Фоліо

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

У праці «IN HOC SIGNO VINCES. Історія підрозділів Сухопутних військ ЗСУ в знаках і символах» представлена актуальна символіка підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. У кожному з цих знаків нерозривно переплетені історія та сьогодення, що створює неповторну особливість сучасної мілітарної символіки України.

Герой роману Стендаля «Червоне і чорне», Жульєн Сорель, починає самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бурбонів. Він міг би зробити військову кар’єру, але закінчує духовну семінарію та стає священником. У душі Сореля сперечаються людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига призводить до трагічних наслідків.

Ірано-іракська війна (1980—1988 рр.) — найдовша конвенційна війна двадцятого століття. Іран був оснащений кращими системами озброєння, які надали США та Велика Британія. Його збройні сили були побудовані, навчені та організовані на основі досвіду США у В’єтнамській війні та досвіду Ізраїлю в арабо-ізраїльських війнах. Ірак був переважно оснащений системами озброєння, імпортованими з СРСР. Тому спостерігачі сподівалися з досвіду цієї війни зробити корисні висновки про можливий результат протистояння між силами НАТО на чолі з США і силами Варшавського договору на чолі з Радянським Союзом.

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

«Тенісні м’ячики небес» — це дотепний і водночас глибоко драматичний твір, у якому інтелектуальну словесну гру поєднано з напруженим сюжетом. Він є своєрідною сучасною інтерпретацією роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто», але у стилі, притаманному саме С. Фраю, — з культурними алюзіями, глибоким психологізмом, блискучим гумором та британською елегантністю. Автор не лише майстерно переплітає трагедію і комедію, а й змушує читача замислитися над важливими моральними питаннями. Що важливіше — справедливість чи помста? І чи справді доля керує нашими життями, мов тенісними м’ячиками, якими граються зорі?

Англійський філософ Томас Гоббс (1588—1679) вважав, що політична наука зможе з часом викорінити із суспільства війни та суперництво, замість кровопролиття встановити благоденство. Гоббс намагався створити ідеальний варіант держави, в якому буде правити розум, не буде свавілля, основою політики буде наука. За думкою Гоббса, держава схожа на Левіафана, душа держави — верховна влада, судді й чиновники — суглоби, радники — пам’ять, закони — розум і воля, нагороди та покарання — нерви, смута у державі — хвороба Левіафана, а громадянська війна — його смерть, натомість добробут — сила.

Роман «Розгін» — це насамперед розповідь про людину, у житті якої переплелися страждання і радість перемог, біль втрат і надія на щастя. Петро Карналь з перших днів війни добровольцем пішов на фронт, три роки воював на передовій, пережив полон і пекло концтаборів. Попри все, він вистояв і саме відтоді виніс переконання: доки в тобі б’ється думка, ти — людина. Навчаючись в університеті та згодом, ставши науковцем, завжди мав потребу мислити — це був спосіб його існування. А ще було в нього прекрасне й водночас трагічне кохання — його Айгюль. Вони почувалися як єдине ціле, і Карналь уявити не міг, що доля колись розлучить їх...

Клаузевіц був професійним солдатом і штабним офіцером, який брав участь у численних воєнних кампаніях, але відомий насамперед як військовий теоретик. Він аналізував воєнні кампанії Фрідріха Великого та Наполеона і використав це як основу для своєї роботи. Клаузевіц розглядав війну як суму рішень, дій та реакцій у невизначеному та небезпечному контексті. Його ідеї мали великий вплив на військову теорію, насамперед на німецьку військову думку, а згодом поширилися і на британське військове мислення. «Війна — це продовження політики іншими засобами» (Карл фон Клаузевіц).

У цьому виданні під однією обкладинкою зібрано увесь творчий доробок Кузьми — як прозові його твори («Я, “Побєда” і Берлін» , «Я, Паштєт і Армія», «Я, Шонік і Шпіцберген»), так і поетичні — тексти пісень (усі твори виходили окремими книжками у видавництві «Фоліо»).

«Хозарський словник» (1984) існує у двох версіях — «чоловічій» та «жіночій», які відрізняються одним реченням, що впливає на трактування деяких подій. Це роман-лексикон, побудований у формі словника. У ньому автор досліджує масове навернення хозарів наприкінці ІХ століття до однієї з трьох релігій — християнства (Червона книга), ісламу (Зелена книга) чи юдаїзму (Жовта книга). Кожна частина містить записи у вигляді енциклопедичних статей, які іноді суперечать одна одній, що створює ефект багатоголосся. У романі переплетено історію, містицизм, філософію та літературну гру. Саме читач обирає послідовність статей, поєднує фрагменти в єдину картину або залишає їх як химерну мозаїку. У цьому виданні представлений жіночий примірник словника.

Вміщені в цьому виданні романи «Гордість і упередженість», «Чуття і чутливість», «Нортенгерське абатство» об’єднані старою як світ темою кохання.

