Осінь 1920 року. На Волині стихає радянсько-польська війна… і лютує дифтерія — смертельна хвороба, що вражає насамперед дітей. Герої кіноповісті — українці та поляки, намагаються доставити в села біля лінії розмежування протидифтерійну сироватку… Проте зробити це зовсім непросто… Повість «Волинь: 1920» — авторська варіація сценарію «Пошесть», який отримав спеціальну відзнаку за кращий історико-патріотичний твір Міжнародного конкурсу «Коронація слова–2021». Для широкого кола читачів.
У своєму першому романі YA культурний журналіст і письменник Абдо Вазен пише про сліпого підлітка в Лівані, який знаходить силу і дружбу серед малоймовірної групи.
Містер Ватсон — овдовілий священник, у якого двоє синів і чотири дочки. Молодша донька Емма, героїня повісті, виховувалась у заможної тітки і отримала кращу освіту, ніж сестри. Після того, як тітка вийшла заміж, Емма була змушена повернутися в дім батька. Вона вражена нерозсудливим полюванням на чоловіків її старших сестер, Пенелопи та Маргарет. Емма знайомиться з сусідами Ватсонів — лордом Осборном і містером Говардом.
Уже майже двісті років містичні оповідання Едгара По захоплюють читачів по всьому світу і змушують їх завмирати, перегортаючи сторінки книжки. До цього видання увійшли дванадцять найвідоміших оповідань американського письменника.
Проти Конана, короля Аквілонії, готується змова — його хочуть скинути з трону. Для досягнення мети змовники вдаються до некромантії, воскресивши стародавнього чаклуна Ксалтотуна за допомогою Серця Арімана. Під впливом чорної магії аквілонська армія зазнає поразки від ворожого королівства Немедії. Конана, захопленого в полон, призначають до страти. Рабиня Зенобія ризикує своїм життям, щоб звільнити його.
Драматична історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя!
Ці драматичні твори визнаних класиків української літератури не потребують рекомендацій: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «За двома зайцями» М. Старицького, «Куди вітер віє» С. Васильченка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого.
