Сучасна українська проза
Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв’ю зі Шклярем, яке взяв у нього В’ячеслав Кириленко, — це своєрідна автобіографічна повість автора «Чорного Ворона», яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книжці.
Павлик — викладач філософії. Він називає себе дрозофілою, мушкою без голосу та без правди.
Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».
1990 рік. Рід Луциків продовжує боротьбу, хоч і не всі з родини мають однакові погляди на життя, свободу та правду. У Києві спалахує Революція на граніті. Юна студентка Марія, донька Івана Луцика, долучається до протестів. На мітингу вона закохується в палкого страйкаря Олексія. Степан Луцик попереджає брата, що участь його доньки в антирадянських мітингах небезпечна. Та Іван і сам таємно допомагає мітингарям.
У маленькому містечку стається дивне вбивство — хтось отруює доньку і дружину міського голови. Капітан Іван Зуб починає слідство. В цей же час у місто приїжджає журналіст, щоб взяти інтерв’ю у колись відомої поетеси Лілії Понаровської. Однак події розвиваються за своїм сценарієм. Загадкові вбивства продовжуються. Підозра падає на журналіста. Поліція його затримує. Містом поширюються панічні настрої — всі бояться маніяка. Розв’язка наступає несподівано. Роман у стилі горору затягне вас у вир подій.
У Львові сучасному, Львові передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв цього роману. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів, сильних емоцій та чуттєвих насолод. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?
Марта — жвава імпульсивна старшокласниця — змалку займається бальними танцями. Вона має турботливих батьків, щиру подругу, прихильників та недоброзичливців серед однокласників. Віроломна зрада партнера, з яким дівчина танцювала кілька років поспіль, робить її вразливою і спонукає до необдуманих вчинків. Рішення Марти не завжди логічні й правильні, але вона знаходить у собі сили на тренування, волонтерську діяльність та участь у фестивалях. Дівчина відчайдушно намагається відновити внутрішню рівновагу і сподівається, що обов’язково зустріне юнака, якому змогла б довіритися і якого покохала б.
Оповідання про побачення з найгіршим з усіх Миколаїв, про створення нової сім’ї напередодні Різдва й про зустріч Нового року.
Для кондитера Євгена, який приїхав допомагати Олі Синичці ремонтувати і відновлювати її стару хату, цей Великдень дуже важливий, бо він хоче налагодити стосунки з матір'ю.
Молода, вродлива й успішна жінка, професіоналка своєї справи піддається на вмовляння і погоджується на участь у державній «авантюрці» — офіційному працевлаштуванні за кордоном. На календарі — 1993‐й рік, у паспорті молодої українки — штампик: «Виїзд у всі країни світу»… Та офіційна складова не полегшила, а радше навпаки — ускладнила життя 40 дівчат, які наважилися випробувати долю й досягнути фінансового успіху на чужині. «Пригоди» українок починаються вже на кордоні, і тим халепам, здається, не буде кінця-краю.
Роман-репортаж Максима Беспалова — це химерне поєднання реальних і вигаданих історій, що вибагливо переплітаються та складають єдиний візерунок, історію, що починається з першого кроку на Шляху святого Якова. «Я не знаю жодної людини, яка вийшла на Шлях святого Якова, аби просто прогулятися, — пише Максим. — На цій дорозі кожен щось шукає, проте шукає щось своє, особливе. Чи особливу. Чи особливого. Дехто справді знаходить».
Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.
У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.
Ця повість є продовженням трилогії Анатолія Дністрового, події в якій розгортаються у вигаданому містечку на Поділлі. «Сіра пейна», яка є першою книжкою трилогії, розповідає про життя провінційної богеми — художників, натурниць і поетів.
Цей роман сучасних українських письменників — захоплююча розповідь про любов і ненависть, вірність і зраду, кров і сльози, про те, що не можна побудувати своє щастя на нещасті інших. Динамічний сюжет тримає в напрузі від першої до останньої сторінки, авантюристичні пригоди героїв твору відбуваються на тлі красивої та екзотичної природи, високі почуття одних чергуються з низькими вчинками інших. Драматизм подій, чітко виписані характери та зовнішні портрети, детальне зображення краєвидів не залишать читачів байдужими. Любителі щасливого фіналу будуть задоволені: автори роману не допустили, щоб зло залишилося непокараним, хоча шлях до розплати за гріхи був довгим і звивистим...
Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.
Султана Османа Другого (роки правління: 1618–1622) в Україні знають завдяки Хотинській війні, в якій він не отримав переконливої перемоги над Річчю Посполитою. І в цьому важливу роль зіграли українські козаки. Попри це, палким коханням цього султана, який зійшов на трон 14-річним, стала саме українська бранка Мелексіма. На шляху до возз’єднання з нею Осман Другий пережив чимало сумних подій — передчасні смерті батьків — султана Ахмеда й матері — валіде Махфіруз, зміну умов престолонаслідування в Османській імперії, яка ненадовго відібрала у нього право на владу, та, зрештою, — омріяне сходження на трон, котре обернулося трагедією.