Єдиний роман Вайлда — «Портрет Доріана Ґрея», написаний за рекордно короткий термін — лише за три тижні, викликав гучний резонанс, зробив автора надзвичайно відомим, водночас збуривши тогочасне суспільство. Доріан, неймовірно вродливий юнак, одного разу, милуючись власним портретом, побажав, щоб його зображення старішало замість нього. Це бажання здійснилось: обличчя Доріана зберігало юність, хоча сам він занурювався у порок і розпусту, а портрет натомість змінювався, відображаючи його справжню суть. Та розплата не забарилась... До видання також увійшли оповідання, поезії та п’єси Оскара Вайлда.

У Японії панує Епоха Провінцій, Що Воюють. Всі борються з усіма, горять фортеці та монастирі, ворони бенкетують на полях боїв. Ченець-воїн Кенньо, настоятель монастиря Хонґан-дзі, не може більше бачити цей жах. Він просить будду Аміду зробити щось, що припинило б кровопролиття, й милосердний будда відповідає ченцю. Дар будди змінить всю подальшу історію навколишніх земель, перетворивши Країну Вранішнього Сонця на Чисту Землю.

«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.

Ця книга — експеримент. Як кажуть «зібралося». Мене знають як казкаря і дитячого письменника. Але я пишу багато «дорослих» речей. Навіть вірші пишу. Правда, правда. І ось, глянувши на свою писанину за багато років, я зрозумів, що дописати десятки важливих книг, які я розпочав, не зможу і просто не встигну. Тому вирішив «чи пан, чи пропав!», підібрав кількадесят своїх непоганих творів і склав цю книжку. Та чого там прибіднятися — які там «непогані»? Прекрасні оповідання, есе, вірші, казки. А деякі — просто геніальні. Ха! Я вже можу так сказати. У мене за душею нема нічого, крім свого чесного імені. Тож, чого я маю соромитись? Кажу так, як є. Казкар тому і казкар, бо не бреше, а творить Світи. От і я створив для вас Український Світ. Світ, в якому живе і твориться наша українська душа. Світ воїнів, козаків-характерників. Світ прекрасних жінок. Світ любові. Світ гумору і мистецтва.

Роман Докії Гуменної «Хрещатий Яр» справедливо можна  назвати художньо-документальним, оскільки письменниця правдиво й реалістично відтворила в ньому події часів окупації Києва нацистськими загарбниками в 1941—1943 pp.

Андрій Кокотюха (нар. 1970 р., Ніжин, Чернігівщина) — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 100 художніх, документальних та просвітницьких книжок. Неодноразовий лауреат, володар Гран-пpi (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова» та засновник номінації «Золотий пістоль» конкурсу «Коронація слова».

Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, молода, багата й екстравагантна дівчина. Її мати давно померла, старша сестра вийшла заміж, і відтоді Емма стає єдиною господинею дому. Міс Вудхаус має гострий розум, але часто поводиться легковажно або егоїстично. Емма переконана, що ніколи не вступить в шлюб, однак радо виконує взяту на себе роль свахи. Вона вирішує, що здатна розпоряджатися чужими долями. Головна героїня навіть не замислюється, що це може завдати комусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро її кохає.

«Як написати дипломну роботу» — це практичний посібник для студентів, які готуються до власної науково-дослідницької діяльності. Уперше видана ще в 1977 році, книжка зберігає свою актуальність і сьогодні завдяки логічності структури, чіткості аргументів та здоровому гумору автора. Еко доступно пояснює всі етапи роботи над дипломом — від вибору теми та збору матеріалу до оформлення джерел і стилістики викладу. Особливу увагу приділено методології дослідження, правилам критичного мислення та академічної доброчесності. Книга стане у пригоді не лише студентам-гуманітаріям, а й усім, хто прагне розвинути навички наукового письма.

У другому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855– 1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлює історію запорізького козацтва від його виникнення наприкінці XV ст. до 1686 р.

Тарзан народився в сім'ї британського лорда Ґрейстока, якого разом з дружиною покинули в диких джунглях Африки морські розбійники, що висадили їх з корабля. Його батьки загинули, коли хлопчик був немовлям, і він виріс серед людиноподібних мавп. Людський інтелект допоміг хлопцеві не тільки перемагати в битвах з хижаками, а й очолити плем’я великих мавп.

Постмодерністський політичний роман «Читанка для Мануеля» (1973), останній твір цього жанру в доробку письменника, — це роман-колаж, своєрідна «книжка в книжці». Молоді латиноамериканці Патрісіо й Сусанна, які живуть у Парижі на початку 1970-х років, створюють для свого сина Мануеля читанку, наклеюючи в альбом газетні вирізки. У центрі уваги автора, як зазвичай, — філософія, сенс життя, кохання, призначення людини. І, як практично в усіх своїх творах, Кортасар не ставить останню крапку: обрати фінал книжки, як і фінал життя, — це прерогатива читача...

