Класична зарубіжна проза

У романі «Обличчя в безодні» (1931) американський археолог Ніколас Ґрейдон шукає втрачену здобич інків разом із трьома мерзенними товаришами. У перуанських пустелях вони натрапляють на таємничу дівчину й вирушають за нею до Ю-Атланчі, так званої Прихованої землі. Товариство спіткає таємнича доля, але сам Ґрейдон відкриває там багато див. Він зустрічає напівзмію-напівлюдину, яка володіє стародавньою мудрістю — Матінку-змію. Німір, злий лорд, повертається та має намір використати свою зброю контролю над розумом, щоб правити світом. Чим завершиться битва між силами Німіра з його амуніцією та Матінкою-змією з її невидимими літаючими ящірками? Ця блискуча історія наповнена дивовижною уявою, чудовим текстом, жахами й красою. Її цілком можна назвати найбільш «візуальною» книгою, будь-коли написаною у світі фентезі.

Знаменитий детектив Еркюль Пуаро має одну маленьку слабкість: він терпіти не може візити до дантиста. А тут ще й довелося відвідати кабінет доктора Морлі двічі поспіль. Щоправда, вдруге Пуаро потрапляє вже не на прийом, а на місце злочину. Пістолет у руці померлого вказує на самогубство, але, коли останні клієнти дантиста помирають або зникають за дивних обставин, сумнівів не лишається: це справа рук таємничого зловмисника. Що більше відповідей дізнається детектив Пуаро, то більше запитань у нього з’являється. І кожне зловісніше за попереднє…

Мотиви таємничих убивств у домі з загадковою назвою "Тисова хатина", виявляється, треба шукати… в дитячій пісеньці про дроздів! І якби не міс Марпл, інспектор Скотленд-Ярду Ніл та вся лондонська поліція ніколи б не збагнули, навіщо злочинець підкладав у кімнату та в їжу відомого бізнесмена мертвих птахів, а отруївши, набив його кишені зернятками жита, навіщо потім "прибрав" його молоду дружину та навіть служницю…

До четвертого тому «Лемового шестикнижжя» увійшла філософсько-соціологічна праця «Сума технології», що побачила світ як книга в далекому 1964 році.

Багато хто в селі бажав смерті церковному старості, полковнику Протеро, і якось його застрелили просто в будинку вікарія, залишивши на столі годинник, що зупинився, і недописаний лист до господаря маєтку. Двері оселі були навстіж розчинені, тож під підозрою всі, аж доки вбивця сам не приходить до поліції. Хтось інший, але тільки не досвідчена міс Марпл, повірив би, що злочин отак легко розкрити. Тим паче, що у вбивстві зізнається ще одна особа…

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, з неприпустимим марнославством і самовпевненістю вважала, що вміє читати в чужих серцях і здатна розпоряджатися чужими долями, навіть не замислюючись, що це може завдати комусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро кохає її.

Продовжуючи мандрівку планетами Ліги, розпочату у «Світі Роканнона», ми разом з прибульцями із Землі опиняємося у глибинах космосу. Не чекайте описів технічних чудес — їх забороняє закон культурного ембарго. Зате буде справжнє кохання, справжня дружба і справжня спільнота людей різних рас, які разом протистоять найтяжчим випробуванням — навалі загарбників і грізній зимі, що триває чверть людського життя.
«Планета вигнання» — друга книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

До третього тому «Лемового шестикнижжя» увійшли «літературні апокрифи» письменника, що являють собою передмови до ненаписаних книг і рецензії на неіснуючі романи, а також розмаїті науково-фантастичні оповідання, котрі не поміщені в циклах.

Увазі українського читача вперше запропоновано переклад знакових оповідань Ред’ярда Кіплінґа. Добірка відтворює видання «Малий Віллі-Вінкі та інші дитячі історії», яке побачило світ у 1888 році в індійський період творчості митця.

