Фоліо

Події у романі «Таємний посол» розпочинаються 1676 року, напередодні війни з турками. Арсен Звенигора, безстрашний розвідник, козак-відчайдух, вирушає до Туреччини із секретним дорученням кошового отамана Сірка. На «таємного посла» на кожному кроці чекають численні небезпеки й карколомні пригоди: полон, втеча з рабства. Але знання турецької мови, кмітливість, вправне володіння зброєю, а також вірні побратими допомагають йому вибратися з будь-якої халепи.

В історичному романі «Роксолана» автор розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І.

Пропонований посібник призначений для тих, хто вже перейшов на українську мову, лише наважився розпочати її вивчення чи вдосконалює свої навички. Він охоплює зміст базового курсу, який можна опанувати за 4 тижні, поділений на 28 уроків і доповнений 15 додатками.

«Мотря» — перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема — лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.

Цей роман можна читати із захопленням або з обуренням, але неможливо з байдужістю.

Джеймс Фенімор Купер (1789–1851) — добре знаний у світі класик американської літератури, в одному зі своїх найпопулярніших пригодницьких романів «Останній із могікан» звертається до епохи колоніальних воєн у Північній Америці, змальовуючи далекі від ідилії картини освоєння американських земель.

«Нортенгерське абатство» — легка, захоплююча та смішна історія про сімнадцятирічну дівчину, яка занадто серйозно сприймає все, про що читає на  сторінках улюблених книжок, уявляючи себе героїнею готичного роману.

«Сонячна машина» ― перший український науково-фантастичний роман.

У центрі роману «Яса» — кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою.

Головними темами Декартової метафізики є подолання скептицизму, пошук джерел абсолютно певного знання, статус людського Я, доведення існування Бога, реальність людської свободи (суміщеної з науковим поглядом на світ як незламну послідовність причин), відмінність і єдність душі й тіла («субстанційний союз», що й нині є теоретичною основою позиції т. зв. «дуалізму» в нейронауках).

Підрозділ ЗСУ веде бій. Позиція на пагорбі. Бійці в окопах, ведуть шквальний прицільний вогонь. Орки падають від наших куль та снарядів, перелякано гуртуються в окопі. Над ними височить ДЕМОН, стискає в руці пістолет.
ГОЛОД та інші бійці під прикриттям вогню роблять марш-кидок до посадки... 

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, Фройд і Юнґ, фантасмагорія, еротика і джаз, роздвоєння особистості — все це «Степовий вовк», роман видатного німецько-швейцарського письменника, лауреата Нобелівської премії Германа Гессе (1877—1962). Гарі Галер — головний герой роману — називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя і тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій вимушують його переглянути свої погляди...

Усі, хто бодай побіжно цікавилися історією Києво-Руської держави, неодмінно звертали увагу на численні княжі знаки, найвідоміший із яких – тризуб Володимира Великого, що сьогодні є державним гербом України. Знаки руських князів, відомі з кінця IX ст., мали догеральдичне походження. У пізньому Середньовіччі (друга половина XIV — XV ст.) вони становитимуть основу руської геральдики. Коли ж відбулася інтеграція цих знаків у гербову систему Руси? Відколи княжі знаки почали зображувати в щитах і надавати їм сталого забарвлення, як і решті середньовічних гербів? Наскільки подібною є знакова система Руси Х—XIII ст. на знакові системи латинського Заходу й візантійського Сходу? І найголовніше — з якого часу в Руській землі можна простежити уживання найдавніших особових і родових гербів?

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.

До книги відомого українського письменника, майстрапсихологічної прози Панаса Мирного (справжнє ім’я — Опанас Якович Рудченко, 1848—1920) увійшли два романи з народного життя.

Серед безлічі романів ірландського письменника Брема Стокера (1847–1912) найвідоміший — «Дракула», опублікований 1897 року.

Трилогія «ОСТ» Уласа Самчука (1905—1987) — це романи «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе». Події роману «Морозів хутір» відбуваються від Різдва 1918 року до Великодня 1919-го, в складний і тривожний період української історії.

