Художня література

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Це мав бути кінець зміни Білла Годжеса, який, завершивши кар’єру приватного детектива в агенції «Що впало, те пропало», мріяв про пенсію. Але жертви нових страшних злочинів пов’язані з трагедією, що сталася кілька років тому і яку розслідував Годжес. Її винуватець, комп’ютерний геній і навіжений убивця Брейді Гартсфілд, відомий як Містер Мерседес, замкнений у стінах психіатричної лікарні. До того ж він — у полоні свого тіла, напівпаралізований і напівнімий. Чий же таємничий голос нашіптує страшні слова, після яких жити несила? Білл Годжес шукає відповідь на це питання, а наввипередки з ним іде невблаганна смерть...

Драма-феєрія  «Лісова пісня»  навіяна казками та легендами про Мавку, почутими Лесею в дитинстві на Волині.  Згодом вони надихнули її оповісти про те, якою трагедією обертається життя для людини, якщо вона порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів. Зрадивши свою лісову наречену, головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

Кожна жінка мріє вирватися з набридлого кола побутових проблем і почати інше життя — цікаве, насичене, незвичайне.

Це історія про Мейсі – зразкову ученицю та слухняну доньку.

Скоєно серію жахливих убивств. Вирішуючи, хто стане наступною жертвою, злочинець звертається… до абетки. У гру вступає неперевершений детектив Еркюль Пуаро. Перед кожним убивством невідомий надсилає детективові листа, в якому пише, де й коли знову проллється кров, проте поліція й Пуаро щоразу не встигають урятувати жертву. Ланцюжок доказів приводить до потенційного вбивці — непримітного комівояжера, продавця панчіх Олександра Каста. Та раптом абеткова схема дає збій, і Пуаро розуміє, що вбивця — хтось інший…

Роланд Дескейн прямує до Темної вежі через ліси Серединного світу на південний схід. Шлях приводить мандрівника та його друзів до містечка Калья Брин Стерджис. Але за пасторальним фермерським краєвидом панує загрозлива пітьма. Звідти приходять Вовки, які крадуть дітей, забираючи їх до Краю грому. Опиратися їм дуже ризиковано, але стрільцям не звикати до ризику...

Давня подруга просить міс Марпл про допомогу. Вона впевнена, що її сестрі, Керрі Луїзі, загрожує небезпека, щоправда, не може пояснити яка саме. Тож міс Марпл приїжджає в маєток Стоніґейтс, який чоловік Керрі Луїзи перетворив на притулок для малолітніх злочинців. Проте виявляється, що її клієнтці загрожують не вони. Після вечері серед гостей дому зчиняється сварка, лунають постріли. Але справжня біда трапляється вночі... Що ж, міс Марпл недаремно з’явилася в цьому будинку. Вона знайде того, хто розпочав смертельну гру!

«Мандри Гуллівера» (1726) складаються з чотирьох частин, що зображують подорож героя до Ліліпутії, країни велетнів Бробдінгнег, держави з летючим островом Лапути і до країни розумних коней-гуїгнгнмів, але за зовнішньою фантастичністю сюжету читачі впізнають їдку сатиру на політичне життя Англії першої третини ХVІІІ століття.

"Pan Tadeusz", чи повністю - «Пан Тадеуш, або останній наїзд в Литві. Шляхетська історія 1811-1812 років в дванадцяти книгах, писана віршами » - найзначніший твір Адама Міцкевича, епічна поема, написана у 1832-1834 роках у Парижі, де поет жив в еміграції, і видана там же в 1834 році.

Унікальна добірка найвідоміших творів відомої української поетеси та письменниці: «Contra spem spero», «Сон», «Слово, чому ти не твердая криця», «Кассандра», «Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар», «Біда навчить», «Лелія», «Метелик» та багато інших.

Надмірна жага до грошей завжди обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка («Сто тисяч»). Коли гроші стають важливішими за честь та затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир («Хазяїн»). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки («Сава Чалий»). І тоді залишається тільки шукати правду, яку давно заступила брехня («Мартин Боруля»).

«Я бачила вбивство!» — заявила тринадцятирічна Джойс під час вечірки на Гелловін. Звичайно ж, ніхто з гостей їй не повірив, навіть Аріадна Олівер, знана авторка детективів. Ох уже ці підлітки, які постійно прагнуть у будь-який спосіб привернути до себе увагу!

Подорож до Індії з коханою Анітою не допомогла кіносценаристу Оресту подолати творчу кризу. Ба більше: знайомство з похмурим культом богині Калі спровокувало повернення кошмарів, у яких гине він або його дівчина. Ще й, коли ворожка пропонує колоду Таро, він витягає "Похмурого Женця" - карту смерті чи переродження...

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

У цій книжці Шерлок Голмс знову розслідує лондонські злочини.

Згідно з давнім ельфійським пророцтвом, Цірі, Дитя Старшої Крові, мала змінити долю світу. Але поки зеленоока спадкоємиця трону Цінтри прямує під захистом своїх названих батьків до чарівницького острову Танедд, світ уже невпізнавано змінився. Усюди, в усіх серцях війна, ненависть і погорда. Для відьмака Ґеральта настав час заради порятунку Цірі обирати, на чиєму він боці.

Максим Рильський казав, що Остап Вишня, «світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники». Людина незміряного таланту, засновник жанру «усмішки», автор фейлетонів і гуморесок, які робили рекордний наклад газетам, де їх друкували. Ім’я Остапа Вишні стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка.

До видання ввійшли ліричні твори поета з його перших збірок. У своїх віршах П. Тичина сміливо ламає звичні ритми, знаходить несподівані рими, наближаючи поезію до музики. Його рання лірика вражає свіжістю емоцій і почуттів, повнимрозчиненням у природі, натхненним єднанням кохання та світу, піднесеним настроєм оспівування нового життя й щемкою надією на світле майбутнє. За словами В. Стуса, «Сонячні кларнети» П. Тичини «засвідчили психологічнийстан людини, повної сподіваної радості… перед звершенням. Це стан розкошування людської особистості на розгородженійтериторії існування, особистості, вивільненої від старихканонів, особистості в час первотворення і особистостіпередовсім».

У виданні зібрані парафрази й переклади еротичних текстів майстрів слова різних часів з різних країн світу. Ці твори мають загалом схожу долю — свого часу їх забороняли, знищували, не допускали до читача. Авторів, ілюстраторів, друкарів переслідували, вони змушені були виїздити за кордон, декого навіть ув’язнили. Проте написане пером збереглося, було видрукуване, дійшло до наших часів.

Михайла Старицького називали батьком українського театру, одним з корифеїв вітчизняної театральної сцени. Його знамениті рядки «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!» стали народним надбанням. Йому належать переклади поезій Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича та багатьох інших світових митців. Більшість свого часу Старицький присвятив українському театру, вклавши всі сили та неабиякі кошти у його розвиток.

Головна героїня роману є своєрідним провідником у замкнений світ пацієнтів психодиспансеру, а функція її полягає в тому, щоб їх просто вислухати.

Неперевершена мова, складні образи, життєві сюжети, ніби списані з минулого чи не кожної української родини. Ця книга повинна бути на полиці усіх справжніх книголюбів!

Головною героїнею роману «Листи з холодного краю» (2003) бельгійської авторки Каролін Ламарш є молода письменниця, яка, отримавши премію за поетичну збірку, намагається продовжити свій успіх — береться за написання сценарію кінофільму.