Владислав Станіслав Реймонт (1867—1925) — видатний польський письменник.  Його життя, сповнене буремних поворотів і несподіваних випробувань, відображено в реалістичній і водночас надзвичайно яскравій прозі. «Я хочу… з уривків думок і втрачених звичаїв, з вражень від землі, з усього, що є нашим… відбудувати польську душу», — писав Реймонт. Світову славу і Нобелівську премію 1924 року приніс йому роман «Селяни» — епопея про селянське життя в Польщі кінця ХІХ століття.

«Чарівник Країни Оз» — перша книжка серії про героїв цієї казкової країни. У ній розповідається про те, як одного разу ураган підняв хатинку з дівчинкою Дороті та песиком Тото й закинув у країну Оз. У казці «Чудесна Країна Оз» маленькі читачі дізнаються про те, як хлопчина на ім’я Тіп змайстрував дерев’яну людину — Джека Гарбузову Голову. У третій книжці «Озма з Країни Оз» Дороті й Принцеса Озма звільняють Королеву країни Ев та її десятьох дітей, які перебувають в ув’язненні. А ось найкарколомніші пригоди чекають на героїв казки «Дороті та Чарівник». Вони опиняються в підземній чарівній країні, мешканці якої готові на все, аби позбутися непроханих гостей.

Визначна праця Сергія Єфремова  «Історія українського письменства» охоплює  український літературний процес від найдавніших часів до початку 1920-х рр.

Епоха Відродження подарувала світові багато талановитих людей.

«Жерміналь» – тринадцятий твір цієї великої серії, який Андре Жід вважав одним із десяти найвидатніших романів, написаних французькою.

«Замок» — останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора. Головний герой шість днів блукає стежками, намагаючись знайти дорогу до Замку, слухаючи беззмістовні розмови місцевих мешканців. К. намагається зрозуміти тих, від кого тепер залежить його доля. Проте чим ближче люди стають до Замку, тим більше людських рис вони втрачають.

У людському житті, як і в літературі, є місце для багатьох іпостасей любові. У цій збірці оповідань знову звучать улюблені теми Мілорада Павича: кохання, загадкові сни, пристрасть, інстинкт і розум, еротика. Як завжди, у його творах реальність існує поруч із вигадкою. Чітко визначити, де між ними проходить межа, виявляється непросто. Сюжети розказаних історій не завжди можливо окреслити словами — залишається щось таке, що можна лише відчути. Письменник вважав, що «швидше за все людина забуває прекрасні моменти життя». Ніби не бажаючи цього визнавати, він у своїй книжці нагадує читачеві про душу й тіло людини, про любов та ерос.

Якщо ви бажаєте дістати заряд гарного настрою, то пропонуємо прочитати повість «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)». Ви зможете дізнатися, як не скинути з човна напарника та не облити водою пасажирок; як ставити вітрило; як, гойдаючись на хвилях, приготувати яєчню. Несподіваний комізм, що інколи доходить до абсурду, притаманний більшості оповідань цієї книжки.

86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Людям в облозі бракувало їжі, води, медикаментів, але військові виконували наказ — тримати оборону. Завдяки пресслужбі полку «Азов» світ дізнавався про трагедію Маріуполя, про захисників міста та цивільних мешканців, які шукали прихисток на заводі «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці. Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.

«Історії в дев’яти книгах» – це історико-етнографічний твір, написаний у V столітті до нашої ери. У дев’яти книгах, кожна з яких названа на честь однієї з муз, автор викладає події греко-перських війн, піднесення Перської імперії, битви при Фермопілах, Саламіні та Платеях. Геродот також розповідає про культуру, звичаї та історію народів Стародавнього Сходу й Греції. Автор поєднує історичні факти, легенди й етнографічні описи, прагнучи дати повне уявлення про світ свого часу. Геродот ставить собі за мету зберегти в пам’яті діяння як еллінів, так і варварів, щоб ці події не були забуті з часом. Його праця стала основою європейської історіографії, заклавши принципи критичного аналізу та пошуку причин подій.

У своєму блискучому дослідженні, яке 2022 року стало найкращою книгою за версією журналу The Economist та увійшло до рейтингу Forbes, фінансовий журналіст й автор бестселерів Себастьян Маллабі відкриває перед читачами захопливий і часто закритий світ венчурного капіталу. Автор демонструє, як саме венчурні інвестори стали ключовими архітекторами сучасного технологічного світу, перетворюючи амбітні стартапи на гігантів індустрії. Він розповідає історії успіху й гучних провалів таких компаній, як Apple, Google, Facebook, Moderna, Zoom, — і все це крізь призму так званого степеневого закону, за яким прибутки венчурних інвесторів розподіляються нерівномірно: кілька мегаперемог перекривають десятки поразок. Автор майстерно поєднує біографії підприємців, інтерв’ю з інвесторами та аналітичні дані, щоб показати, як венчурний капітал став рушієм глобального прогресу — від штучного інтелекту до біотехнологій. У фокусі книжки — інновації, ризик, свобода експерименту й культурна відмінність Кремнієвої долини від традиційного фінансового світу. Це не лише історія про великі гроші, а й розповідь про людей, які не просто інвестують у стартапи, а формують майбутнє.

Епоха Відродження подарувала світові багато талановитих людей.