Лоуренс Девід Фрідман (нар. 1948 р.) — почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, один з провідних фахівців та всесвітніх авторитетів у галузі стратегії з багаторічним науковим і практичним досвідом.

Всесвітньо відомий роман «Консуело» належить до найбільш досконалих творів французької письменниці Жорж Санд (1804–1876).

Ця книжка вводить читача у світ міфів, билин, героїв казок і фольклору, що є складовою художньої культури народу. Деякі історики припускають, що слов’янська самоназва «склавини» походить від грецького «словени», тобто люди, що володіють словом. Як зазначав Яків Головацький, для наших предків «слово мало в собі щось чародійне, таємничу силу, визнати яку — було високою мудрістю». У виданні розповідається також про музичні інструменти наших прародичів, звичаї, обряди та ритуали, пов’язані з божествами та природою, про празники християнських святих. 

Роман «Заручені» Алессандро Мандзоні (1785—1873) по праву відносять до «золотих текстів» італійської літератури. Дія роману відбувається в Італії в XVII столітті, в Міланському герцогстві. Це був тяжкий для Італії період іспанського панування. На тлі драми країни, яка захоплена іноземцями, розгортається історія двох молодих закоханих з ломбардського містечка – Ренцо і Лючії, яким заради свого кохання доводиться здолати чимало перешкод.

«Тисячолітній Миколай» — його науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть — від часів князя Володимира до наших днів. При цьому він жив не одним життям — щоразу помирав та знову народжувався, і завжди з ім’ям Миколай. Паралельно йдеться про брата головного героя, який зробив карколомну кар’єру та став одним із керівників республіки. А почалося все несподівано.

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.

До книги відомого українського письменника-реаліста Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) увійшли повісті й оповідання з народного життя («Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Баба Параска та баба Палажка»), в яких автор створив колоритні постаті з усіх верств населення, а також роман «Хмари», що присвячений темі української інтелігенції і зображує людей широких, прогре-сивних поглядів, які своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспек­тиви нового, вільного і розумного буття.

Степан Бандера (1909–1959) — непересічна історична постать. Його життя й діяльність донині викликають небуденний розголос серед масової авдиторії та заповзяті політичні й наукові дискусії в багатьох країнах. Його іменем означують справді українське. Бандерівцями шовіністи називають українських патріотів, а українську мову — бандерівською. Виправдовуючи військове вторгнення в Україну 2014-го, а потім і повномасштабну навалу 2022-го, російський диктатор зробив Степана Бандеру ледь не головним доказом загрози національній безпеці РФ. Адже той не тільки фанатично вірив у повноцінне державне відродження поневоленої рідної нації, а й став символом руху опору будь-яким зайдам і насамперед московським.

Найвідоміший роман видатного французького письменника Гюстава Флобера (1821—1880) «Пані Боварі» (1856) став енциклопедією французького провінційного життя XIX століття.

Роман «Ненаситність» (1927) Станіслава Ігнація Віткевича (1885— 1939), відомого польського художника, письменника, філософа, — один з найпотужніших творів польської літератури міжвоєнного періоду і водночас твір надзвичайно складний для сприйняття саме своїм багаторівневим нашаруванням філософії, абсурдизму, еротизму і все це на тлі історично-апокаліптичного пророцтва про знищення Росії та руйнування засад європейської цивілізації під впливом китайської навали.

На межі XV—XVI століть розпочалася нова ера в історії філософії — доба оновлення, у якій сформувалася віра в те, що світовий порядок не є незмінним і що людина має змінити його.

Книга допомагає краще сприймати людей з різними типами поведінки й ефективно з ними спілкуватись.

Велегранна спадщина Івана Франка — всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, — належить до золотого фонду світової літератури.

Дмитро Донцов (1883 – 1973) – видатний український мислитель і публіцист ХХ сторіччя. Через заборону його імені ми тривалий час не мали змоги запізнатися з його творами. А тим часом думки і погляди Д. Донцова мали велетенський вплив на сучасників, особливо на молодь,  і відіграли визначну роль за доби національно-визвольної боротьби за незалежність України. Багато його думок не втратили злободенності і залишаються актуальними й тепер.