Сучасна українська проза

Для чого Оля Синичка придбала стару хату в селі? Щоб ходити вранці босою по росянистій траві, щоб дихати на повні груди і відчувати — ось воно, моє місце, тут моє серденько.

1991 рік, спекотне літо. Семеро молодиків раптом отримують шанс швидко розбагатіти. На кону — один мільйон, гроші допоможуть кожному з них вирішити власні проблеми. Кожен готовий ризикувати, на карту поставлено все, так щастить лише раз у житті. Заволодіти мільйоном виявилося навіть легше, ніж ці дилетанти собі уявляли. Тепер найважче — розділити скарб. А тим часом пограбовані почали на молодих недосвідчених грабіжників справжнє полювання. Чи вдасться врятуватися, якщо не можеш безпечно повернутися спиною до свого товариша по нещастю... У середині 1990-х літературний дебют «Шлюбні ігрища жаб» відразу викликав неоднозначну реакцію в українському літературному середовищі. Що й зробило дебютанта Андрія Кокотюху знаменитим. Нова редакція роману доповнена післямовою про історію створення книги та її пригоди після публікації. А також є оригінальним документом епохи, котру відчув та зафіксував автор і деякі прикрі ознаки якої в нашому сьогоденні досі проявляються.

Це книжка про вибори, які ми робимо під час війни. Про своїх і чужих. Про совість і зміни. Про дім. І про сильних жінок.

Лікарі та рідні звуть її Анна. В Анни біполярний розлад. Її життя — це нескінченна гойдалка, манію змінює депресія, і це ніколи не закінчується. А ще Анна має в житті дві пристрасті — лекції з історії мистецтва та їх викладач Владислав. 

Трьох чоловіків наворожила стара циганка Єлені: одного від Бога, другого від людей, а третього — най Бог боронить — від нечистого. Бо за кохання і радість материнства муситиме платити таку страшну ціну, що й назвати лячно. І все через «тоту» — ненависну лярву, яка з власної примхи чи волею вищих сил обрала своєю носійкою бідаку Єлену. Темна сутність дрімає, вичікуючи слушної миті, щоб удосталь спити чоловічої сили необачних, які закохаються в Єлену.

Земляний вал як оборонна конструкція відмежовує головного героя від реальності, до якої він неготовий. Стара криниця із застояною водою нагадує йому про важливість чистоти і прозорості. Вірний пес підтримує його навіть у тому, у що сам герой вже й не вірить.

В основі романів «Енна» та «Дожити до весни» — дві неймовірні жіночі історії на тлі складних суспільних реалій України ХХ століття. Кохання і зрада, жорстокість і фальш, складні випробування і непроминальне світло любові... Усього цього вдосталь на життєвих шляхах Ірини, вихованки сиротинця для дітей репресованих «ворогів народу» («Енна»), й Анабель — останньої гілочки колись розкішного родинного дерева, започаткованого коханням поліської красуні та наполеонівського офіцера («Дожити до весни»). В обох сюжетах туго переплетені детективні, психологічні та драматичні лінії.

Про наболіле — ось про що ця книжка. Мабуть, це перша й довгоочікувана розповідь про український «Моссад», чи, якщо хочете — про українську ІРА. Поки що в художньому варіанті, а там — хто знає…

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

Це історія про життя провінційного містечка, де поряд із буденними клопотами існує не менш буденна магія.

Книжка «Вокзал Перпіньяна», названа на честь картини Далі «La Gare de Perpignan», — це сміливий роман з елементами сюрреалізму, в якому загадкова історія загибелі юнака нерозривно пов’язана із життям художника.

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

Доля несподівано дарує лікареві Станіславу Ковачу книгу пророцтв. Що це — шалена удача? Адже тепер неприємності не підстережуть зненацька. Чи навпаки — важкий хрест? Бо наприкінці низки майбутніх подій — втрата коханої, а далі — й власна загибель… Чи зможе той, хто майстерно комбінує на шаховій дошці, прорахувати наперед ходи в реальному житті, де проти тебе грає безжалісна доля, а ціна однієї помилки — патова ситуація, з якої годі знайти вихід?..

Самійло Кішка має вже багато років за плечима, але його розум досі такий же гострий, як і його шабля. Міцно тримає він у руках гетьманську булаву. Ніколи не відступає перед смертельною небезпекою й вчить того ж молодих козаків, на яких покладає особливі надії: Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Івана Сулиму. Адже земля українська та батьківська віра варті того, щоб їх відстоювати ціною життя! Гартуючи тіло й душу у полум’ї боротьби, юний Сагайдачний розпочне нову сторінку свого життя, зустріне вірних друзів і перше кохання.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

38-річний пацієнт божевільні веде щоденник, розповідаючи в ньому про лікарняні будні, прочитані книжки, спонтанні думки і мрії. Не згадує лише про своє минуле, бо так йому наказав лікар. Здавалося б, нічого особливого. Та несподівано чоловік стикається в лікарні з однією загадковою пацієнткою, і в його серці спалахує романтичне кохання, яке спонукає його до рішучих дій. Він викрадає зошит дівчини, де вона детально описує історію свого божевілля.

