Та в цю версію не вкладається те, що з помешкання покійної зник унікальний артефакт з непростою історією. Усі попередні власники діадеми скіфського царя помирали насильницькою смертю. Тож чи стала винятком пані Фролова?
У цьому романі психотерапевт Володимир Станчишин намагається розказати історії, де кожен має вирішити щось своє. Вони не завжди прості, не завжди зрозумілі й не завжди аж надто причесані. Але це історії про війну та про нас у цій війні. Про те, як ми пливемо кожен у своєму човні до омріяного берега перемоги, але подорож ця довга й виснажлива, і статись під час неї може так багато…
У збірці представлено літературні та графічні твори юної авторки — щирі, самобутні, пронизливі. Вона могла ввійти в історію як одна з яскравих представниць нової української культури, але злочинні дії режиму РФ обірвали життя талановитої мисткині.
Руда кішка Глорія раптово прокидається і розуміє, що її дому більше немає. Стіни розсипалися пилом, у проломах гуляє холодний вітер, а там, де колись була підлога, - бездонне провалля. Удалині виє страшний металевий пес, а внизу ходять якісь пройдисвіти та залізні звірі, що плюються вогнем…
Головний герой саги, Федір Стрепет, став власником таємничої родинної реліквії — стогривневої банкноти УНР, яка містить зашифровану інформацію про кимось залишений скарб. Кмітливий український студент здогадався, що номінал означає комірку в банку, а номер банкноти — ключ до неї. От тільки про саму фінансову установу та її місцерозташування жодних думок не виникає. Крім однієї: навряд чи скарби лежать в українському банку. Та не дали забути Феді про цю історію, мабуть, самі небеса, бо за програмою обміну студентами Стрепет опиняється у Великій Британії. Тепер йому для пошуків відкритий цілий світ. Ось і починається найцікавіше.
Таємнича містика, відверта еротика, божевільна кримінальна історія... Анастасія ніколи не була вірна своєму чоловіку, а невдовзі після його загадкової смерті отримала приголомшливу звістку: її призначення — народити для світу диявола. Жінка мало не збожеволіла, та її коханець, отець Серафим, обіцяє не допустити до гріха. Але здається, ніби він у змові з нечистою силою...
Красиве життя, про яке Макар мріяв зі студентства, йому не належить: машина - службова, квартира - чужа, гроші - остогидлої коханки…
«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.
Меланія у свої 26 уже здобула те, про що інші тільки мріють. Вона — авторка популярних графічних романів, має фанбазу й вірних друзів. Здавалося б, це ідеальне життя, але дівчина змушена знову й знову змінювати квартири, боїться виходити з дому та ховається... від нього.
Третя книга роману присвячена укладанню Амасійського мирного договору між Османською імперією та сефевідським Іраном, які воювали протягом сорока років. Велику роль у цій знаковій події зіграла Роксолана, яка листувалася зі сестрою шаха Тахмаспа, Султан-бейгюм. Водночас ідеться про останні роки життя цієї султани-українки, які вона присвятила благодійності та налагодженню стосунків між синами — Селімом і Баязидом.
По її смерті протистояння братів у боротьбі за владу лише загострилось і завершилося втечею одного з них до Ірану. Як на це відреагував старий та хворий султан Сулейман? Та якою у цій справі була роль його доньки Міхрімах із чоловіком Рустемом? Відповіді на ці запитання містяться у прикінцевій книзі роману.
Колись, коли ріки ще не знали дамб, а степи — кордонів, у самому серці Європи, на перехресті імперій і вільних просторів, народилася вільна нація воїнів. Їх звали козаками.
У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої масковії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з масковією. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?
Роман «Тінь сови» — найгуманніший з усіх написаних Шкляром. Кохання та журба, на жаль, часто ходять поруч... Життя Катерини і Степана сповнене любові та світлої поезії. І коли приходить біда — як тінь сови, що вони побачили перед весіллям, — заради спокою дружини Степан ладен пожертвувати всім. Смерть сильніша за кохання? Мабуть, навпаки... Непідвладна часу історія кохання, що надихає та дає надію. Кохання, яке перетворюється на легенду...
Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..
У новому іронічному романі Богдан Кушнір розвиває тему протистояння української й російської розвідок. В основу твору покладено реальні історії, очевидцем яких довелося стати авторові, коли він працював журналістом у Москві, а з початком російсько-української війни служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України.
«Пройдисвіти» — це карколомні пригоди, авантюри, пристрасті, ризик, справжня дружба і помста заради справедливості. Героїв чекають далекі країни, втрати, розчарування і великі гроші. Розпочавши небезпечну гру проти можновладців і кримінальних авторитетів, вони вийшли з неї переможцями.
Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.
Злочин і кара, невідкупний гріх і спокута, батьки і діти, кохання й похіть...
«Школа негідників» — остання частина гостросюжетного циклу-тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.
Цьому рукопису понад 2000 років, і в історії людської цивілізації йому немає місця. Ті, хто його знаходить, приречені: по їхніх слідах вирушає загін безжальних убивць, створений ще за часів Римської імперії. Їхнє завдання — зберігати чистоту християнської віри, і заради цього вони готові вбити кожного, хто загрожує Конклаву.
Дивний дерев’яний куб — дідів спадок студенту Максимові Підгірському. Спадок, який Максим передав своєму викладачеві старослов’янської міфології Далібору Кравцю. Передав і... зникнув назавжди.