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

Оголошення в щоденній газеті неабияк заінтригувало мешканців англійської провінції: їх запрошено на дивну виставу — вбивство. Охочі подивитися на це, а їх виявилося чимало, певно, забули, що весь світ — театр, а люди в ньому — актори, а не глядачі. Тож ролі жертв уже розподілено…

Після війни, прозваної джигадом Муад’Діба, Пол Атрід посідає імператорський трон і запроваджує новий, фрименський, лад. Здавалось би, нарешті як на Дюні, так і в Галактиці повинні запанувати мир і спокій. Проте колись могутні, а тепер позбавлені влади династії жадають реваншу. Їм відомі слабкі сторони Імператора — його дар передбачати майбутнє, яке, на жаль, він не може змінити. Месії Дюни зостається тільки одне — бути Месією до кінця.

Норма Рестарік переконана, що вбила людину. Проте вона не може пригадати ані імені жертви, ані знаряддя вбивства, ані місце злочину. Відчуваючи докори сумління, Норма звертається по допомогу до видатного бельгійського детектива Еркюля Пуаро.

Роман «Ваш покірний слуга кіт» (1905) став першою літературною роботою письменника. Це дотепна історія, розказана від імені кота, який спостерігає за своїм господарем-інтелектуалом. Через іронію та гумор автор розкриває конфлікт між традиційною культурою і новими західними впливами. Сосекі влучно висміює людські вади, залишаючи читачам простір для роздумів про сенс життя та самотність.

1917 рік. Вероніка приїжджає в місцину, де провела дитинство. Там дізнається, що її батько, чоловік і син, яких вважала мертвими, живі. Та тільки побачила свого батька, як той гине від руки... її ж сина. Якось у покинутому будинку вона знаходить рисунок із зображенням чотирьох розіп’ятих жінок, одна з яких підписана іменем Вероніка. Невдовзі у селищі починають масово гинути люди, а на пагорбі хтось установлює три хрести, на яких стратили черниць. Отже, четверта — вона? І до чого тут Арсен Люпен, улюблений герой Моріса Леблана? Ви про все дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

Чергова гостросюжетна історія від Моріса Леблана нагадує густе плетиво загадок і таємниць, які охоче беруться розгадувати разом з героями і читачі. І не дивно, бо ж автор — справжній майстер уникати прямих відповідей і ховати всю картину подій у химерні шати натяків і нюансів, та й надто вигадливий сам головний герой… і як ніхто не знає справжнього обличчя Люпена, гублячись у рисах усіляких представників вищого і нижчого світу, так і до кінця книги читач часто-густо не підозрює, чим вона завершиться і в чому вінець інтриги.

Детектив Еркюль Пуаро отримує листа від потенційної клієнтки. Заможна пані — міс Арунделл — пише, що підозрює своїх родичів у спробах її вбити: саме зараз вона оговтується після падіння зі сходів. Як стверджують племінники потерпілої, цей випадок — вина собаки, адже та начебто залишила на сходах свою іграшку, через яку міс Арунделл і перечепилася. Однак проста, здавалося б, справа миттєво ускладнюється, коли Пуаро дізнається, що отримав цього листа вже після смерті багатійки.

У новинах повідомили, що в Айові приземлилася летюча тарілка. Звісно, уряд оголосив цей випадок містифікацією. Але вже шість детективів, яких відправили на місце події, не виходять на зв’язок.

Перед нами повоєнна Німеччина очима двох одинадцятирічних хлопців — Генріха Брілаха й Мартіна Баха. Вони з різних сімей за достатком і суспільним становищем, але з однаковим тягарем — у кожного війна забрала батька. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — автор препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.

Написана наприкінці ХІХ століття повість «Зухвалі капітани» була не вельми відома українському читачу, однак нині з’являється у повному вигляді, щоб запросити у світ морських пригод. Недаремно нашу книжку переклав справжній моряк — Антон Санченко, а проілюстрував художник-мариніст Геннадій Гармидер. Для дітей середнього і старшого шкільного віку та широкого кола читачів.

Міс Марпл одержує листа від свого друга Джейсона Рейфаєла з його останньою волею. У ньому той просить узятися за розслідування таємничої справи. Однак не каже якої: немає навіть натяку не те, що й коли сталося!

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Подруга міс Марпл стає свідком того, як у купе чоловік душить жінку. Ані у вагоні, ані вздовж колії трупа не знайшли. Тож леді-детектив придивляється до найближчого до місця трагедії маєтку й добирає для його господарів служницю — наводити лад і шукати тіло. Це простіше, ніж виявити душителя серед завсідників Резерфорд-Холу. Але міс Марпл змусить убивцю зізнатися!

