Ця книжка вводить читача у світ міфів, билин, героїв казок і фольклору, що є складовою художньої культури народу. Деякі історики припускають, що слов’янська самоназва «склавини» походить від грецького «словени», тобто люди, що володіють словом. Як зазначав Яків Головацький, для наших предків «слово мало в собі щось чародійне, таємничу силу, визнати яку — було високою мудрістю». У виданні розповідається також про музичні інструменти наших прародичів, звичаї, обряди та ритуали, пов’язані з божествами та природою, про празники християнських святих.