Детективи відомого українського письменника Олексія Волкова, лікаря за фахом, завжди неординарні. Навіть найдосвідченішому читачеві зазвичай до останніх сторінок не вдається спрогнозувати розв’язку.

Драматична історія життя головної героїні роману “Родинні гріхи” не залишить байдужим жодного читача, який візьме до рук цю книгу. Кохання, дружба і нелегкі колізії долі — ось що привертає увагу до цього твору. Для широкого загалу читачів.

Павлик —  викладач філософії. Він називає себе дрозофілою, мушкою без голосу та без правди.

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

1990 рік. Рід Луциків продовжує боротьбу, хоч і не всі з родини мають однакові погляди на життя, свободу та правду. У Києві спалахує Революція на граніті. Юна студентка Марія, донька Івана Луцика, долучається до протестів. На мітингу вона закохується в палкого страйкаря Олексія. Степан Луцик попереджає брата, що участь його доньки в антирадянських мітингах небезпечна. Та Іван і сам таємно допомагає мітингарям.

«Де немає Бога» — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

У маленькому містечку стається дивне вбивство — хтось отруює доньку і дружину міського голови. Капітан Іван Зуб починає слідство. В цей же час у місто приїжджає журналіст, щоб взяти інтерв’ю у колись відомої поетеси Лілії Понаровської. Однак події розвиваються за своїм сценарієм. Загадкові вбивства продовжуються. Підозра падає на журналіста. Поліція його затримує. Містом поширюються панічні настрої — всі бояться маніяка. Розв’язка наступає несподівано. Роман у стилі горору затягне вас у вир подій.

У Львові сучасному, Львові передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв цього роману. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів, сильних емоцій та чуттєвих насолод. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?

Марта — жвава імпульсивна старшокласниця — змалку займається бальними танцями. Вона має турботливих батьків, щиру подругу, прихильників та недоброзичливців серед однокласників. Віроломна зрада партнера, з яким дівчина танцювала кілька років поспіль, робить її вразливою і спонукає до необдуманих вчинків. Рішення Марти не завжди логічні й правильні, але вона знаходить у собі сили на тренування, волонтерську діяльність та участь у фестивалях. Дівчина відчайдушно намагається відновити внутрішню рівновагу і сподівається, що обов’язково зустріне юнака, якому змогла б довіритися і якого покохала б.

Оповідання про побачення з найгіршим з усіх Миколаїв, про створення нової сім’ї напередодні Різдва й про зустріч Нового року.

Молода, вродлива й успішна жінка, професіоналка своєї справи піддається на вмовляння і погоджується на участь у державній «авантюрці» — офіційному працевлаштуванні за кордоном. На календарі — 1993‐й рік, у паспорті молодої українки — штампик: «Виїзд у всі країни світу»… Та офіційна складова не полегшила, а радше навпаки — ускладнила життя 40 дівчат, які наважилися випробувати долю й досягнути фінансового успіху на чужині. «Пригоди» українок починаються вже на кордоні, і тим халепам, здається, не буде кінця-краю.

Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Ця повість є продовженням трилогії Анатолія Дністрового, події в якій розгортаються у вигаданому містечку на Поділлі. «Сіра пейна», яка є першою книжкою трилогії, розповідає про життя провінційної богеми — художників, натурниць і поетів.

Цей роман сучасних українських письменників — захоплююча розповідь про любов і ненависть, вірність і зраду, кров і сльози, про те, що не можна побудувати своє щастя на нещасті інших. Динамічний сюжет тримає в напрузі від першої до останньої сторінки, авантюристичні пригоди героїв твору відбуваються на тлі красивої та екзотичної природи, високі почуття одних чергуються з низькими вчинками інших. Драматизм подій, чітко виписані характери та зовнішні портрети, детальне зображення краєвидів не залишать читачів байдужими. Любителі щасливого фіналу будуть задоволені: автори роману не допустили, щоб зло залишилося непокараним, хоча шлях до розплати за гріхи був довгим і звивистим...

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

Султана Османа Другого (роки правління: 1618–1622) в Україні знають завдяки Хотинській війні, в якій він не отримав переконливої перемоги над Річчю Посполитою. І в цьому важливу роль зіграли українські козаки. Попри це, палким коханням цього султана, який зійшов на трон 14-річним, стала саме українська бранка Мелексіма. На шляху до возз’єднання з нею Осман Другий пережив чимало сумних подій — передчасні смерті батьків — султана Ахмеда й матері — валіде Махфіруз, зміну умов престолонаслідування в Османській імперії, яка ненадовго відібрала у нього право на владу, та, зрештою, — омріяне сходження на трон, котре обернулося трагедією.