Десятеро незнайомців опинилися на далекому Солдатському острові: усі отримали дивне запрошення приїхати сюди, до розкішного будинку. Однак поки вони не розуміють, хто і для чого їх викликав… Через певний час починається жахіття: хтось жорстоко й вигадливо вбиває гостей, а зі столу, на якому стояло рівно десять порцелянових статуеток, перед кожним убивством зникає одна… Хто за цим стоїть? Як ця моторошна історія пов’язана із дитячою лічилкою? І, головне, хто наступний?

Елінор та Родді планували весілля. Вони були сповнені надій на щасливе подружнє життя. До того ж Елінор була єдиною спадкоємицею багатої тітки Лорі, яка тяжко хворіла. Та все перекреслив лист від аноніма, що підписався "Доброзичливцем". Він натякнув Елінор, що тітчина вихованка Мері Джеррард може зазіхнути на спадок. За кілька днів тітку Лорі знаходять мертвою. А незабаром смерть наздоганяє і молоду Мері. Докази вказують на єдину спадкоємницю, що залишилася живою, - Елінор. Ба більше - дівчина раптом сама зізнається у злочині. Але легендарний детектив Еркюль Пуаро підозрює, що все не так очевидно. Він уже знає: до цієї химерної історії причетний ще дехто…

«Місто ілюзій» — третя книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

Містечко Лімсток здається ідеальним для реабілітації хворих. Тож після авіакатастрофи Джері Бертон вирішує оселитися тут разом зі своєю сестрою Джоаною, яка супроводжує його. Але незабаром серія анонімних листів-наклепів порушує тихий плин місцевого життя. Одна з адресаток зрештою скоює самогубство, імовірно, через обурливий зміст листа. Та й на цьому потрясіння не завершуються: убитою знаходять її служницю.

Три з половиною тисячоліття Лето ІІ Атрід править величезною космічною імперією з центром на Арракісі. За цей час і планета, і правитель змінилися до невпізнання. Від пустельної Дюни не залишилось і сліду — тут з’явилася рослинність і зникли хробаки. Лето майже повністю перетворився з людини на піщаного черва. Лиш одне незмінне — поруч із Богом-Імператором завжди є гхола Дункан Айдаго. В Імперії назріває небачене протистояння. Величезні сили, накопичені впродовж тривалого Миру Лето, готуються кинути виклик Владиці, а найзатятіші вороги є в його найближчому оточенні. Дункану доведеться вирішити, на чиєму він боці, а від його вибору залежатиме доля всього людства.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. Лема.

Чи може бути дивна смерть на екзотичному курорті замаскована під природну? Може, це лише репетиція наступних вбивств? Міс Марпл упевнена, що так. Леді-детектив змушена йти на ризик і набиратися неабиякої сміливості, щоб вистежити, хто ж причетних до цих злочинів. Вона знає: вбивцею може виявитися будь-хто і серед підозрюваних - усі, хто зараз поруч.

У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня — Емілі Інґлтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.

До відомого адвоката звертається чоловік на ім’я Леонард Воул, якого звинувачують у вбивстві однієї літньої пані. Чоловік клянеться, що нікого не вбивав. Але стає відомо, що Леонардо мав гарні стосунки з загиблою, часто бував у неї вдома. За заповітом жінки Леонардо мав отримати майже все її майно. А це серйозний мотив для вбивства. Під час судового слухання дружина Воула раптово починає свідчити проти чоловіка… Але навіщо, якщо вона знає, що Воул невинний?

Минуло лише декілька тижнів після весілля, а місіс Андерхей стає вдовою. І це з нею трапляється вже вдруге. Її чоловік-мільйонер трагічно загинув, залишивши всі свої статки молодій дружині. Однак де великі гроші, там удосталь охочих їх розділити. І вже напевно знайдеться людина, яка візьметься доводити, що місіс Андерхей не є законною спадкоємицею. До того ж невдовзі в місцевому готелі виявили вбитого, який, цілком імовірно, був першим чоловіком вдови багатія. Це збіг чи обидві смерті якось пов’язані між собою? Еркюль Пуаро береться за справу, а отже, точно знайде відповідь!