Художня література

У п’єсі «Макбет» Вільям Шекспір зображує небезпеку надмірного жадання влади та зради друзів. Шотландському королю Макбету відьми віщують високий статус і вітають як майбутнього короля. Він вірить у пророцтво, але його нестримне бажання влади призводить до низки трагічних подій.

Навряд чи проблеми, що навалилися на родину Ґоссів, є унікальними: непорозуміння між поколіннями, нездатність почути одне одного та звичка звинувачувати інших у власних невдачах. Найстарший член сім’ї, дідусь Сандер — у депресії, бо не може змиритися зі смертю дружини. Мати сімейства Джуліана важко переживає «декретну ізоляцію», скучає за своєю адвокатською кар’єрою і мріє про повернення на роботу. От тільки це не так просто — на ній будинок, троє дітей і весь родинний побут. Її чоловік Гантер постійно пропадає на роботі в надії на підвищення. Донька Елла переживає підліткову кризу, а близнюки Ґаррет і Юен доводять усіх своїми дитячими витівками. Добробут Ґоссів тріщить по швах... І коли одного дня Елла приходить додому з маленьким цуценям на руках, постає питання: чим чотирилапа несподіванка стане для кожного з них? Ще однією проблемою чи маленьким кудлатим дивом, що об’єднає родину? На Різдво може статися що завгодно...

Пригадуючи епізоди свого життя, герої А.Георгіу постійно потрапляють в ситуацію визначення меж нормального та ненормального...

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

Надворі кінець 90-х. Ілля — простий автослюсар. Що він міг дати доньці заможного підприємця? Кохання? Звучить романтично, але без фінансового підґрунтя ця казка швидко скінчиться.

У книжці «Мемуари корови» головна героїня — Мо, чорна корова, яка попри приказку, що побутує: «Немає дурнішого створіння на світі за дурну корову», є достатньо розумною.

Разом з Бореком перенесися в часі у міфічні краї, святі гаї, урочища й підземелля.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

Юля змалечку звикла бути сильною й самостійною. На її долю випало чимало випробувань: смерть батька, якого вона любила понад усе, виховання молодшої сестри, п’яниця-вітчим. Та найгірше — материна нелюбов, з якою змиритися було найтяжче. Врешті Юля їде навчатися до міста й починає нове життя. Там вона зустрічає перше кохання — Костю. Однак їхня пристрасна історія завершується зливою сліз. Вагітна дівчина лишається на самоті в чужому місті. Несподівано їй на допомогу приходить лікар-гінеколог Ігор — набагато старший, досвідчений. Чи знайде вона з ним свою останню любов?

У драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» показано конфлікт між художником (Білим Медведем) та його дружиною (Чорною Пантерою) — боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити своєю правоту вище за правоту іншого. У вирі цієї жорсткої війни гине і дитина, і художній шедевр батька, і саме життя подружжя — все... Ця п’єса тривалий час не сходила зі сцен українських і західноєвропейських театрів. На екранах Німеччини в 1922 році демонструвався фільм «Чорна Пантера». До видання ввійшли також драми «Співочі товариства», «Дочка жандарма» і «Молода кров».

У повісті «Доля чи воля» двадцятирічна авторка порушує актуальні для свого часу проблеми жіночої емансипації, зокрема показує успішну спробу своєї героїні Ядвіги Клейн вийти поза рамки усталених у міщанському середовищі пріоритетів — діти, кухня, церква. Ядвіга не лише самостійно здобуває медичну освіту в університеті, а й реалізує себе в суспільстві як повноцінна особистість і жінка — ставши авторитетною лікаркою, бере на виховання дівчинку-сироту. 

Доля подарувала Веніамінові - колись вихованцю дитячого будинку, а нині власнику фешенебельного казино майже в центрі мегаполіса - справжню Надію. Саме так звуть його кохану дружину, якій він колись урятував життя - й тепер завжди боятиметься її втратити, припускаючи, що вона з ним лише із вдячності. Бентежить чоловіка й те, що він зовсім нічого не знає про минуле Надійки: та обрала спалити за собою всі мости й розпочати життя з чистого аркуша.

У маєтку Сонячний Ріг знаходять мертвою місіс Рейчел Арґайл. У вбивстві звинувачують її прийомного сина Джека. Його ув’язнюють, адже в чоловіка немає алібі. Через певний час доктор Артур Калґарі заявляє, що може надати це алібі. Але в’язень помер ще до початку судового розслідування. Калґарі сповнений рішучості за всяку ціну виправдати Джека, нехай навіть посмертно, однак родина Арґайлів не бажає допомагати йому в розслідуванні. Несподівано відбувається ще одне вбивство. Які таємниці приховує Сонячний Ріг і його мешканці? Чи причетні вони до того, що сталося? Хто цей вовк в овечій шкурі?

В останньому своєму великому феміністичному творі Ольга Кобилянська (1863–1942), українська модерністська письменниця, малює поетичний образ молодої піаністки, для якої мистецтво є захистом у життєвій боротьбі.