Класична зарубіжна проза

Головний герой роману «Металевий монстр» (1920) — знайомий читачеві з «Місячної заплави» доктор Ґудвін, дослідник і науковець. Цього разу дія відбувається в Центральній Азії поблизу Тибету. Ґудвін відкриває вціліле перське місто, натрапляє на жрицю-напівлюдину та давню цивілізацію, що складається з живих металевих геометричних фігур — розумних кубів, куль і тетраедрів, здатних з’єднуватися й утворювати різноманітні форми, а також володіти променями смерті та іншою руйнівною зброєю.

Космічний корабель зазнає аварії, і пілот опиняється на планетоїді, який у давнину був ареною нещадної війни, що знищила цілу цивілізацію, збереглися тільки безтілесні розуми ватажків ворогуючих сторін.

До книжки увійшли знані й улюблені багатьма поколіннями історії про Мауґлі — годованця вовків. Повчальні та захопливі оповіді про життя дикої природи, Закони джунглів, вовчу зграю та інші народи джунглів не лише розважать, а й навчать юного читача відповідальності, вірності та принциповості. Окрім того — це ще й чудовий трамплін у захопливий світ книжок Кіплінґа, найпопулярнішого письменника Англії, Нобелівського лауреата. Для середнього шкільного віку.

Про конфлікт між особистістю та суспільством розмірковує Джордж Орвелл (1903—1950) у романі «Нехай квітне аспідистра» (1936).

Все, що відбувається на сторінках роману "Слідопит" Фенімора Купера, стосується кінця 50-х років XVIII століття і пов’язане насамперед із війною. У цій книзі ми знову зустрінемося з улюбленим героєм Купера Натті Бампо-Слідопитом, розвідником англійської армії. Він, як завжди, відважний, винахідливий, шляхетний, непримиренний до невиправданої жорстокості, мріє про мирне і чесне існування, засуджує расову зарозумілість колоністів.

«Це безумство» — твір з трьох нарисів («Аґлая», «Елізабет», «Сидонія»), який було опубліковано в шести випусках журналу Hearst's International-Cosmopolitan з лютого до липня 1929 року. Перший випуск мав підзаголовок «Чесний роман про кохання від людини, яка написала "Американську трагедію"». Т. Драйзер вважав цей твір найбільш значущим та особистим у його доробку. У ньому письменник розповідає три дуже дивні історії кохання, що трапилися з ним після розлучення з першою дружиною. Як зізнавався сам автор, у його житті романтичні стосунки завжди відігравали першорядну роль. Вони тонізували його, розбурхували думку та зміцнювали дух. З одного боку, це пристрасні любовні історії, сповнені ліризму та захоплення жіночою красою. З іншого — відверта сповідь людини, яка не змогла втриматися від спокус і зруйнувала багато своїх стосунків.

Роман «Брюґґе-як-Смерть» Жоржа Роденбаха (1855–1898), бельгійського поета і письменника, одного з найвидатніших представників літературного символізму, вважають за найкращий взірець символістської прози, шедевр декадентства. Цей твір — викладене поетичною прозою своєрідне поєднання історії кохання, кримінального роману і моторошної оповідки. Головні герої — розбите серце невтішного вдівця і повите смутком місто Брюґґе, уславлене завдяки цьому роману.

«Безхатьки та приблуди» — одна з 12 збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

«Захоплюючі розповіді» Алі Сафі належать до найпопулярніших творів перської літератури. Вже понад чотириста років цю книгу читають у країнах, де поширена перська мова та близькі їй таджицька і фарсі-кабулі: в Ірані, Афганістані, Таджикистані, окремих районах Узбекистану, Пакистану та Індії. Остаточна її редакція була завершена письменником у 1533 році. Назва книги «Латаїф ат-таваїф» («Жартівливі оповідки про людей різних верств») якнайповніше відображає її зміст — у ній письменник зібрав усе найцікавіше і найкраще із арабської та перської класичної літератури. «Захоплюючі розповіді» можна справедливо назвати першою антологією перського гумору — дотепного, лагідного і повчального.

«Жінка в сірому» (1861) — повість у трьох частинах, у якій авторка розповідає про долю Анни Шерер. Головна героїня вийшла заміж за чоловіка, якого не кохала. Пан де ла Турей був жорстким і непоступливим, прагнув контролювати кожен крок жінки. Одного дня Анна дізналася страшну таємницю та втекла з дому, але цей вчинок призвів до жахливих наслідків.

Розчарування, журба і смерть, кохання, відвага і гідність є темами цієї збірки, яку уклав сам автор, витворивши своєрідний творчий стиль, у якому фантастичні елементи поєднані із суворим реалізмом.