1942 рік. Проскурів. Німецькі війська окуповують місто, у середмісті створено гетто, на східній околиці — табір для військовополонених. Яків Ровнєр, якому вже пішов 73 рік, потрапляє до гетто. Однак навіть окупантам відомо, хто він, тож йому роблять пропозицію: свобода та можливість допомогти людям у концтаборі в обмін на збір інформації.
Київ, початок ХХ століття. Молодий лікар Володимир Шульженко повертається додому після справи чернігівського упиря, аби працювати в лазареті при Лук’янівському тюремному замку, і дізнається, що в місті також коїться чимало моторошного і таємничого.
Чернігівщина, зачарована Десна, овіяний легендами бездонний Тихий Затон. Раз на рік з темної глибини піднімається втілення прадавнього Зла. Чудовисько, невловимий підводний монстр полює на всіх, хто порушує його спокій, та бере нові жертви. Саме чудовиську приписують смерті чотирьох місцевих рибалок. Люди бояться навіть наблизитися до проклятого місця. І забобони дуже заважають чернігівському підприємцю, котрий викупив занедбану базу і відроджує в рідному краю туризм та здоровий відпочинок. Тож бізнесмен наймає колишнього слідчого Віталія Мельника, аби той розібрався: чи справді Тихий Затон — осередок темних сил, чи до вбивств причетні реальні люди, котрі маскують злочинну мету за давньою легендою. Мельник не вірить у страшні казки — та щойно починає приватне слідство, готовий переглянути свої погляди... Розгадка вразить не лише сищика, а й читачів.
2040-й рік. Минуло 15 років після апокаліпсиса, викликаного глобальною екологічною катастрофою. Харків затягнуло чорними хмарами. Люди намагаються просто вижити у світі, де звичайний душ — атрибут розкоші, а прибирання сміття — навдивовижу прибутковий бізнес.
«Плач, сестро, смійся» — це книжка про пошук втраченого сестринства і дослідження персональних змін. А ще це спроба молодої цивільної жінки зафіксувати зникоме, сказати «я тут була» і зробити те єдине, що вміє найкраще, — надати чуттєвому досвіду слова і ваги у новій реальності.
Наталя — молода сільська вчителька, родом із Полтавщини, яку з сестрою після Другої світової війни направили вчителювати в одне із сіл Галичини. У неї зростає допитливий та розумний, хоч, як і більшість хлопчиків його віку, бешкетливий син Михась. Незважаючи на дитячий вік, Михайлик часто ставить мамі дорослі питання, на які в тоталітарній державі небезпечно шукати відповіді: чому так бідують колгоспники, за що ув’язнили сусіда дядька Штефана, чому Москва — «старша сестра» Києва, хто такі «буржуазні націоналісти», чому більше не можна вірити в Бога. Та Михась навіть не здогадується, яку неймовірну таємницю приховує хата так званих «ворогів народу», у якій вони з мамою мешкають.
Аня ще дуже юна, але вже пізнала і чисте кохання, і шалену пристрасть, і болісну зраду. Як два крила, тримали її любов Лева й жага Платона. Після смерті першого вона втратила половину душі, а підлий обман другого забрав її волю до життя. Тільки думка про дитину, яку вона носить під серцем, дає їй сили.
«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.
Таємниці старого монастиря, у приміщеннях якого за радянських часів розташувалася звичайна районна лікарня, не дають спокою особливо гарячим головам з числа колективу. Ще б пак! Адже заснували монастир тамплієри, а у подальшому там знаходив прихисток легендарний розбійник, оперував особистий хірург Наполеона, базувався штаб німецької армії…
Біда не ходить самотою. У життя Вероніки вона увірвалась разом із повномасштабною війною 2022 року, евакуацією з рідної Луганщини на Львівщину та невтішним діагнозом лікарів, що знайшли у жінки пухлину. Чоловік Петро покидає Вероніку одразу після операції. Тож зневірена, пошрамована тілом та душею жінка вирішує переїхати до Києва та почати життя спочатку.
Збірка малої прози Слави Світової — путівник у світ дуже різної жіночності: часом шерехатої й зашкарублої, часом тонкої, майже невловної. Бо такою і є кожна жінка: багатоликою й багатоіменною — як для світу, так і для себе самої.
«Повернення» — це друга антологія сучасної прози від випускників школи Litosvita, тексти до якої відібрало журі у складі Ростислава Семківа, Богдани Романцової та Ганни Улюри.
Втікаючи від російського повномасштабного вторгнення, яке розпочалось 24 лютого, Олеся, журналістка із Харкова, й уявити собі не могла, які перипетії чекають її родину за кордоном. Бо спершу на її сестру напали зловмисники. Тоді бабуся, яка прихистила, почала погрожувати викликати до них поліцію. І лише згодом відкривається правда, яку родина не знала десятки років — пані Катажина, бабуся власника готелю, де вони проживали, — двоюрідна бабуся Олесі. І допомогла в цьому стародавня ікона, яку прабабуся Олесі і мама Катажини замовили в іконописця.
Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.
Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.
Історія про тягар вибору, невимовлені слова та спогади, які ятрять сильніше за рани. І про любов, що може як врятувати, так і знищити.
У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...
1410 рік. Воїни польського короля та Великого князя Литовського зустрічаються з лицарями Тевтонського ордену в одній з наймасштабніших битв століття.
