Класична зарубіжна проза

У романі «Мешканці міражу» (1932) Лейф Ленґдон разом зі своїм другом Джимом опиняються в центрі загадкових подій. Усе розпочинається три роки тому, коли головний герой вирушає до Монголії з етнографічно-археологічною експедицією. Там він знайомиться з давнім народом уйгурів, які вважають себе нащадками великої раси. Плем’я визнає Лейфа за Дваяну – героя з далекого минулого, що відродився. Ленґдон схожий на нього, а також має незвичайну здатність до вивчення різних мов. Лейф бере участь у зловісному ритуалі, щоб закликати Калк’ру. Але той, кому відповіло божество, і сам рано чи пізно має прийти на його поклик. Після цього пригоди Лейфа та Джима тільки розпочинаються.

До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, ввійшли вісім оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки.

Майже 150 майстерно написаних оповідань має у своєму творчому доробку американський письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940).

Треба десять разів народитися, аби пережити все, що припало на долю шляхетного вовка на ймення Казан. Своє прізвисько він отримав від людей, бо в його жилах змішалася кров безжального хижака та собаки. Він спізнав підлість і жорстокість людини та обрав волю. Але пішов один супроти вовчої зграї, коли смерть загрожувала беззахисній жінці… («Казан»)

Опублікований у 1914 році роман Нацуме Сосекі «Серце» (в оригіналі: «Кокоро», у перекладі з японської — «Серце, душа, сутність») — це зворушлива історія товаришування двох чоловіків, юного студента і загадкового інтелектуала, якого юнак називає «сенсей».

Історія, яка розказана в «Червоній літері», - романтичний і жорстокий трикутник.

W noweli „Za chlebem” porusza temat polskich pracujących migrantów.

Написані й опубліковані у 1964 році, «Казки роботів» видатного польського фантаста Станіслава Лема вже давно стали класикою НФ.

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду.

У романі «Будинок із сімома башточками» американський письменник Натаніель Готорн взявся розповісти історію занепаду колись численного роду Пінчонів.

У романі «Сім кроків до Сатани» (1927) наймогутніші люди світу укладають угоду з дивним чоловіком, який має необмежені багатство та владу. Він — геній, чий інтелект можна порівняти з інтелектом видатних учених. Майстер ігор міг би вгамувати свої бажання душами тих, хто програв, і завоювати світову владу за допомогою диявольських маніпуляцій. Але його колекцію неодмінно має прикрасити Джеймс Кіркгем. Тому американський дослідник стає жертвою таємничої змови. Сатана пропонує головному герою зіграти з ним у свою гру. Чи вистачить Джеймсу кмітливості та рішучості, щоб здобути перемогу та залишитися живим?

Шістнадцять років тому Керолайн Крейл засудили за вбивство її чоловіка, художника Еміаса Крейла. Та донька Керолайн, Карла Лемаршан, не вірить у винуватість матері. Прагнучи відновити її добре ім’я, дівчина звертається по допомогу до славетного Еркюля Пуаро.

Скоєно серію жахливих убивств. Вирішуючи, хто стане наступною жертвою, злочинець звертається… до абетки. У гру вступає неперевершений детектив Еркюль Пуаро. Перед кожним убивством невідомий надсилає детективові листа, в якому пише, де й коли знову проллється кров, проте поліція й Пуаро щоразу не встигають урятувати жертву. Ланцюжок доказів приводить до потенційного вбивці — непримітного комівояжера, продавця панчіх Олександра Каста. Та раптом абеткова схема дає збій, і Пуаро розуміє, що вбивця — хтось інший…

Давня подруга просить міс Марпл про допомогу. Вона впевнена, що її сестрі, Керрі Луїзі, загрожує небезпека, щоправда, не може пояснити яка саме. Тож міс Марпл приїжджає в маєток Стоніґейтс, який чоловік Керрі Луїзи перетворив на притулок для малолітніх злочинців. Проте виявляється, що її клієнтці загрожують не вони. Після вечері серед гостей дому зчиняється сварка, лунають постріли. Але справжня біда трапляється вночі... Що ж, міс Марпл недаремно з’явилася в цьому будинку. Вона знайде того, хто розпочав смертельну гру!

Роман «Будинок із сімома башточками» закріпив за американським  письменником Натаніелем Готорном звання майстра психологічного роману.

Перший роман Г. Флобера «Пані Боварі» став, без перебільшення, шедевром психологічної прози.

Авторка і в ліричних повторах приковує до начебто звичайних речей увагу читача, майстерно перетворюючи містичний роман у гіпнотичний текст.

Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недоб­рими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня — і читач нер­вово завмирає в очікуванні жахів...

«Я бачила вбивство!» — заявила тринадцятирічна Джойс під час вечірки на Гелловін. Звичайно ж, ніхто з гостей їй не повірив, навіть Аріадна Олівер, знана авторка детективів. Ох уже ці підлітки, які постійно прагнуть у будь-який спосіб привернути до себе увагу!

Джеймса Бентлі звинувачують у вбивстві літньої прибиральниці місіс Мак-Ґінті. Мотив його злочину начебто очевидний: пограбувати стару, яка зберігала 30 фунтів стерлінгів під дошками підлоги. Джеймса засуджують до страти. Однак інспектор, який вів справу Бентлі, чомусь сумнівається у його провині. Він звертається за допомогою до Еркюля Пуаро. Легендарний детектив виїжджає на місце злочину. Але спілкування з людьми, у яких прибирала місіс Мак-Ґінті, не дає жодної зачіпки. У речах покійної Пуаро виявляє газету, яка вийшла за кілька днів до її вбивства. Одну зі статей, про чотирьох жінок, що мали стосунок до гучних кримінальних справ минулого, хтось вирізав. І Пуаро здогадується, що це не випадково…

У цій книжці Шерлок Голмс знову розслідує лондонські злочини.

Від найпершого дня появи в Пендорріку як молода дружина Рока, господаря та власника садиби, Фейвел була просто зачарована цим місцем. Віками будинок-замок стояв на стрімких скелях Корнуолла, височіючи над морем, благородний і гордовитий, одним своїм виглядом кидаючи виклик усім, хто наважувався виступити проти нього. Та пов’язана з будинком легенда про прокляття молодих дружин роду Пендоррик, званих в сім’ї Обранницями, вселяє дівчині справжній жах. Такою до неї була прекрасна і незрівнянна Барбарина, і її примара, так само як і відлуння трагедії, що сталася з нею, виявилася нерозривно пов’язана зі зловісними подіями в житті самої Фейвел. Хто бажає зла новій Обранниці? І як Фейвел захиститися від прокляття?

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

Батьки Мінели Меддокс померли. Ставши сиротою, дівчина з прикрістю для себе зрозуміла, що не зможе залишатись у Деррінґемі - маєтку, в якому вона зростала.

«Історія ока» (1928) Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей, оповідача та Симони, юнки, яка «так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, що прямо вказують на все, пов’язане з глибинною сексуальністю — до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність».