Фоліо

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником.

Військові та хмари» — не просто альбом робіт. Це своєрідний візуально-терапевтичний щоденник художниці, яка з 2014 року розповідає, що її підтримує, дає сили творити, надихає вірити в те, що в нас усе вийде. Зображувана нею війна багато в чому — фіксація і її особистісних емоцій та переживань, і тих, кого вона малює, оскільки багато робіт засновані на реальних історіях, фотографіях і відео. Техніка художниці — комп’ютерна графіка.

У грі світла і тіні вікторіанського Лондона молодий письменник Джеффрі Темпест опиняється на межі злиднів та відчаю. Його амбіції і надії на успіх розбиваються об безжальну реальність, аж поки на шляху не з’являється харизматичний і загадковий аристократ — князь Лучіо Риманець. Він стає провідником у світ багатства та визнання, де ідеаліст перетворюється на циніка, а митець — на марнославця. Атмосфера розкоші, таємниці вищого суспільства, передчуття невидимої розплати, вічний конфлікт добра і зла, що живе в душі кожної людини, тримають читача в напрузі до фіналу.

До першої антології українського горору увійшли новели сучасних українських письменників Андрія Дашкова, Станіслава Стеценка, Олександра Шевченка, Марини та Сергія Дяченків,  Сергія Рибницького, Олени Максимів, Володимира Коваля та ін.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Листопадового вечора Аліса сидить у кріслі перед каміном, граючись з білим і чорним кошенятами. Вона розмовляє з ними про гру в шахи, а потім розмірковує, який світ по той бік дзеркала. Піднявшись на камінну полицю, Аліса торкається дзеркала над каміном і, на свій подив, виявляє, що може пройти крізь нього...

У праці «IN HOC SIGNO VINCES. Історія підрозділів Сухопутних військ ЗСУ в знаках і символах» представлена актуальна символіка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. У кожному з цих знаків нерозривно переплетені історія та сьогодення, що створює неповторну особливість сучасної мілітарної символіки України.

Всесвітньо відомий роман «Консуело» належить до найбільш досконалих творів французької письменниці Жорж Санд (1804–1876).

Ця книжка — спроба осмислити історію не як набір фактів і дат, а як спосіб мислення та пізнання світу. У зрозумілій і водночас дотепній формі авторка розповідає, що таке історія як гуманітарна наука, якими є її джерела, методи, можливості й обмеження. Н. Яковенко аналізує, як формується історична пам’ять, чому минуле постає в різних версіях і як історичне знання впливає на сучасну людину й суспільство. Видання знайомить із ключовими підходами до історичного мислення і дає читачеві інструменти критичного аналізу історичних наративів. Окрему увагу приділено українській історії як об’єкту наукового осмислення, з її складною спадщиною, суперечностями та багатошаровістю. «Вступ до історії» — і філософська рефлексія про людське прагнення зрозуміти себе через минуле, і навчальний посібник, який використовують у багатьох вишах, а позаяк нині перше видання книжки 2007 року вже стало бібліографічною рідкістю, це зумовило потребу в її доповненому перевиданні.

Герой роману Стендаля «Червоне і чорне», Жульєн Сорель, починає самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бурбонів. Він міг би зробити військову кар’єру, але закінчує духовну семінарію та стає священником. У душі Сореля сперечаються людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига призводить до трагічних наслідків.

Ірано-іракська війна (1980—1988 рр.) — найдовша конвенційна війна двадцятого століття. Іран був оснащений кращими системами озброєння, які надали США та Велика Британія. Його збройні сили були побудовані, навчені та організовані на основі досвіду США у В’єтнамській війні та досвіду Ізраїлю в арабо-ізраїльських війнах. Ірак був переважно оснащений системами озброєння, імпортованими з СРСР. Тому спостерігачі сподівалися з досвіду цієї війни зробити корисні висновки про можливий результат протистояння між силами НАТО на чолі з США і силами Варшавського договору на чолі з Радянським Союзом.

«Тенісні м’ячики небес» — це дотепний і водночас глибоко драматичний твір, у якому інтелектуальну словесну гру поєднано з напруженим сюжетом. Він є своєрідною сучасною інтерпретацією роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто», але у стилі, притаманному саме С. Фраю, — з культурними алюзіями, глибоким психологізмом, блискучим гумором та британською елегантністю. Автор не лише майстерно переплітає трагедію і комедію, а й змушує читача замислитися над важливими моральними питаннями. Що важливіше — справедливість чи помста? І чи справді доля керує нашими життями, мов тенісними м’ячиками, якими граються зорі?

Англійський філософ Томас Гоббс (1588—1679) вважав, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни та суперництво, замість кровопролиття встановити благоденство. Гоббс намагався створити ідеальний варіант держави, в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука. За думкою Гоббса, держава схожа на Левіафана, душа держави — верховна влада, судді й чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розум і воля, нагороди та покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, натомість добробут — сила.

Роман «Розгін» — це насамперед розповідь про людину, у житті якої переплелися страждання і радість перемог, біль втрат і надія на щастя. Петро Карналь з перших днів війни добровольцем пішов на фронт, три роки воював на передовій, пережив полон і пекло концтаборів. Попри все, він вистояв і саме відтоді виніс переконання: доки в тобі б’ється думка, ти — людина. Навчаючись в університеті та згодом, ставши науковцем, завжди мав потребу мислити — це був спосіб його існування. А ще було в нього прекрасне й водночас трагічне кохання — його Айгюль. Вони почувалися як єдине ціле, і Карналь уявити не міг, що доля колись розлучить їх...

Клаузевіц був професійним солдатом і штабним офіцером, який брав участь у численних воєнних кампаніях, але відомий насамперед як військовий теоретик. Він аналізував воєнні кампанії Фрідріха Великого та Наполеона і використав це як основу для своєї роботи. Клаузевіц розглядав війну як суму рішень, дій та реакцій у невизначеному та небезпечному контексті. Його ідеї мали великий вплив на військову теорію, насамперед на німецьку військову думку, а згодом поширилися і на британське військове мислення. «Війна — це продовження політики іншими засобами» (Карл фон Клаузевіц).

У цьому виданні під однією обкладинкою зібрано увесь творчий доробок Кузьми — як прозові його твори («Я, “Побєда” і Берлін» , «Я, Паштєт і Армія», «Я, Шонік і Шпіцберген»), так і поетичні — тексти пісень (усі твори виходили окремими книжками у видавництві «Фоліо»).

«Хозарський словник» (1984) існує у двох версіях — «чоловічій» та «жіночій», які відрізняються одним реченням, що впливає на трактування деяких подій. Це роман-лексикон, побудований у формі словника. У ньому автор досліджує масове навернення хозарів наприкінці ІХ століття до однієї з трьох релігій — християнства (Червона книга), ісламу (Зелена книга) чи юдаїзму (Жовта книга). Кожна частина містить записи у вигляді енциклопедичних статей, які іноді суперечать одна одній, що створює ефект багатоголосся. У романі переплетено історію, містицизм, філософію та літературну гру. Саме читач обирає послідовність статей, поєднує фрагменти в єдину картину або залишає їх як химерну мозаїку. У цьому виданні представлений жіночий примірник словника.

Вміщені в цьому виданні романи «Гордість і упередженість», «Чуття і чутливість», «Нортенгерське абатство» об’єднані старою як світ темою кохання.

Єдиний роман Вайлда — «Портрет Доріана Ґрея», написаний за рекордно короткий термін — лише за три тижні, викликав гучний резонанс, зробив автора надзвичайно відомим, водночас збуривши тогочасне суспільство. Доріан, неймовірно вродливий юнак, одного разу, милуючись власним портретом, побажав, щоб його зображення старішало замість нього. Це бажання здійснилось: обличчя Доріана зберігало юність, хоча сам він занурювався у порок і розпусту, а портрет натомість змінювався, відображаючи його справжню суть. Та розплата не забарилась... До видання також увійшли оповідання, поезії та п’єси Оскара Вайлда.

«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.

Ця книга — експеримент. Як кажуть «зібралося». Мене знають як казкаря і дитячого письменника. Але я пишу багато «дорослих» речей. Навіть вірші пишу. Правда, правда. І ось, глянувши на свою писанину за багато років, я зрозумів, що дописати десятки важливих книг, які я розпочав, не зможу і просто не встигну. Тому вирішив «чи пан, чи пропав!», підібрав кількадесят своїх непоганих творів і склав цю книжку. Та чого там прибіднятися — які там «непогані»? Прекрасні оповідання, есе, вірші, казки. А деякі — просто геніальні. Ха! Я вже можу так сказати. У мене за душею нема нічого, крім свого чесного імені. Тож, чого я маю соромитись? Кажу так, як є. Казкар тому і казкар, бо не бреше, а творить Світи. От і я створив для вас Український Світ. Світ, в якому живе і твориться наша українська душа. Світ воїнів, козаків-характерників. Світ прекрасних жінок. Світ любові. Світ гумору і мистецтва.

Роман Докії Гуменної «Хрещатий Яр» справедливо можна  назвати художньо-документальним, оскільки письменниця правдиво й реалістично відтворила в ньому події часів окупації Києва нацистськими загарбниками в 1941—1943 pp.

Андрій Кокотюха (нар. 1970 р., Ніжин, Чернігівщина) — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 100 художніх, документальних та просвітницьких книжок. Неодноразовий лауреат, володар Гран-пpi (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова» та засновник номінації «Золотий пістоль» конкурсу «Коронація слова».

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, молода, багата й екстравагантна дівчина. Її мати давно померла, старша сестра вийшла заміж, і відтоді Емма стає єдиною господинею дому. Міс Вудхаус має гострий розум, але часто поводиться легковажно або егоїстично. Емма переконана, що ніколи не вступить в шлюб, однак радо виконує взяту на себе роль свахи. Вона вирішує, що здатна розпоряджатися чужими долями. Головна героїня навіть не замислюється, що це може завдати комусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро її кохає.

«Як написати дипломну роботу» — це практичний посібник для студентів, які готуються до власної науково-дослідницької діяльності. Уперше видана ще в 1977 році, книжка зберігає свою актуальність і сьогодні завдяки логічності структури, чіткості аргументів та здоровому гумору автора. Еко доступно пояснює всі етапи роботи над дипломом — від вибору теми та збору матеріалу до оформлення джерел і стилістики викладу. Особливу увагу приділено методології дослідження, правилам критичного мислення та академічної доброчесності. Книга стане у пригоді не лише студентам-гуманітаріям, а й усім, хто прагне розвинути навички наукового письма.

У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р.

Постмодерністський політичний роман «Читанка для Мануеля» (1973), останній твір цього жанру в доробку письменника, — це роман-колаж, своєрідна «книжка в книжці». Молоді латиноамериканці Патрісіо й Сусанна, які живуть у Парижі на початку 1970-х років, створюють для свого сина Мануеля читанку, наклеюючи в альбом газетні вирізки. У центрі уваги автора, як зазвичай, — філософія, сенс життя, кохання, призначення людини. І, як практично в усіх своїх творах, Кортасар не ставить останню крапку: обрати фінал книжки, як і фінал життя, — це прерогатива читача...

Владислав Станіслав Реймонт (1867—1925) — видатний польський письменник.  Його життя, сповнене буремних поворотів і несподіваних випробувань, відображено в реалістичній і водночас надзвичайно яскравій прозі. «Я хочу… з уривків думок і втрачених звичаїв, з вражень від землі, з усього, що є нашим… відбудувати польську душу», — писав Реймонт. Світову славу і Нобелівську премію 1924 року приніс йому роман «Селяни» — епопея про селянське життя в Польщі кінця ХІХ століття.

«Чарівник Країни Оз» — перша книжка серії про героїв цієї казкової країни. У ній розповідається про те, як одного разу ураган підняв хатинку з дівчинкою Дороті та песиком Тото й закинув у країну Оз. У казці «Чудесна Країна Оз» маленькі читачі дізнаються про те, як хлопчина на ім’я Тіп змайстрував дерев’яну людину — Джека Гарбузову Голову. У третій книжці «Озма з Країни Оз» Дороті й Принцеса Озма звільняють Королеву країни Ев та її десятьох дітей, які перебувають в ув’язненні. А ось найкарколомніші пригоди чекають на героїв казки «Дороті та Чарівник». Вони опиняються в підземній чарівній країні, мешканці якої готові на все, аби позбутися непроханих гостей.

Визначна праця Сергія Єфремова  «Історія українського письменства» охоплює  український літературний процес від найдавніших часів до початку 1920-х рр.

Епоха Відродження подарувала світові багато талановитих людей.

«Жерміналь» – тринадцятий твір цієї великої серії, який Андре Жід вважав одним із десяти найвидатніших романів, написаних французькою.

«Замок» — останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора. Головний герой шість днів блукає стежками, намагаючись знайти дорогу до Замку, слухаючи беззмістовні розмови місцевих мешканців. К. намагається зрозуміти тих, від кого тепер залежить його доля. Проте чим ближче люди стають до Замку, тим більше людських рис вони втрачають.

«Одіссея» — завершальна книга циклу, у якому автор переповідає міфи та легенди Стародавньої Греції від народження богів до повернення додому героїв Троянської війни. Блискучий стиль автора, художні вставки, уміння помічати дрібні деталі, проводити паралелі й робити влучні узагальнення зроблять читання «Одіссеї» справжнім задоволенням і для знавців античної літератури, і для тих, хто вперше знайомиться з пригодами героїв Троянської війни на їхньому шляху додому.

У людському житті, як і в літературі, є місце для багатьох іпостасей любові. У цій збірці оповідань знову звучать улюблені теми Мілорада Павича: кохання, загадкові сни, пристрасть, інстинкт і розум, еротика. Як завжди, у його творах реальність існує поруч із вигадкою. Чітко визначити, де між ними проходить межа, виявляється непросто. Сюжети розказаних історій не завжди можливо окреслити словами — залишається щось таке, що можна лише відчути. Письменник вважав, що «швидше за все людина забуває прекрасні моменти життя». Ніби не бажаючи цього визнавати, він у своїй книжці нагадує читачеві про душу й тіло людини, про любов та ерос.